- •1.Персонал організації та його структура
- •2.Причини конфліктів
- •3.Типи конфліктів
- •4.Лізинг персоналу
- •5.Тарифна система оплати праці
- •7.Система заходів пристосування персоналу до економічних змін
- •8.Регламентування посадових обов’язків
- •9.Спілкування, управлінське спілкування
- •10.Сторони і суб’єкти соціального партнерства
- •11.Етапи процесу формування резерву керівників у організації
- •12.Технічні засоби менеджменту персоналу
- •13. Досвід управління персоналом в країнах з ринковою економікою.
- •15. Соціоніка як науковий підхід
- •16.Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •17.Методи розв’язання конфліктів
- •18.Елементи умов праці
- •19.Сфери менеджменту персоналу
- •20.Система оцінки персоналу
- •22.Підсистеми та функції лінійного і функціонального управління
- •23.Предмет, об’єкт, суб’єкт, завдання, функції менеджменту персоналу,
- •24.Вимоги до преміювання персоналу
- •25.Регламентування посадових обов’язків
- •26.Напрями професійно-кваліфікаційного просування робітників
- •27.Напрями удосконалення діяльності служби персоналу
- •28.Входження працівника в організацію
- •29.Заробітна плата: сутність
- •32.Зворотній зв'язок в комунікаційному процесі
- •34.Джерела поповнення і оновлення персоналу
- •35.Ролі керівника за Мінцебергом
- •36.Системи оплати праці
- •37.Атестація персоналу
- •38.Функції менеджменту персоналу
- •39.Форми впливу на працівників в процесі міжособистісного спілкування
- •40.Професійні права і обов’язки начальника відділу кадрів
- •40. Професійно-кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника служби персоналу.
- •41.Завдання, які вирішує професійно-кваліфікаційне просування робітників
- •42.Напрями поліпшення умов праці на виробництві
- •43.Функції, які виконує відділ кадрів
- •44.Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •45.Нормативно-правова база менеджменту персоналу
- •46.Положення про відділ кадрів
- •47.Психологічні якості керівника
- •49.Порядок ведення переговорів і укладання колективного договору
- •50.Режим праці та відпочинку
- •51.Зміст колективного договору
- •52.Структура,функціональні обов’язки служби персоналу
- •53.Організація заробітної плати за умов ринкової економіки
- •54.Потреби та мотиви
- •55.Класифікація якостей необхідних керівникові
- •56.Регламентування посадових обов’язків
- •57.Методи професійного підбору кадрів
- •60.Кадрове забезпечення менеджменту персоналу
- •61.Тарифна система
- •62.Складові процесу розвитку персоналу організації
- •63.Соціально-психологічні методи управління персоналом
- •64.Комплекс документів за функціями управління кадрами
- •65.Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •66. Індивід і група, адаптація і зміна поведінки людини
- •68.Тарифна сітка
- •69.Номенклатура справ з кадрового діловодства
- •70.Процес оцінювання персоналу
- •71.Режим «стислого робочого тижня»
- •72.Кадрове діловодство
- •73. Склад кадрової документації та її призначення.
