15. Викиди при роботі тес.

Теплові електростанції служать основним джерелом забруднення навколишнього середовища в енергетиці. Вплив ТЕС на природу може розглядатися в двох аспектах: для того або іншої ділянки поверхні Землі в той чи інший відрізок часу (локальне вплив) або загальний вплив на біосферу з урахуванням наростаючих темпів розвитку промисловості (глобальний вплив). Розглянемо спочатку питання, пов'язаніз локального впливу тепловихелектростанцій на навколишнє середовище, яке при високих димових трубах оцінюється для території діаметром 20-50 км. На ТЕС в процесі горіння органічного палива разом з іншими продуктами згоряння утворюються шкідливі сполуки - оксиди сірки, азоту та летюча зола.Вони викидаються в атмосферу через димові труби ТЕС. При неповному згорянні палива в топці котла утворюються дуже шкідливі для людини оксид вуглецю і канцерогенні речовини. Однак при використанні сучасної техніки спалювання палива на ТЕС виділення продуктів неповного згоряння можна виключити або звести до мінімуму. В результаті обробки та використання води на ТЕС утворюються стічні води, що містять шкідливі речовини. Ці скиди чинять негативний вплив на живу природу, водойми і водотоки. Всі викиди і скиди ТЕС роблять шкідливий вплив на весь комплекс живий природи - біосферу. Аналізуючи викиди шкідливих речовин в атмосферу, відзначимо, що найбільш чутливими до впливу S02 в атмосферному повітрі є рослини. Токсична вплив діоксиду сірки на рослини пов'язане з пошкодженням поверхні листя і хвої шляхом руйнування.Листяні дерева, щорічно скидають листя, менш схильні до дії S02. Хвойні дерева страждають сильніше. У людей наявність SО2 в атмосферному повітрі призводить до атеросклерозу, захворювань серця, хронічного бронхіту, бронхіальноїастмі. Вельми токсичні для людини оксиди азоту NO ^ .. Вони мають різко вираженим подразливу дію, особливо на слизову оболонку очей, і здатні глибоко проникати в легені, викликаючи ушкодження альвеолярного епітелію і бронхів. У людей знижуються дихальні функції, підвищується число респіраторних захворювань. Тривала дія оксидів азоту NOx навіть при концентраціях 2 мг/м3 призводить до хлорозу рослин. Діоксид азоту, що знаходиться в повітрі з концентрацією 4-6 мг/м3, викликає гостре пошкодження рослин. Оксиди азоту, поглинаючи природну радіацію, знижують прозорість атмосфери і сприяють утворенню фотохімічного туману - смог. Шкідливий вплив на людину і природу робить також летюча зола, забезпечуючи підвищене надходження важких металів у грунт і водойми.

16. Економічні та екологічні проблеми аес.

Проблеми атомної енергетики обумовлені насамперед надійністю роботи енергоблоку.

Ядерна енергія в Україні використовується в усіх галузях народного господарства – промисловості, медицині, сільському господарстві, наукових дослідженнях, а також у побуті.

Нині близько 48% всієї електроенергії було вироблено в Україні на атомних станціях.

Не можна не брати до уваги забруднення біосфери малими дозами радіації. Щодоби з реактора просочуються канцерогенні та мутагенні матеріали. Вони підвищують фоновий рівень радіації, вплив її здійснюється постійно, збільшуючи ризик появи ракових і генетичних захворювань.

Атомна енергетика та виробництво ядерної зброї ? два основні джерела радіаційного забруднення. Вони ведуть до утворення сотень радіоактивних елементів, що починають забруднювати харчові ланцюги. Радіоактивний матеріал потрапляє до рік, озер, океанів, де його поглинають риби, підвищуючи його концентрацію у своїх тілах в тисячу разів. Забруднена вода і ґрунт усмоктується рослинами, концентруючи в них токсичні речовини. Це, своєю чергою, призводить до забруднення молока і м'яса, оскільки забрудненою травою живиться худоба.

Важливою проблемою атомної енергетики є поховання радіоактивних відходів. Кожний реактор виробляє тисячі тонн таких відходів, деякі з них лишаються небезпечними впродовж 500 тис. років. Кожна АЕС рано чи пізно сама перетворюється на радіоактивні відходи: вік її експлуатації ? 20 – 30 років, бо вона стає надто радіоактивною для того, щоб продовжувати її експлуатацію або ремонтувати.

Після цього її необхідно демонтувати і складові заховати, або ж поховати весь комплекс під тоннами землі та бетону, перетворивши на радіоактивний мавзолей на сотні тисяч років, який до того ж вимагає постійного контролю.

Через існування великої кількості штучних і природних джерел іонізуючого випромінювання та в результаті Чорнобильської катастрофи в Україні склалася дуже складна радіоекологічна ситуація, яка обумовлює необхідність створення системи заходів радіаційного захисту населення та навколишнього природного середовища.