Тема 2. Вплив еротики та інформації сексуальної спрямованості

1. Основні види інформації сексуальної спрямованості.

2. Наслідки демонстрації сексуально-еротичних матеріалів у ЗМК.

3. Вплив інформації сексуальної спрямованості на агресивність.

Методичні вказівки. Визначте основні види інформації сексуальної спрямованості. Охарактеризуйте головні тенденції досліджень наслідків демонстрації сексуально-еротичних матеріалів у ЗМК: сексуальне збудження, навчання нових форм сексуальної поведінки, агресія, зміна уявлень про розповсюдженість нетрадиційних форм сексуальної поведінки, стурбованість проблемою сексуального насилля в суспільстві. З’ясуйте, у чому виявляється вплив інформації сексуальної спрямованості на агресивність. Визначте основні поведінкові прояви впливу інформації сексуальної спрямованості за В.Б. Клайном.

Основні поняття: інформації сексуальної спрямованості, порнографія, десенсибілізація, наслідування, дизінгібіція, агресія.

Перелік рекомендованої літератури

Брайант Д., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. М.-СПб.-Киев, 2004. С.216-236.

Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. СПб: Прайм-Еврознак-М.: Олма-Пресс, 2003. С.332-364

Тема 3. Вплив змі на міжгрупові відносини

1. Роль ЗМК в оптимізації міжгрупового контакту.

2. Стереотипи та упередження, їх формування через посередництво ЗМІ.

3. Динаміка зображення меншин у ЗМК.

Методичні вказівки З’ясуйте, у чому полягає роль ЗМК в оптимізації міжгрупового контакту. Визначте, на основі яких теорій пояснюється формування уявлень про загрозу (теорія авторитарної особистості), конкуренцію (теорія реального конфлікту) та соціальну ідентичність (теорія соціальної ідентичності) через посередництво ЗМІ. Поясніть, чим обумовлена стійкість стереотипів та чи є можливості їх зміни через ЗМІ. Визначте, у чому полягає сутність моделі міжгрупового контакту Т. Петтігрю та моделі динаміки зображення етнічних меншин К. Кларка на телебаченні.

Основні поняття стереотипи, упередження, медіа образи етнічних спільнот, міжгрупові відносини, соціальна ідентичність.

Перелік рекомендованої літератури

Брайант Д., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. М.-СПб.-Киев: Вильямс, 2004. С.351-376.

Нельсон Т. Психология предубеждений. Секреты шаблонного мышления, восприятия и поведения. СПб: Еврознак – М: Олма-Пресс, 2003, - 384 С.

Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. СПб: Прайм-Еврознак-М: Олма-Пресс, 2003 (2002). С.78-123.

Тема 4. Особливості комунікації в комп’ютерних мережах

1. Характеристики користувачів комп’ютерних мереж (соціодемографічні та психологічні).

2. Особливості спілкування в Інтернеті.

3. Негативний та позитивний вплив інтернет-комунікації: інтернет-залежність: симптоми, мотиви адиктів, наслідки, терапевтична работа з ними.

Методичні вказівки. Визначте зв'язок користування Інтернетом з інтенсивністю інших форм спілкування та використання інших каналів ЗМК. З’ясуйте, у чому полягають особливості спілкування в комп’ютерних мережах: технологічні та психологічні (підвищена вербальна активність, уривчастість комунікації, власний етикет і мова, рівність статусів, емоційність, мала нормативність, можливість зміни ідентичності тощо). Розкрийте сутність концепції медіааудиторії Уебстера.

Основні поняття: комп’ютерні мережі, електронні групи, трансактна медійна комунікація, інтерактивне середовище, інтернет-залежність.

Список рекомендованої літератури

Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Мотивация пользователей Інтернет http: //www.flogiston.ru

Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е. Психологические последствия информатизации // Психологический журнал. 1998, т.19, №1. С.89-100.

