Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
tekhno_ekologia.docx
Скачиваний:
61
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
823.9 Кб
Скачать

33. Засоби утворення виливків.

Лиття з металу – один з основних способів виробництва заготовок [в машинобудуванні], тому що дозволяє одержати виливок практично будь-якої форми і маси з необхідними фізико-механічними властивостями.

Головною ознакою технологічного процесу лиття є метал виливків, залежно від якого відрізняють чавуно-, стале-, мідноливарне виробництво та ін.

Більшість литих деталей чавунні, вони мають невелику вартість і добрі ливарні якості, але недостатня міцність і крихкість чавуну обмежують застосування чавунних деталей. Сталеве лиття використовують для відповідальніших деталей, але за ливарними властивостями сталь поступається чавуну. Литі сталеві деталі мають великі внутрішні напруження, тому їх необхідно піддавати термічній обробці.

Кольорове лиття (сплави алюмінію, міді, цинку, магнію і ін.) завдяки особливим властивостям металів (антикорозійність, електропровідність, мала маса і ін.) використовується у приладобудуванні, виробництві машин і апаратів, в сантехніці тощо, але дефіцитність і висока вартість кольорових металів обумовлюють високу вартість кольорового лиття і обмежують його застосування.

Найбільш розповсюджений спосіб — лиття в разові піщані форми, який складається з таких технологічних операцій: виготовлення моделі виливка; формування деталі по моделі; заливка розплавленого металу в форму; очищення литва. Виготовлення виливків в разових піщаних формах — процес тривалий і трудомісткий, а отримані виливки не відрізняються точністю форми і розмірів, мають великі припуски і грубу поверхню. Все це поставило вимогу створення спеціальних видів лиття: кокільного, відцентрового, під тиском, по моделях, що виплавляються, випалюються (газифікуються) та ін.

Способи уворення виливків класифікують: за к-тю заливань у ливарну форму ( разові та багаторазові); за конструкцією ливарних форм ( розємні та нерозємні); за матеріалом, з якого виготовляют форми ( піщано-глиняні, піщані, графітові, керамічні, металеві тощо); за тиском, під яким перебуває рідкий метал у формі (атмосферний, низький, високий, вакуум); за способом подавання розтоплених стоків у форми ( вільне лиття, вакуумне лиття, лиття за допомогою вібрації, ультразвуку, електромагнітних полів тощо). На практиці застосовують комбіновані способи, тому часто спосіб виготовлення виливка одночасно належать до різних класифікаційних груп.

34. Оброблювальне виробництво.

   Основна мета обробного процесу в машинобудуванні є доведення параметрів виливок або інших заготівок до тих розмірів, які обумовлені Держстандартом на виготовлення деталей машин або іншої продукції. Порівняно з ливарним виробництвом обробна промисловість, особливо окремі її напрямки, значно менше впливає на навколишнє середовище. В сучасному виробництві способів обробки заготівок існує досить багато, але немає необхідності у детальному вивченні цих технологічних процесів.

     Основні способи обробки матеріалів слідуючі (наступні): різання (обробка зі зняттям стружки); обробка тиском; електроерозійна, електротермічна, електрохімічна, ультразвукова, променева, лазерна обробки; хімічне фрезерування; шліфування, полірування, фарбування і інші.

     Різання – найбільш розповсюджений прийом обробки матеріалу (рис. 29).     

     Основними забруднювачами тут є стружка, пил від обробки та відходи мастильно-охолоджувальної рідини.

Обробна промисловість є не дуже екологічно шкідливою. Обробка різанням ( зі зняттям стружки) найбільш розповсюджений ( деталям надається потрібна форма та розмір, основним забруднювачем є стружка, пил та відходи мастильно – охолоджуючої рідини). Обробка тиском в холодному стані ( при виготовлені дрібних деталей зі сталі чи кольорових сплавів). Електроерозійна обробка металів ( за допомогою електричного струму. Є 5 різновидів: 1) Електроіскровий спосіб – ґрунтується на тому, що при іскровому електричному розряді, спрямованому на визначену ділянку оброблюваної поверхні; 2) Електроімпульсний спосіб – ґрунтується на використанні імпульсів електричного струму великої та середньої тривалості; 3) Анодно- механічний спосіб – обробка імпульсами малої довжини в електроліті; 4) Електроконтактний – застосування симетричних знакоперемісних імпульсів великої тривалості; 5) Електроерозійне ущільнення та покриття – здійснюється в повітряному середовищі за доп вібруючого електрода – ущільнювача). Також є : електротермічна, електрохімічна, ультразвукова, лазерна обробки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]