- •74.Кодекс законів про працю
- •75.Трудовий договір
- •77.Фактори умов праці
- •78. Первинна професійна підготовка кадрів
- •79. Ротація кадрів
- •80.Контракт
- •81.Види та фактори руху персоналу
- •82.Заробітна плата : функції
- •83.Соціальне партнерство в організації
- •84.Створення кадрового потенціалу в організації
- •85.Трудова книжка
- •86.Показники руху персоналу
- •89.Відкрита та закрита політика менеджменту персоналу
- •90.Причини, які зумовлюють на міжособистісному рівні бар’єри в обміні інформації
- •91.Підстави для звільнення працівника
- •93.Уведення в посаду
- •96.Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •97.Облік кадрів
- •99.Психологічні механізми регуляції соціально-психологічного клімату в організації
- •100.Методи психологічного впливу на підлеглих
- •101.Випадки, коли допускається розірвання трудової угоди з ініціативи роботодавця
- •102.Особова картка
- •103. Характеристика бюрократичної та патерналістської моделей організації
- •104.Середньооблікова чис. Промислово-виробничого персоналу на п-ві у
- •105.Штатно-посадова книга
- •106.Фактори стресів
- •107. Психологічні механізми регуляції соціально-психологічного клімату в організації
- •108.Пасивна та активна політика менеджменту персоналу
- •109.Складові процесу розвитку персоналу
- •110.Алфавітна книга
- •111.Поняття стресу
- •112.Превентивна та активна політика менеджменту персоналу
- •113.Адаптація працівників
- •114.Гнучкий графік роботи
- •115.Зовнішні чинники, які впливають на планування потреби у персоналі
- •116.Поріняльна характеристика відкритої та закритої політики менеджменту персоналу
- •117.Менеджмент персоналу як навчальна дисципліна
- •118.Соціально-психологічні фактори трудової поведінки персоналу
- •119.Методи психологічного впливу на підлеглих
- •120.Внутрішні чинники, які потребу в кадрах
- •121.Документи організації для внутрішнього використання
- •122.Відкрита та закрита політика менеджменту персоналу
- •123.Напрями поліпшення умов праці на виробництві
62.Складові процесу розвитку персоналу організації
Розвиток персоналу — це системно організований процес безперервного професійного навчання працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу. Розвиток персоналу забезпечується заходами з виробничої адаптації персоналу, оцінювання кадрів для здійснення атестації кадрів, планування професійної кар'єри робітників і фахівців, стимулювання розвитку персоналу тощо.
Складові процесу розвитку персоналу організації:
Первинна професійна підготовка персоналу---Виробнича адаптація персоналу---Оцінювання й атестація персоналу---Планування трудової кар'єри персоналу---Перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу==Професійно-кваліфікаційне просування робітників і фахівців==Формування резерву керівників----Службово-професійне просування керівників
Управління розвитком персоналу сприяє ефективному використанню трудового потенціалу особистості, підвищенню її соціальної та професійної мобільності, є засобом профілактики масового безробіття, відіграє значну роль у підготовці працівників для здійснення структурної й технологічної перебудови галузей економіки. Це позитивно впливає на збільшення обсягів та оновлення номенклатури випуску продукції чи надання послуг, забезпечує покращання результатів фінансової діяльності.
У таких умовах розвиток персоналу є одним з найважливіших напрямів раціонального функціонування будь-якої організації, її конкурентоспроможності на ринку.
Одночасно розвиток персоналу сприяє підвищенню рівня конкурентоспроможності самих працівників на ринку праці. Конкурентоспроможність робочої сили — це сукупність якісних і вартісних характеристик специфічного товару «робоча сила», що забезпечують задоволення конкретних потреб роботодавців. Вона має визначені якісні та кількісні характеристики .
Працівники, підвищуючи свій рівень кваліфікації чи опановуючи нову професію або спеціальність засвоєнням нових знань, умінь і навичок, одержують додаткові можливості для планування професійної кар'єри як в організації, так ї за її межами. Навіть у випадку безробіття внаслідок звільнення з організації навчена особистість швидше знайде собі нову роботу, легше зможе організувати власну справу і в такий спосіб забезпечити працевлаштування інших громадян.
63.Соціально-психологічні методи управління персоналом
У процесі регулювання трудової діяльності персоналу можуть використовуватись різні підходи, прийоми, способи, що ґрунтуються на системному аналізі стану керованого об'єкта, тобто різноманітні методи управління людьми.
Найчастіше використовуються такі методи впливу керівників на трудову поведінку підлеглих: адміністративні, економічні, правові, соціально-психологічні.
Соціально-психологічні методи управління ґрунтуються на врахуванні та використанні соціальних потреб та інтересів індивідів і колективів; вони спираються на поведінкову психологію людей у сфері спільної праці.
В арсеналі соціально-психологічних методів управління є такі дійові засоби, як навчання та виховання, соціальне планування, моральне заохочення, соціальне страхування, соціальний захист персоналу.
Методи регулювання трудової діяльності розрізняють також за характером впливу на трудову поведінку людей у сфері спільної праці.
Методи стимулювання засновані на задоволенні актуальних потреб працівників і спрямовані на посилення мотивації ефективної діяльності персоналу.
Методи інформування сприяють тому, щоб працівники, маючи необхідну інформацію, самостійно та свідомо регулювали свою трудову поведінку.
Методи переконання використовуються для коригування неадекватної поведінки окремих працівників.
Методи адміністративного примусу можуть застосовуватись тимчасово, локально в екстремальних ситуаціях.