- •Міністерство освіти і науки України
- •Розділ 1. Правові основи охорони праці
- •1.1. Державна політика в галузі охорони праці
- •1.2 Гарантії прав громадян на охорону праці
- •1.3 Пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4 Охорона праці жінок та молоді
- •1.5 Організація охорони праці на виробництві. Навчання з охорони праці
- •1.6 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •1.7 Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві
- •2.1. Мікроклімат виробничих приміщень та його нормування
- •2.2. Шкідливі речовини повітря робочої зони.
- •2.3. Основні вимоги до нормалізації мікроклімату
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Природна вентиляція
- •2.3.2. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •3. 1. Вплив освітлення на здоров'я людини та його працездатність
- •3.2. Основні свiтлотехнiчнi величини та поняття
- •3.3. Класифiкацiя видів та систем виробничого освітлення
- •3.3.1. Природне освітлення
- •3.4. Основні вимоги до робочого освітлення
- •3.4.1. Джерела штучного освітлення
- •Глава 4. Виробничий шум, ультpазвук, інфpазвук та вібрація
- •4.1. Фiзична пpиpода. Джерела коливань
- •4.2. Основнi фiзичнi характеристики шуму
- •4.3. Hоpмування шуму
- •4.4. Hоpмування ультpазвука
- •4.5. Hоpмування iнфразвука
- •4.6. Захист вiд шкiдливого впливу шуму, iнфразвука та ультpазвука
- •5. Електpобезпека
- •5.1. Дiя електричного струму на організм людини
- •5.2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним
- •5.3. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •5.4. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловості
- •5.5.Аналіз електробезпеки різних електричних мереж
- •5.6. Нормування напруги дотику
- •5.7. Захист від ураження електричним струмом
- •6. Основи пожежної безпеки
- •6.1. Загальні відомості про горіння. Пожежа
- •6.2. Хаpактеpистика речовин за пожежо- й вибухонебезпекою
- •6.3. Класифiкацiя виробництв та зон за пожежо- та вибухонебезпекою
- •6.4.Вогненестiйкiсть будинків та споруд. Заходи пожежної безпеки
- •6.6. Способи та засоби гасіння пожеж
- •Теми контрольних робіт
- •Список рекомендованої літератури
- •Методичні вказівки до вивчення курсу «основи охорони праці»
5.2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним
струмом
Характер дії електричного струму на організм людини та важкість ураження залежать від таких основних факторів: сили струму, що протікає через тіло людини, тривалості його дії, роду й частоти струму, шляху струму в тілі людини, індивідуальних особливостей людини.
Сила струму, що проходить через тіло людини, (Ih) є головним чинником, що обумовлює наслідок ураження. За характером дії на організм виділяють:
- відчутний струм – викликає значні подразнення;
- невідпускальний струм – викликає непереборні судомні скорочення м’язів руки, у якій затиснутий провідник;
- фібриляційний струм – викликає фібриляцію серця (табл.5.1).
Таблиця 5.1 Порогові значення струму під час впливу на людину
Порогові значення струму |
Змінний струм, мА (50Гц) |
Постійний струм, мА |
Відчутний |
0,6 – 1,5 |
5 – 7 |
Невідпускальний |
10 – 15 |
50 – 80 |
Фібріляційний |
50 – 100 |
400 – 500 |
За якому миттєво зупиняється серце |
5000 |
5000 |
Струм, більший за 5 А (50 Гц), як змінний, так і постійний, викликає миттєву зупинку серця.
Опір тіла людини (Rh) визначають як опір внутрішніх органів Rвн та опір зовнішніх шкіряних тканин Rз, Сз, причому опір шкіри становить основну частку загального опору. Найбільший опір має верхній шар шкіри (епідерміс) – десятки кОм. Опір внутрішніх тканин тіла людини незначний і дорівнює 300 – 500 Ом.
Опір шкіри різко знижується в разі ушкодження її рогового шару, наявності вологи на її поверхні, збільшення потовиділення, забруднення. Зі збільшенням величини напруги, струму й часу його дії опір шкіри, а також і тіла в цілому знижується. Опір тіла людини залежить також від статі й віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у літніх. Ця різниця обумовлена товщиною і ступенем огрубіння верхнього шару шкіри. Струм, що викликає незначні відчуття в одної людини, може бути таким, що не відпускає, для іншої. Характер дії струму залежить від маси людини, її фізичного розвитку та темпераменту, а також від стану організму. Так, у стані стомлення і сп’яніння люди більш чутливі до дії струму. Фізично здорові люди переносять електричні удари легше, ніж хворі.
Враховуючи багатофункціональну залежність опору тіла людини від великої кількості чинників, під час оцінки умов небезпеки ураження людини електричним струмом опір тіла людини вважають стабільним, який дорівнює 1000 Ом.
Напруга дотику (Uдот.) впливає на наслідки ураження. Чим вища напруга дотику, тим небезпека ураження більша, оскільки в разі напруги понад 100 В відбувається пробій зовнішнього шкіряного покриву, загальний опір людини зменшується і струм, що проходить по тілу, збільшується.
Тривалість дії електричного струму в багатьох випадках є чинником, від якого залежать наслідки ураження струмом: зі збільшенням тривалості впливу електричного струму загальний опір людини зменшується, тому небезпека ураження зростає.
Рід та частота струму також впливають на наслідки ураження. Найбільш небезпечним є електричний струм частотою 20 – 1000 Гц.
Шлях струму через тіло людини суттєво впливає на наслідки ураження. Небезпечність ураження особливо велика, якщо струм проходить через життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок та безпосередньо на них діє.
Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму: “рука – рука”, “голова – ноги” , “рука – ноги” та ін. Серед випадків із тяжкими й смертельними наслідками найчастіше спостерігаються петлі “рука – рука” (40 %), “права рука – ноги” (20 %), “ліва рука – ноги” (17 %). Особливо небезпечними є петлі “голова – руки” і “голова – ноги”, але такі випадки трапляються досить рідко.