Висновки до розділу I

Явище двомовності та багатомовності в сучасному світі є дуже поширеним. Найпростішим визначенням білінгвізму є вміння людини спілкуватися двома чи кількома мовами. Звідси виникає поняття білінгв – людина, що говорить, читає або розуміє дві мови на однакому рівні. Такі дисципліни як лінгвістика, психолінгвістика і соціолінгвістика, кожна згідно з особливостями своєї галузі, дають визначення білінгвізму.

В мовознавстві білінгвізм завдячує своїй появі і розвитку здебільшого історичній та соціальній лінгвістиці, які вводять такі поняття як мовна мутація, мовний контакт і мовна змінюваність.

Роль англійської мови сьогодні зумовлена не тільки її поширеністю і тим, що вона має офіційний статус більш ніж в 70 країнах, але й іншими екстралінгвістичними факторами. Вона стала першою мовою глобальної інформаційної мережі Інтернет.

Як відомо, Великобританія не є однорідною державою. До її складу входять: Англія, Шотландія, Уельс та Північна Ірландія. У Великій Британії поняття державної мови немає. В ній існують кілька основних мов спілкування, які закріпилися на її території історично. До них належать насамперед англійська мова, а також корнуольська (південний захід Великобританії), валлійська (Уельс), ірландська (Північна Ірландія) і гаельська (Шотландія) мови.

Ірландія має дві офіційні державні мови — ірландську й англійську, закріплені в чинній конституції (1937 р.). Ірландська мова - одна з кельтських мов, що разом із шотландською та менською мовами належить до ґойдельської підгрупи.

Валійська мова є мовою меншин і донині, як і будь-яка інша подібна мова, вона перебуває під тиском англійської мови. Однак законодавчо вона є державною мовою і використовується майже 70 відсотками населення.

З утворенням шотландського парламенту шотландську гельську мову було проголошено офіційною мовою Шотландії, однак за даними останніх переписів стало зрозуміло, що гельська все ще знаходиться в небезпеці зникнення.

Розділ іі. Функціонування білінгвізму в великій британії на прикладі дорожніх знаків

2.1. Поняття дорожнього знаку

Отже, розглянемо білінгвістичну мовну ситуацію в Великій Британії і випадки практичного застосування білінгвізму на прикладах дорожній знаків.

Як вже зазначалося вище, державна мова Британії, яку використовує приблизно 60,09 млн. чоловік – англійська, яка відноситься до західногерманської групи германських мов. Сучасна англійська мова має велику кількість територіальних діалектів на території Великої Британії: шотландський діалект, групу північних, центральних, південних та південно-західних діалектів.

В своїй курсовій роботі ми б хотіли детальніше розглянути білінгвістичну мовну ситуацію в Великій Британії на прикладі Уельсу, Шотландії та Ірландії.

Для того, щоб почати аналіз дорожніх знаків, слід дати визначення знаку як такого. Знак – це матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який є представником іншого предмета і використовується для отримання, зберігання і передачі інформації. Знакам властиві такі ознаки:

1) матеріальність (його можна бачити, чути, тобто сприймати органами чуттів);

2) використання його для позначення чогось, що перебуває поза ним;

3) інформативність (здатність нести якусь інформацію і використовуватися з

комунікативною метою);

4) системність (знак отримує своє значення лише за умови входження до

певної системи. Так, зокрема, червоне світло саме по собі нічого не означає, але в дорожній сигнальній триколірній системі – червоний, жовтий, зелений кольори – воно має певне значення. Поза системою знак неможливий [40].

За способом сприйняття їх людиною знак и поділяються на: 1) акустичні - (слухові, вокально-інструментальні); 2) оптичні (зорові); 3) дотикові; 4) нюхові; 5) смакові (наприклад, на Поліссі подача гостям киселю є сигналом закінчення гостини). За типом відношень між матеріальною формою знака і позна чуваним об’єктом поділяють на:

• знаки- копії (іконічні знаки) – це знаки, значення яких повністю визначається тим предметом, якому вони відповідають. Знаки-копії об’єднуються за принципом схожості, подібності предмета та його позначення. Прикладами іконічних знаків можуть бути фотографії, картини, відбитки пальців, сліди лап тварин, відображення у дзеркалі, копії документів тощо;

• знаки-індекси (знаки-прикмети, знаки-ознаки) – знаки, які безпосередньо

вказують на позначуваний ними предмет. У цьому випадку між знаком і предметом існує зв’язок наслідку з причиною. Наприклад, дим вказує на наявність вогню, розбитий автомобіль – на аварію на дорозі, звільнення з роботи людини – на правопорушення;

• знаки-сигнали – знаки, які потребують певних дій, реакцій. Наприклад, звук сирени як знак повітряної тривоги, ракета як знак атаки, свисток як знак дозволу ввести м’яч у гру. Знаки-сигнали завжди прив’язані до ситуації;

• знаки-символи – це знаки, які фізично ніяк не пов’язані з предметами, на

які вони вказують. Тут зв’язок між знаком і предметом складається або за угодою, або стихійно при формуванні мови і практичного її засвоєння конкретною людиною. Знаки-символи – це щось конкретне (предмет, образ), те, що має свій особистий змісті, разом з тим, відображає дещо загальне, абстрактне (поняття, ідею, гіпотезу) [40].

Перш за все окреслимо поняття двомовного знаку. Згідно визначенню Інтернет енциклопедії Вікіпедія, двомовний знак – це зображення тексту на панелі двома або більше мовами. Зазвичай це дорожні знаки і вказівники. Використання двомовних знаків передбачене в ситуаціях, коли білінгвізм має офіційний статус (в двомовних регіонах або на державних кордонах), або на великий об’єктах інфраструктури і туристичних маршрутах. Використання двомовних знаків в останні роки переживає небачене зростання, особливо в західному світі. Поширення білінгвізму корелює з поширенням і розвитком міжнародних подорожей і значним поліпшенням відношення до потреб етнічних і лінгвістичних меншин [22].