4. Ставлення вчителя до батьків учнів.

Піклування про організацію педагогічної співпраці з батьками учнів.

— Усвідомлювати моральну відповідальність перед батьками учнів за якість навчання і виховання їхніх дітей.

— Шукати педагогічні контакти з батьками учнів, бути відповідальним за доброзичливість стосунків з ними, домагатися єдності педагогічного впливу обох сторін.

— Сприяти формуванню в учнів поваги до своїх батьків.

— Нести відповідальність за педагогічні погляди батьків учнів, сприяти їх удосконаленню.

— Бути педагогічно вимогливим до батьків учнів щодо виховання дітей, ставити до них вимоги тільки обгрунтовані, педагогічно доцільні.

— Не ображати батьківської любові до дітей, терпляче і поважливо ставитись до критичних зауважень батьків, бачити в їхніх діях ділову форму допомоги у вихованні дітей.

5. Ставлення вчителя до своїх колег.

Повага до колеги як товариша по роботі, підтримка його авторитету як важливого фактора спільного педагогічного впливу на дітей.

— Бути поважливим і тактовним з кожним учителем, незалежно від статі і віку, індивідуальних особливостей і педагогічної майстерності.

— Не прагнути піднести авторитет свого предмета за рахунок принижен­ня інших навчальних предметів.

— Бути уважним і доброзичливим до колег, які шукають нові шляхи і засоби виховання й навчання, допомагати їм своїми знаннями і досвідом.

— Бути особливо уважним до майстра педагогічної праці, допомагати створенню сприятливих умов для його творчості, переймати й поширювати його досвід.

— Допомагати молодшим і менш досвідченим колегам в удосконаленні їхніх педагогічних умінь і навичок, не допускати чванства своїм педагогічним досвідом та майстерністю.

— Бути непримиримим до фактів антипедагогічної поведінки своїх колег.

6. Ставлення вчителя до педагогічного колективу. Відповідальність учителя за педагогічну ефективність діяльності педагогічного колективу.

— Узгоджувати свої педагогічні погляди і дії з діями своїх колег, домагатись єдності педагогічних вимог і впливів на учнів.

— Вчитись у колективу, збагачувати свої педагогічні знання і вміння позитивним досвідом усього колективу.

— Узгоджувати свої зусилля у пошуках нових методів і засобів педа­гогічного впливу на учнів із зусиллями всього колективу заради успіху спільної справи навчання й виховання, засуджувати прагнення працювати одинцем.

— Робити свій внесок до педагогічного досвіду колективу, пропонувати колективу все краще, чим володіє вчитель, не допускати будь-яких педаго­гічних "секретів і таємниць" від членів свого колективу.

— З повагою ставитись до традицій колективу, які мають педагогічну цінність, боротися з традиціями і звичаями, морально і педагогічно недо­цільними.

— Нести відповідальність за рівень розвитку педагогічного колективу як суб'єкта педагогічної дії.

— Боротися з антипедагогічними поглядами і діями в колективі, бути особисто відповідальним за все, що здійснюється в ньому.

— Залишатися непримиренним до всіх форм лжеколективізму та індивідуалізму, що підривають можливості навчально-виховного процесу.