Лабораторна робота 3 дослідження і оцінка вмісту пилу і радіоактивних ізотопів в повітрі виробничого приміщення

Мета роботи: закріпити теоретичні відомості по темі «Дослідження вмісту пилу і радіоактивних ізотопів в повітрі виробничого приміщення»; освоїти методику визначення змісту пилу в повітрі виробничого приміщення масовим методом і методику визначення концентрації радіоактивних ізотопів в повітрі виробничого приміщення.

3.1. Загальні відомості

3.1.1. Виробничий пил

Ряд виробничих процесів супроводжується значним виділенням пилу. Пил, завислий в повітрі, називається аерозолями; скупчення пилу, що осів, – аерогелями. Токсичний пил, розчиняючись в біологічних середовищах організму, викликає отруєння. Нетоксичний пил впливає на організм, подразнюючи шкіру, очі, слизисті оболонки, а проникаючи в легені, викликає професійні захворювання – пневмоконіози (силікоз, асбестоз та ін.). Шкідливість дії залежить від кількості і виду пилу, що вдихається, від ступеня його дисперсності, форми порошинок і їх хімічного складу. Глибоко в легені проникають порошинки розміром від 0,1 до 10 мкм, дрібні видихаються назад, а більші затримуються в носоглотці. По ступеню дисперсності (подрібнення) пил ділять на видимий – з розмірами частинок більше 10 мкм і мікроскопічний – менше 10 мкм. Зміст пилу в повітрі регламентується гранично допустимою концентрацією (ГДК) – такою кількістю пилу, при якій протягом тривалого часу не наступає порушень в діяльності людського організму.

Для контролю вмісту пилу в повітрі використовують масовий (ваговий), коніметричний (рахунковий), фотоелектричний і електричний методи.

Масовий метод передбачає визначення маси пилу, що міститься в одиниці об'єму повітря. Для визначення змісту пилу повітря пропускають через сухий фільтр. Його зважують до і після експерименту, різниця мас фільтру і є масою пилу, що міститься в повітрі.

Коніметричний метод – визначення числа порошинок на одиниці площі поверхні. Для цього скляну пластинку розташовують в обстежуваному приміщенні на певний час. Далі пластинка розміщується під мікроскопом, за допомогою якого визначається кількість порошинок на одиниці площі. Порівняння отриманих даних з нормативними дозволяє дати оцінку запиленості приміщення.

Фотоелектричний метод заснований на використанні фотоелемента. При розміщенні фотоелемента в досліджуваному приміщенні сила струму, що створюється в ньому світловим потоком, залежатиме від щільності пилу. Шкала приладу відґрадуйована так, що він показує безпосередній вміст пилу в повітрі в грамах на одиницю об'єму.

Електричний метод заснований на створенні електричного поля, в якому знаходяться порошинки досліджуваного приміщення. Порошинки несуть переважно негативний заряд. Під дією електростатичного поля порошинки протягом певного часу осідають на електродах. Зважуванням визначають зміст пилу в повітрі.

Боротьба з пиловиділянням має велике значення в забезпеченні здорових умов праці. Її здійснюють вдосконаленням технологічних процесів, що дозволяє виключити утворення пилу або звести його кількість до мінімуму при їх виконанні. При неможливості технологічними методами забезпечити виключення виділення пилу використовують організаційні методи. Організація безперервного технологічного процесу дозволяє його автоматизувати і механізувати, що дає можливість ізолювати працівників від шкідливої дії пилу. Технологічні процеси з виділенням пилу виконують в ізольованих приміщеннях, речовини, що утворюють пил, роблять вологими, використовують пристрої пилопридушування. Найбільш поширеним є пилопридушування розпорошеною водою або водяною парою (у закритих ємкостях).

Для видалення пилу широко застосовують вентиляцію. Місцева вентиляція в боротьбі з пилом є ефективнішою, ніж загальна. Стіни і підлоги приміщень мають бути гладкими для зручного видалення пилу. Індивідуальними засобами захисту від пилу є протигази, респіратори, окуляри, спецодяг з щільної тканини.