40. Професійно-кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника служби персоналу.

Керівник відділу кадрів повинен:

Бути : висококваліфікованим фахівцем у сфері менеджменту персоналу

Мати: Повну або базову вишу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст, бакалавр), післядипломну освіту в галузі управління;стаж роботи в галузі управління персоналом за фахом: для магістра або спеціаліста — не менше 2 років, бакалавра — не менше 3-х років

Знати: • принципи кадрової політики, форми та методи кадрової роботи;

• перспективи розвитку підприємництва;

• технологію виробничих процесів;

• форми та системи матеріального стимулювання праці;

• основи громадянського та трудового права;

• нормативно-правові документи з кадрової роботи;

• основи психології управління, педагогіки, соціології праці;

• організацію кадрового діловодства

Володіти:

• методикою підбору та відбору кадрів;

• методикою оцінювання персоналу;

• технікою публічних виступів;

• новітніми комп'ютерними технологіями у сфері управління персоналом

41.Завдання, які вирішує професійно-кваліфікаційне просування робітників

Підсистема професійно-кваліфікаційного просування робітни­ків — це сукупність форм, методів і засобів організації планомір­ного, послідовного, спроектованого навчання й переміщення ро­бітників організації від простої до складної праці, від низьких до високих ступенів професійної майстерності з урахуванням інте­ресів робітника та потреб виробництва [11, 204].

Професійно-кваліфікаційне просування робітників вирішує такі завдання:

—формування в організації стабільних кадрів робітників;

—підвищення ефективності використання трудового й освіт­нього потенціалу особистості;

— надання можливостей робітникам у перспективі підвищувати рівень кваліфікації чи оволодівати іншою перспективною професією;

—забезпечення потреби організації у висококваліфікованих робітниках за рахунок вн. джерел;

—заповнення робочих місць малопривабливої та некваліфіко-ваної праці, переважно за рахунок зовн. джерел забезпечен­ня потреби організації в робітниках.

Планування професійно-кваліфікаційного просування робочих має проводитися на основі типових рішень, що містять раціона­льні методи й форми підбору кандидатів на просування. Для цьо­го деякі організації приймають нових робітників тільки на робочі місця малозмістовної праці чи з несприятливими умовами з та­ким розрахунком, щоб надати можливість новачкам у майбут­ньому підвищити рівень кваліфікації чи освоїти нову професію після набуття певного стажу роботи й проходження професійного навчання

42.Напрями поліпшення умов праці на виробництві

Умови праці – це сукупність взаємопов’язаних вир-чих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соц-х факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку прод-тивних сил суспільства, які визначають стан вир-чого серед-ща та впливають на здоров’я і працездатність людини.

Умови праці – це сукупність сторін і зв’язків доцільної д-ності людини. Вони відіграють велику роль в її орг-ї. Несприятливі умови в значній мірі знижують прод-тивність праці і еф-ість д-ності орг-ї в цілому.

Планування роботи з охорони праці , поліпшення умов праці здійснюється в таких напрямах:*розробка довгострокових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;*розробка перспективних планів підприємства;*поточних річних планів підприємств;*оперативних.

Поліпшення умов праці сприяє зростанню ек-них і соц-х показників роботи п-ства. Зокрема це стосується зростання загального об’єму вир-ва, зростанню прод-тивності праці, зниження захворюваності(кількості невиходів на роботу), зменшення витрат п-ства на додаткові відпустки, доплати до тарифних ставок, доплат за невідпрацьований скорочений робочий час. Загалом п-ства поліпшуючи умови праці для своїх працюючих сприяють збереженню здоров’я працівників, їх працездатності і трудової віддачі.

Підсумовуючи сказане, можна сказати, що соц.-ек-на еф-ість поліпшення умов праці включає в себе:

-зменшення захворюваності, збереження здоров’я працюючих і їх працездатності. Як правило в сер на 1-го працівника приходиться 9 днів непрацездатності на рік. Перевищення цього нормативу пов’язано з додатковими втратами п-ства і навпаки, відхилення в сторону зменшення – забезп-ня економії.

-зменшення травматизму та профзахворювань також сприяє зростанню ек-ної і соціальної еф-ості п-ства.