Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях використовують наступні методи:

- раціональне розміщення робочого місця у приміщенні, а також обладнання на кожному місці;

- акустична обробка приміщення.

Раціональне розміщення робочих місць залежить від наявності достатньої площі приміщення. Акустична обробка приміщення захищає працюючих від внутрішніх та зовнішніх (вулиця, суміжні приміщення) шумів [36]. Зниження рівня шуму за рахунок акустичної обробки приміщення ΔL визначається за наступною формулою [34]

ΔL = 10lg (A₂/A₁), (12)

де А₁, А₂ – звукопоглинання приміщення до та після акустичної обробки, одиниць поглинання.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою

А = S·α , (13)

де S – площа поверхні, м²;

α - коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні, одиниці поглинання.

Коефіцієнти поглинання матеріалів стін, стелі та підлоги наведено у таблиці Р.1 додатка Р.

Приклад. Рівень шуму в приміщенні, розміри якого 10·8·5 м, складає 60 дБ А. Підлога у приміщенні – паркет, стіни та стеля - звичайна штукатурка. Визначити зниження рівня шуму після акустичної обробки стін та стелі звукопоглинаючим матеріалом (коефіцієнт поглинання 0,9).

Рішення

Знаходимо у таблиці додатка Р коефіцієнти поглинання матеріалів стін (0,03), стелі (0,03) та підлоги (0,06).

Визначаємо за формулою (13) звукопоглинання приміщення до проведення обробки:

А₁ = 2·10·5·0,03+2·8·5·0,03+10·8·0,03+10·8·0,06 =12,6 одиниць поглинання.

Визначаємо за формулою (13) звукопоглинання приміщення після акустичної обробки:

А₂= 2·10·5·0,9+2·8·5·0,9+10·8·0,9+10·8·0,06 =238,8 одиниць поглинання.

Зниження рівня шуму за формулою (12) складає

ΔL = 10 lg (238,8/12,6) = 12,8 дБ.

Рівень шуму після обробки приміщення (60 - 12,8 = 47,2 дБ А) відповідає нормативним вимогам до приміщення з ПЕОМ (додаток З) .

Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку тільки перелічуються без проведення розрахунків. Докладно вони наведені в Правилах охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, Затверджено Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 26.03.2010 N 65 [17, 35].

Заходи щодо організації робочого місця потрібно навести за такою схемою [35, 36]:

- вимоги до виробничих приміщень (площа та об’єм на одне робоче місце; матеріали, які використовують; кольорове пофарбування);

- вимоги до організації робочих місць (розташування місць в приміщенні, вибір робочого положення та виробничої меблі, вимоги до розмірів столу та стільця, розміщення обладнання з урахуванням особливостей трудової діяльності);

- вимоги до основного та допоміжного обладнання, його раціонального розташування.

У підрозділі наводиться схема розташування робочих місць у приміщенні з урахуванням розмірів приміщення, кількості робочих місць та вимог нормативних актів – див. додатки І, К, Л, М.

Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку.

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини - найголовніше завдання держави. Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинкунаводяться з урахуванням вимог нормативних актів [22] та характеристики трудової діяльності (див. додаток Н).

Література

1. Закон Украины «Об охране труда». – К.: Основа, 2003. - 56 с.

2. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

3. ДСН 3.3.6.037-99. «Санітарні норми виробничого шуму».

4. ДСанПіН 3.3.2 – 007 –98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

5. ДСанПіН 5.5.6-009-98. Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах.

6. ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

7. ДБН В 2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення»

8. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

9. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001. – 252 с.

10. Практикум із охорони праці: Навчальний посібник / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигерей, В.М. Сторожук та ін.; За ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.

Додаток

Таблиця 1

Вихідні дані для розрахунків (номер завдання обрати за двома останніми цифрами номеру залікової книжки)

Передостання цифра варіанта	Параметри мікроклімату в теплий період року			Загальне освітлення, лк	Тривалість зосередженого спостереження, %
	Температура, ^оС	Швидкість повітря, м/с	Вологість повітря, %
0	29	0,2	60	300	30
1	22	0,3	65	150	40
2	20	0,6	50	400	50
3	25	0,2	55	300	76
4	18	0,7	60	350	20
5	28	0,4	40	150	30
6	21	0,6	50	300	80
7	19	0,3	76	400	40
8	22	0,7	55	100	50
9	18	0,1	70	350	25

Остання цифра варіанта	Рівень шуму, дБ А		Характеристика приміщень, м			Кількість
			Довжина	Ширина	Висота	Приміщень	Робочих місць
0	54	9		4	5,0	3	9
1	50	6		3	5	1	2
2	60	6		3	4,5	2	4
3	45	7		4	5	4	8
4	55	12		7	6	15	15
5	40	9		3	5,5	2	6
6	50	4		4	4,4	1	1
7	52	3		3	4,3	3	3
8	48	9		3	5,5	2	5
9	55	10		4	6	1	8