- •Розділ 1. Становленя концепції стратегічного управління
- •1.1. Передумови стратегічного управління
- •1.2. Еволюція концепції стратегічного управління
- •1.3. Школи стратегічного управління
- •1.4. Поняття стратегічного управління
- •1.5. Модель стратегічного управління
- •Висновки
- •Розділ 2. Цільовий підхід, як основа стратегічного управління
- •2.1. Стратегічне бачення
- •2.3. Цілі в стратегічному управлінні
- •Висновки
- •Розділ 3. Сутність середовища підприємства
- •3.1. Середовище підприємства як об’єкт стратегічного аналізу
- •3.2. Чинники макросередовища та мікросередовища підприємства
- •3.3. Внутрішнє середовище підприємства
- •Висновки
- •Розділ 4. Стратегічний аналіз підприємства
- •4.1. Зміст стратегічного аналізу середовища підприємства
- •4.2. Аналіз можливостей і загроз
- •4.3 Аналіз привабливості галузі і конкуренції в ній
- •Висновки
- •Розділ 5. Формування господарського портфелю підприємств
- •5.1. Поняття господарський портфель підприємства та його складові
- •5.2. Підходи до визначення складових господарського портфелю
- •Висновки
- •Розділ 6. Стратегічний набір
- •6.1. Сутність стратегії та стратегічного набору підприємства
- •6.2. Формування ефективного стратегічного набору
- •Висновки
- •Розділ 7. Система стратегій підприємства
- •7.1. Корпоративні стратегії підприємства
- •7.2. Ділові стратегії підприємства
- •7.3. Функціональні стратегії та їх взаємозв’язок
- •7.4. Операційні стратегії
- •Висновки
- •Розділ 8. Альтернативність у стратегічному виборі
- •Поняття стратегічних альтернатив
- •Методи вибору стратегічних альтернатив
- •8.2.1 Методи аналізу альтернатив на бізнес-рівні
- •Особливості фаз жцп
- •8.2.2 Застосування матричних моделей у портфельному аналізі
- •8.3. Експертні методи в стратегічному виборі
- •Висновки
- •Розділ 9. Стратегічне планування в системі управління підприємством
- •9.1. Сутність стратегічного планування
- •9.2. Вимоги до стратегічного плану
- •9.3. Принципи стратегічного планування
- •9.4. Етапи стратегічного планування
- •9.5. Підходи до стратегічного планування
- •9.6. Причини непрацюючих планів
- •Висновки
- •Розділ 10. Реалізація стратегії підприємства
- •10.1. Завдання, що розв'язуються при реалізації стратегії
- •10.2. Стратегічні зміни, як важливий фактор успішної реалізації стратегії
- •10.3. Роль вищого керівництва в реалізації стратегії
- •10.4. Значення організаційної структури в реалізації стратегії
- •10.5. Мотивація персоналу в процесі реалізації стратегії
- •10.6. Організаційна культура в забезпеченні ефективності стратегії
- •Висновки
- •Розділ 11. Інформаційне забезпечення реалізації стратегії
- •11.1. Сутність стратегічної інформації
- •11.2. Інформаційна система стратегічного управління
- •Висновки
- •Розділ 12. Стратегічний контроль
- •12.1. Призначення контролю
- •12.2. Етапи стратегічного контролю
- •12.3. Вимоги до системи стратегічного контролю
- •12.4. Види і типи стратегічного контролю
- •Висновки
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Додаток а Стратегії консультаційної фірми Arthur d. Little
- •Додаток б Організаційні структури управління підприємством
- •Перелік використаних джерел
- •Словник термінів
- •Предметний показчик
10.3. Роль вищого керівництва в реалізації стратегії
Вирішальна роль в успішній реалізації стратегії належить вищому керівництву. Його діяльність на стадії реалізації стратегії, може бути представлена у вигляді п'яти послідовних етапів.
Перший етап — поглиблене вивчення стану середовища, цілей і розроблених стратегій. На даному етапі вирішуються наступні основні завдання:
• остаточне з'ясування сутності певних цілей, вироблених стратегій, їхньої коректності й відповідності один одному, а також стану середовища. За допомогою цього дається остаточна відповідь про доцільність на реалізацію стратегії. При цьому можливі корегування, якщо відбулися зміни в середовищі, а також у тому випадку, якщо виявлені недоліки в раніше проведеному аналізі й виробленні цілей і стратегій;
• більш широке доведення ідей стратегій і змісту цілей до співробітників підприємства з метою поглибленого залучення співробітників у процес реалізації стратегій.
Другий етап полягає в тому, що вище керівництво повинне ухвалити рішення щодо ефективного використання ресурсів, якими володіє підприємство. На цьому етапі проводиться оцінка ресурсів, приймаються рішення по їхньому розподілі, а також по створенню .умов для зацікавленого залучення співробітників у процес реалізації стратегій. Важливим завданням, що вирішується на даному етапі, є приведення ресурсів у відповідність із реалізованими стратегіями. Для цього складаються спеціальні програми, виконання яких повинне сприяти розвитку ресурсів. Наприклад, це можуть бути програми підвищення кваліфікації співробітників.
На третьому етапі вище керівництво ухвалює рішення з приводу організаційної структури. З'ясовується відповідність наявної організаційної структури прийнятим до реалізації стратегіям і, якщо це необхідно, вносяться відповідні зміни в організаційну структуру підприємства.
Четвертий етап полягає в проведенні необхідних змін на підприємстві, без яких неможливо приступитися до реалізації стратегії. Проблема змін винятково тонка та складна. Зміни не можуть бути проведені без обліку об'єктивних факторів, що задають умови і можливості проведення таких змін. Часто потрібно кілька років для того, щоб провести серйозні зміни на підприємстві.
При опрацюванні питання змін дуже важливо не тільки зосереджувати увагу на тому, для чого виконуються зміни, до чого вони повинні привести, що і як варто змінити, але також і на тому, як зміни будуть сприйняті, які сили й у якій формі будуть їм пручатися, який повинен бути обраний стиль проведення змін і які методи необхідні для їх здійснення. Для того щоб успішно провести зміни, вище керівництво повинне незалежно від типу, сутності й змісту змін:
• скласти сценарій можливого опору змінам;
• провести дії з метою ослаблення прагнення до опору змінам;
• усунути або зменшити до мінімуму реальний опір;
• закріпити проведені зміни.
П'ятий етап участі вищого керівництва в реалізації стратегії полягає в тому, що воно проводить перегляд плану здійснення стратегії в тому випадку, якщо цього настійно вимагають нові обставини. Стратегічний план не догма, і, природно, він може й повинен при певних обставинах піддаватися модифікації. Однак важливо також уникати змін плану щораз, коли з'являються нові обставини. Новий план може бути прийнятий тоді, коли він обіцяє помітно більші можливості одержання вигід, ніж існуючий план.