Войскунский А.Е. Групповая игровая деятельность в Интернете // Психологический журнал. 1999, т.20, №1. С.126-132

Войскунский А.Е. Психологические исследования феномена интернет-аддикции http://www.flogiston.ru

Жичкина А. Социально-психологические аспекты общения в Интернете // http://www.flogiston.ru

Жичкина А.Е., Белинская Е.П. Стратегии самопрезентации в Интернет и их связь с реальной идентичностью // http://www.flogiston.ru

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Міжособистісна та масова комунікація.

2. Загальна характеристика впливу масової комунікації.

3. Теорія праймінгу та модель порядку денного.

4. Когнітивна та біхевіоральна моделі переконання.

5. Зв'язок атитюдів, намірів та поведінки.

6. Соціально-когнітивна теорія А. Бандури.

7. Функції ЗМК.

8. Специфіка повідомлення новин у ЗМК та його ефективність.

9. Особливості комунікатора, які впливають на ефективність переконуючого повідомлення.

10. Особливості аудиторії, що впливають на ефективність переконуючого повідомлення.

11. Особливості повідомлення, які визначають його ефективність.

12. Наслідки демонстрації агресії в ЗМК, умови її впливу.

13. Наслідки подання інформації сексуальної спрямованості в ЗМК.

14. Роль ЗМК в виникненні та перебігу міжгрупових конфліктів.

15. Напрями впливу ЗМК в сфері політики.

16. Роль ЗМК в оптимізації міжгрупового контакту.

17. Користувачі Інтернету. Особливості спілкування в Інтернеті.

18. Інтернет-залежність.

19. Масова культура: поняття, ознаки, функції.

20. Масова комунікація: поняття, особливості, місце та роль в суспільстві.

21. Специфіка перебігу психічних процесів у масовій комунікації.

22. Соціально-психологічні особливості окремих видів масової комунікації.

23. Особливості пізнавальних психічних процесів у масовій комунікації.

24. Роль установок та стереотипів у процесі масової комунікації.

25. Роль ЗМІ у формуванні та управлінні масовою свідомістю.

26. Мотивація й очікування в механізмі звернення аудиторії до ЗМІ.

27. Психологічні, мовні та соціальні бар’єри в масовій комунікації.

28. Теорії медіаефектів.

29. Ефекти масової комунікації на індивідуальному рівні.

30. Ефекти масової комунікації на суспільному рівні.

31. Наслідування, зараження, навіювання. Симптоми огруплення мислення.

32. Психологічні моделі переконуючої дії.

33. Способи впливу пропаганди на індивіда та соціальні групи.

34. Маніпулювання: природа, форми та механізми.

35. Чутки як ЗМІ. Природа та різновиди чуток.

36. Канали розповсюдження чуток. Роль ЗМІ в розповсюдженні чуток.

37. Основні підходи, напрямки та методологія в дослідженнях масової комунікації.

38. Комунікатор: психологичні аспекти вивчення.

39. Метод фокус-груп, його особливості, позитивні якості та недоліки.

40. Контент-аналіз в вивченні масової комунікації.

ТЕСТИ

Варіант №1

Підкресліть відповідь(ді), яку(і) ви вважаєте правильною(ми).

1. Теорія культивації була висунута:

1. Д. Пейном;

2. У. Шрамом;

3. Д.Брайантом;

4. Дж. Гербнером.

2. До основних компонентів комунікативної компетентності належать:

1. знання норм та правил спілкування;

2. високий рівень мовного розвитку;

3. здібність викликати у співбесідника позитивне сприйняття власної особистості;

4. розуміння невербальної мови спілкування.

3. Для визначення об’єму медіанасилля в ЗМК застосовується:

1. інтент-аналіз;

2. дискурс-аналіз;

3. контент-аналіз;

4. мета-аналіз.

4. Комунікаційна модель Шеннона – Уївера поділяє фактори комунікаційного процесу на

функціональні та дисфункціональні. Виберіть серед названих дисфункціональний елемент:

1. джерело інформації;

2. повідомлення;

3. шум;

4. одержувач інформації.

