1.3 Пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою. Вони мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги й компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за два місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

1.4 Охорона праці жінок та молоді

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування.

МОЗ України затверджено граничні норми підіймання й переміщення важких речей жінками - це вантажі вагою не більше ніж 10 кг при чергуванні з іншою роботою до двох разів на годину. Постійно підіймати й переміщувати протягом робочої зміни дозволяється вантаж не більше ніж 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг, з підлоги — 175 кг.

Жінок, які мають дітей віком до трьох років, не допускається залучати до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їхньої згоди.

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 або 70 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

Щодо охорони праці молоді, то усі особи, молодше вісімнадцяти років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду.

Забороняється залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання й переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

1.5 Організація охорони праці на виробництві. Навчання з охорони праці

Відповідальність за органiзацiю охорони праці на підприємстві несе його керівник. Наявність служби охорони праці є обов'язковою на кожному підприємстві та установі. Адмiнiстрацiя підприємства зобов’язана: забезпечити безпечні умови праці робітників; організувати та проводити iнструктажi, навчання працiвникiв з охороні праці; організувати роботу по професійному відбору на робочі місця; здійснювати контроль за роботою по охороні праці.

Органiзацiя роботи по охороні праці проводиться службою охорони праці. Вид служби охорони праці, чисельність її спiвробiтникiв залежить від кiлькостi працюючих на пiдприємствi. На підприємствах, де працює більше 50-ти осіб роботодавець створює відділ з охорони праці відповідно до типового положення. На підприємствах виробничої сфери з кількістю працюючих менше 50-ти чоловік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. Якщо працюючих менш ніж 20 осіб, ці обов’язки може виконувати запрошений спеціаліст на договірних засадах. В обов'язки служби охорони праці входить: розробка заходів по запобіганню нещасних випадків, по попередженню захворювань; заборона роботи, у випадку порушення правил та норм по охороні праці на відповідних ділянках; навчання працюючих охороні праці.

Навчання працюючих та інструктажі з питань охорони праці є одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці та складовою системи управління охороною праці.

У відповідності з ДНАОП 0.00-4-12-99 iнструктажi пiдроздiляються на: вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, з працівниками інших організацій , які прибули на підприємство, з учнями та студентами, які знаходяться на підприємстві для проходження практики. Цей тип інструктажу проводиться спеціалістом служби охорони праці.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи на робочому мiсцi з прийнятими на підприємство робітниками та тими особами, що виконують нову роботу, з переведеними з одного структурного пiдроздiлу до іншого. Його проводить керівник робіт індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

Повторний інструктаж проводиться в строки, визначені нормативно-правовими актами, з урахуванням конкретних умов праці: на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз у 3 місяці, для решти робіт – 1 раз у 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці при введенні в дію нових нормативно – правових актів з охорони праці; при зміні технологічного процесу, устаткування, сировини та інших чинників, що впливають на безпеку праці; при порушеннях працівниками вимог з охорони праці, які привели до травм, аварій, пожеж; при перерві у роботi виконавця бiльш нiж на 30 календарних днів для робіт з підвищеною безпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при ліквідації аварії та стихійного лиха, при проведенні робіт, на які оформлюється наряд- допуск, наказ або розпорядження. Обсяг і зміст визначається залежно від виду робіт.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.