П и т а н н я кандидатського екзамену з філософії Пропедевтичні питання

Філософія, її предмет та роль у суспільстві.

Структура філософського знання. Поняття онтології, гносеології (епістемології), метафізики.

Філософія в системі духовної культури людства. Основні функції філософії.

Соціально-історичні та культурно-онтологічні передумови виникнення філософії.

Антична філософія

Особливості філософії Стародавнього Китаю.

Давньоіндійська філософія: головні школи і течії.

Давньогрецька філософія. Мілетська школа. Проблема “начала” та “елементу” буття.

Філософія Геракліта Ефеського. Ідея гармонії Космосу. Діалектика.

Піфагор і піфагореїзм: раціоналістичні та містичні компоненти.

Елейська школа (Парменід, Зенон, Ксенофан).

Атомістика та детермінізм Демокріта.

Сократ. Діалектика. Принцип іронії.

Антропологічне та етичне вчення Сократа.

Платон. Вчення про ідеї.

Політичні погляди Платона. Вчення про „ідеальну” державу.

Арістотель. Метафізика. Вчення про матерію і форму.

Теорія держави, проблема людини в творчості Арістотеля.

Філософія доби еллінізму. Епікуреїзм, скептицизм та стоїцизм: їхня етико-антропологічна спрямованість.

Платон. Государство // Соч.: В 3 т. М., 1971. Т. 3, ч. 1. О происхождении и сущности государства. Кн. 1-2, с. 90-164; Об идеальном государстве. Кн. 4-5, с. 206-284; О видах государственного устройства. Кн. 8, с. 355-389.

Аристотель.Метафизика // Соч.: В 4 т. М., 1976. Т. 1. Предмет «Первой философии». О познании причин сущего. Кн. 4, с. 119-134; Значения причины, природы, необходимого. Кн. 5, с. 145-152; Значения сущего и сущности. Кн. 5, с. 159; О бытии, материи и форме. Кн. 6-7, с. 180-222; О движении. Кн. 12, с. 300-320.

Луций Анней Сенека. О счастливой жизни // Римские стоики. Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. М., 1995. С. 167-192.

Філософія Середніх віків та доби Відродження

Започаткування християнської філософської думки. Апологетика та патристика.

Середньовічна філософія. Схоластика. Номіналізм та реалізм.

Тома Аквінський. Про співвідношення віри і розуму, релігії і науки, теології і філософії.

Головні риси філософії доби Відродження. Антропоцентризм та гуманізм.

Формування природничонаукової картини світу у XVI-XVII ст.

Августин Аврелий.Исповедь. М., 1992. Бытие и время. Кн. 11, с. 160-178.

Філософія Нового Часу

Ф.Бекон – засновник філософського вчення про метод наукового пізнання.

Філософія Нового Часу. Емпіризм (Д.Локк, Дж.Берклі, Д.Юм).

Філософія Нового Часу. Раціоналізм (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.В.Ф.Ляйбніц).

Німецька класична філософія. Теорія пізнання І.Канта.

Німецька класична філософія. Етичне вчення І.Канта.

Німецька класична філософія. “Науковчення” Й.Г.Фіхте.

Німецька класична філософія. Система трансцендентального ідеалізму Ф.Шеллінга.

Німецька класична філософія. Діалектика Г.Гегеля.

Антропологічна філософія Л.Фейербаха.

Філософський зміст класичного марксизму: основні ідеї та принципи.

Філософія ХІХ ст. Начала позитивізму (О.Конт, Дж.Ст.Мілль, Г.Спенсер, емпіріокритицизм).

Філософія ХІХ ст. Екзистенціально-антропологічні роздуми. С.Кіркегор, А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук // Соч.: В 2 т. М., 1970. Т.1. О задачах физики (естественной науки) и метафизики (философии). Кн. 3, с. 209-250.

Декарт Р.Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Соч.: В 2 т. М., 1989. Т. 1. С. 250-296.

Локк Дж. Два трактата о правлении // Соч.: В 3 т. М., 1988. Т.3.

Лейбниц Г.-В. Монадология // Соч.: В 4 т. Т. 1. М.: 1982. С. 413-429.

Вольтер.Основы философии Ньютона // Философские сочинения. М., 1988. С. 275-320.

Кант И.Критика чистого разума // Соч.: В 6 т. М., 1964. Трансцендентальное учение о методе. С. 593-695.

Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Наука логики // Энциклопедия философских наук. М., 1974. Т. 1. Учение о понятии. Разд. 3, с. 341-424.

Маркс К.Экономическо-философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч.: 2-е изд. Т. 42. С. 41-174.

Шопенгауэр А.Понятие воли // Избр. произведения. М., 1992. С.41-62.