5. Велика увага в моделі Мак-Гуайра приділена особистісним характеристикам реципієнтів.

Він визначив, що висока самооцінка позитивно впливає перш за все на процес:

1. розуміння інформації;

2. сприйняття інформації;

3. збереження інформації;

4. прийняття інформації.

6. До ключових понять теорії культивації не належить таке поняття:

1. коефіцієнт ворожості світу;

2. резонанс;

3. інграціація;

4. мейнстримінг.

7. В. Клайн виділив такі поведінкові прояви впливу порнографії:

1. залежність;

2. ескалація;

3. десенсибілізація;

4. агресія.

8. Теорія дотепності була детально розроблена таким вченим:

1. Д. Зіллман;

2. З. Фрейд;

3. Й. Хейзінга;

4. М. де Монтень.

9. Модель масової комунікації в контексті якої людська комунікація розглядається як суб’єктивний, непередбачуваний, вибірковий процес належить:

1. Гербнеру;

2. Малецке;

3. Кілману;

4. Фішбейну-Айзену.

10. Природу нових комунікаційних технологій можна описати за допомогою таких понять:

1. конвергенція;

2. конверсія;

3. компетенція;

4. компресія.

11. Істотний внесок у розвиток методології постіндустріалізму зробили наступні вчені:

1. Р. Харріс;

2. Д. Белл;

3. Р. Мертон;

4. Л. Берковіц.

12. Відомий соціальний психолог Г. Андреєва вважає що категорії «спілкування» та

«комунікації» співвідносяться таким чином:

1. комунікація та спілкування – тотожні поняття;

2. комунікація є лише однією стороною процесу спілкування;

3. спілкування є поняттям вужчим, ніж комунікація;

4. комунікація та спілкування – окремі поняття.

13. Жестова теорія походження мови була сформульована в ХІХ ст. :

1. В. Вундтом;

2. М. Реформатським;

3. Ж.-Ж. Руссо;

4. Т.Гоббсом.

14. Відомий вираз «The medium is the message» про те, що вплив ЗМІ визначається не

стільки змістом інформації, скільки способом її подання, належить:

1. С. Стауфферу;

2. К. Левіну;

3. К. Ховленду;

4. М. Мак-Люєну.

15. Масова комунікація характеризується:

1. наявністю технічних засобів;

2. соціальною значимістю інформації;

3. масовістю аудиторії;

4. наявністю безпосереднього зворотного зв’язку.

16. Теорія «спіралі мовчання» належить:

1. М. Мак-Комбу;

2. Е. Ноеллу-Нойманну;

3. Б.Берельсону;

4. П. Лазарсфельду.

17. Діахронність – властивість масової комунікації, завдяки якій інформація:

1. зберігається в часі;

2. долає простір;

3. регулює вплив масової комунікації;

4. надається багатьом людям практично одночасно.

18. Модель обмеженого впливу ЗМІ усталилася у:

1. 20 – 30-ті рр. ХХ ст.;

2. 50 – 60-ті рр. ХХ ст.;

3. 70 – 80-ті рр. ХХ ст.;

4. На початку ХХІ ст.

Наведіть приклади занепокоєння громадськості змістом медіа (дайте розгорнуту відповідь).

Чи може вираз «Я сам на власні очі бачив це по телевізору!» бути сьогодні гарантією достовірності отриманої інформації? Обґрунтуйте свою думку.

Варіант №2

Підкресліть відповідь(ді), яку(і) ви вважаєте правильною(ми).

1. Кожен елемент комунікаційної моделі Г.Лассуелла репрезентував собою самостійну сферу аналізу комунікаційного процесу. Визначте елемент, який не належить до моделі Лассуелла:

1. вивчення комунікатора;

2. дослідження аудиторії;

3. вивчення бар’єрів комунікації;

4. контент-аналіз повідомлення.

2. В умовах нових комунікаційних технологій Дж. Уебстер виділяє такі моделі медіа аудиторій:

1. аудиторія –як-об”єкт;

2. аудиторія-як-агент;

3. аудиторія-як-суб’єкт;

4. аудиторія-як-маса.

