4

Практичне n 1

1. Модернізм як певна мистецька філософія, певна модель літ. Розв. Хх ст., естетичний рух.

Модернізм (фр. modernisme) - загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту.

Не існує одностайної думки щодо виникнення модернізму. Тривалий час вважалося, що зародився він у Франції в 70-х роках XIX століття.

Модерністи свідомо роблять свою творчість антидемократичною, елітарною. Модернізм зовсім не покликаний бути мистецтвом для широких мас, а навпаки. Модернізм ставить собі за мету бути «мистецтвом для митців, а не для мас людей. Втім, принцип цей не є для модернізму абсолютним. Винятком слугуєтворчість унанімістів та експресіоністів.

Модернізм затверджує приорітет форми над змістом. Іноді форма модерністського твору є самодостатньою та абсолютизованою (футуризм, «новий роман»), іноді — підкорена формі категорія змісту є також важливою (екс пресіонізм, екзистенціалізм). Один з теоретиків модернізму К. Фідлер проголошує: «В художньому творі форма повинна сама по собі утворювати матеріал, заради якого й існує художній твір. Ця форма, що водночас є і матеріалом, не повинна виражати нічого, окрім себе самої... Зміст художнього твору є ніщо інше, як саме формоутворення».

Література модернізму є рішучим протестом і запереченням художніх принципів реалізму й натуралізму з їхнім зверненням до реальної дійсності, життєподібністю, демі-фологізмом, аметафізичністю. Модернізм був своєрідним протестом проти соціальних процесів (міжкласове протистояння, війни). Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали класикою. Серед найвизначніших — імпресіонізм, неоромантизм, символізм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, сюрреалізм, «театр абсурду», дадаїзм, «новий роман» тощо. Одним з найперших виявів модернізму, точніше його провісником в Україні був декаданс.

ОСНОВНІ РИСИ МОДЕРНІЗМУ

- новизна та антитрадиціоналізм (хоча модерністи ніколи не поривають із літературною традицією цілком );

- у творах затверджується перевага форми над змістом;

- заперечення матеріалістичного детермінізму, визнання інтуїтивного поруч із логічним шляхом пізнання;

- широко використовуються такі художні прийоми, як «потік свідомості» та монтаж,що прийшов у літературу з кіномистецтва;

1.Оієнтація на мистецтво Заходу, на вічні закони буття.

2. Індивідуалізм

Замість масовізму, - повернення в епіцентр твору “Я” авторового, героєвого, читачевого.

3. Символомислення

Модерністи повернулися до символу як основного знаряддя пізнання і відтворення світу.

4. Ідеологічність

Для модерніста дуже характерна переконаність, що людина здатна перебудувати, удосконалити дійсність, він зазвичай пропагував власний рецепт перебудови. Не випадково, що саме в цю добу зародилися 2 моделі життєустрою, що силилися перетворити світ. –комунізм та фашизм.

5. Психологізм

Вся увага переноситься на особистість, її внутрішній стан.

6. Усюдипроникаючий ліризм. (навіть у прозі, драматургії, публіцистиці) Настроєність, посилена увага до переливів почуттів, емоційних станів, інтиму.

7. Серцевинний естетизм

Якщо реаліст думав, “що сказати”, то для модерніста велике, часто головне значення мало “ як сказати”. Краса для модерніста – не тільки форма, а й зміст.Він вбачає свою місію у творенні і удосконаленні світу за законами краси і мистецтва.

8. Дегуманізація.

Модерний митець нехтує реальністю, деформує, знищує її людський аспект, тобто дегуманізує.

9. Волюнтаризм

Приніс у модернізм такі риси, як догматизм, інакодумство, а то й епатажність.

10. Схильність до містицизму, підсвідомого.

Заперечення реальності, суттєвого, об’єктивного.