1. Органом державної виконавчої влади, який здійснює контроль за страховою діяльністю, є:

а) Верховна Рада України;

б) КМУ та Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;

в) уповноважений орган у справах нагляду за страховою діяльністю;

г) Державна податкова адміністрація України та Комітет у справі страхового нагляду за страховою діяльністю.

2. В яких випадках призначається примусова санація страховика?

а) невиконання страховиком зобов’язань перед страхувальниками протягом трьох місяців;

б) недосягнення страховиком визначеного законом розміру статутного фонду;

в) настання інших випадків, визначених чинним законодавством;

г) всі відповіді правильні.

3. Встановлення мінімальних статутних фондів страховиків – це методи державного регулювання страхової діяльності:

а) правові; б) економічні; в) адміністративні.

4. До адміністративних методів державного регулювання страхової діяльності відноситься:

а) видача ліцензій та встановлення певних показників, яких повинні дотримуватись страхові компанії;

б) розроблення і прийняття законів;

в) стимулювання розвитку страхування з допомогою системи оподаткування, надання страхових пільг.

5. Континентальна модель регулювання страхування характеризується:

а) державним затвердженням тарифних ставок;

б) регулярними перевірками діяльності страховиків;

в) відсутністю твердої регламентації страхових операцій;

г) відсутністю систематичного контролю з боку державних органів.

6. Потреба державного регулювання страхової діяльності зумовлена:

а) значним обсягом податків від страхових компаній;

б) формуванням і використанням бюджету;

в) формуванням і використанням статутних та страхових фондів

страхових компаній.

7. До економічних методів державного регулювання страхової діяльності належать:

а) розробка і застосування законів, положень та інструкцій, котрі регламентують страхову діяльність;

б) стимулювання розвитку страхування з допомогою системи оподаткування;

в) видача ліцензій на право займатися страховою діяльністю.

8. Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється:

а) для обмеження монополізму на страховому ринку;

б) встановлення рамок і правил функціонування страхового ринку та діяльності страхових компаній на ньому;

в) контролю за правильністю сплати податків.

9. Суттєві умови договору страхування:

а) є необхідними для договорів певного виду. Вони визнані такими у відповідних законодавчих актах, зокрема у страховій практиці:

об’єкт страхування, страхова сума, строк дії договору страхування, порядок внесення змін в договір тощо;

б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені законодавством на той випадок, якщо сторони не захочуть встановити інше.

Це відомості про місце укладання договору, форму договору тощо;

в) прописуються сторонам законодавством для узгодження. У договорах страхування це, наприклад, реквізити сторін, умови оплати, строк початку страхового захисту тощо;

г) вносяться в договір за бажанням сторін. Законодавством дозволено встановлювати в договорі за взаємною згодою будь-які, але такі, що не суперечать закону, умови, що сприяє максимальному врахуванню побажань сторін.