3. У моделі Де Флюєра був врахований головний недолік лінійної моделі Шеннона – Уївера. Це фактор:

1. зворотнього зв'язку;

2. обставин;

3. мети;

4. контексту.

4. До базових теорій медіавпливу, що ґрунтуються на принципах когнітивної психології, належить:

1. теорія праймінгу;

2. теорія поля;

3. теорія підкріплення;

4. теорія атрибуції.

5. Зміна характеру зображення меншин на ТБ, за К. Кларком, пройшла хронологічні стадії:

1. невизнання;

2. висміювання;

3. байдужості;

4. поваги.

6. Згідно з К.Джеймсоном та К. Кембеллом, подія, варта висвітлення у ЗМІ, має такі ознаки:

1. драматизм;

2. актуальність;

3. новизна;

4. буденність.

7. У контексті теорії комунікації ентропія і негентропія стосується такого явища, як (продовжіть думку)

………………………………………………………………………………

8. До основних категорій поведінкових ефектів, спровокованих медіанасиллям не належить:

1. катарсис;

2. збудження;

3. дизінгібіція;

4. навіювання.

9. До умов виникнення чуток належать:

1. механізми психологічного захисту особистості;

2. стан когнітивного дисонансу;

3. дефіцит інформації з найбільш життєво важливих питань;

4. наявність зовнішніх умов, які призводили б до виникнення в суспільстві атмосфери невпевненості та невизначеності.

10. Першим професором комунікації, ученим, який уперше очолив академічну структуру з вивчення масової комунікації став:

1. Б. Берельсон;

2. К. Левін;

3. К. Ховленд;

4. Ф. Фентон.

11. Найбільший внесок у розвиток вивчення та дослідження масової комунікації був зроблений ученими таких університетів:

1. Йєльського;

2. Іллінойського;

3. Гарвардського;

4. Колумбійського.

12. До визначених Г. Лассуеллом функцій масової комунікації не належать такі:

1. інформаційна;

2. регуляторна;

3. культурологічна;

4. розважальна.

13. До комунікативних бар’єрів не належать:

1. фонетичний;

2. семантичний;

3. стилістичний;

4. структуралістський.

14. До унікальних характеристик ЗМІ не належать:

1. діахронність;

2. діатопність;

3. сртогональність;

4. симультанність.

15. Методологію кількісно-якісного аналізу медіа інформації (контент-аналізу) розробив:

1. Е. Роджерс;

2. У. Шрамм;

3. Г.Лассуелл;

4. К. Ховленд.

16. Теорія «кулі», визнання величезної влади ЗМІ над аудиторією, виникла у:

1. 20-30 роки ХХ сторіччя;

2. 50-60 роки ХХ сторіччя;

3. 70-80 ХХ сторіччя;

4. На початку ХХІ сторіччя.

17. До основних методів дослідження медіа впливу не належать:

1. опитування;

2. лабораторний експеримент;

3. лонгітюдне дослідження;

4. тестування.

18. Найбільш поширені є такі теорії глотогенезу (походження мови):

1. ономатопоетична;

2. жестова;

3. теорія інстинктивних трудових вигуків;

4. звуконаслідувальна .

Наведіть приклади, коли стихійна поведінка натовпу була наслідком медіа впливу.

(Дайте розгорнуту відповідь).

Чому модель розповсюдження інформації П. Лазарсфельда називають «двоступеневою»?

ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………………………… 3

Зміст розділів дисципліни…………………………………………………………………. 4

Розділ 1. Роль та значення масової комунікації у сучасному суспільстві……………….4

Розділ 2. Теоретичні засади психологічних досліджень масової комунікації…………..6

Розділ 3. Сучасні прикладні аспекти досліджень масової комунікації…………………10

Перелік питань для підсумкового контролю……………………………………………..12

Питання для самоперевірки знань……………………………………………………… ..13

21