- •Міністерство освіти і науки України
- •Модуль 1. Суть грошей і фінансів та їх еволюційний ровиток у стародавньому світі і середНьоВіччі
- •Тема 1. Сутність грошей та фінансів
- •Походження та суть грошей
- •1.2. Сутність фінансів як економічної категорії
- •Тема 2. Виникнення і розвиток грошей та фінансів у стародавній греції
- •2.1. Монетні системи Стародавньої Греції
- •2.2. Гроші Стародавньої Греції на території сучасної України в період VII ст. До н.Е. - I ст.Н.Е.
- •2.3. Виникнення банків у Стародавній Греції
- •2.4. Банківські операції у Стародавній Греції
- •2.5. Податки у Стародавній Греції
- •2.6. Зародження страхування у стародавньому світі
- •Тема 3. Основні етапи розвитку грошової та фінансової системи у стародавньому римі та їх характеристика
- •3.1. Основні монетні номінали Стародавнього Риму
- •3.2. Монети римсько - сарматського періоду на території сучасної України
- •3.3. Особливості банківництва Римської імперії
- •3.4. Податкова система Стародавнього Риму
- •Тема 4. Грошово-банківське господарство та податки в середньовічнй європі
- •4.1. Грошове господарство середньовічної Європи
- •4.2. Розвиток банківництва в середньовічній Європі
- •4.3. Податки середньовічної Європи
- •Тема 5. Формування грошово-фінансової системи київської русі
- •5.1. Вплив іноземних грошових систем на формування грошового обігу в Давньоруській державі
- •5.2. Виникнення та еволюція гривні
- •5.3. Зародження кредитних відносин у Київській Русі
- •5.4. Податкова система Київської Русі
- •Тести для перевірки знань студентів до модуля 1
- •Модуль 2. Становлення грошового обігу і фінансів україни під впливом країн – загарбників та після одержання незалежності
- •Тема 6. Особливості грошей та фінансів у період існування польсько-литовської держави
- •6.1. Основні риси грошового обігу в Україні у XIV – першій половині XVII ст.
- •6.2. Розвиток кредитних операцій на територii Речi Посполитої
- •6.3. Податки Польсько – Литовської держави
- •Тема 7. Грошове господарство та фінанси козацько-гетьманської доби
- •7.1. Грошовий обіг в українському козацтві
- •7.2. Банківські інституції в Західній Україні
- •7.3. Формування української фіскальної системи в добу Гетьманщини (друга половина XVII – початок XVIII ст.)
- •Тема 8. Грошова та фінансова системи україни у складі російської імперії
- •8.1. Елементи грошового господарства на території українських земель у складі Російської імперії
- •8.2. Становлення банківської системи Російської імперії
- •Таблиця 8.1. – Мережа дореволюційних банків Російської імперії
- •8.3. Податкова система на українських землях у складі Російської Імперії
- •8.4. Зародження страхування в Російській імперії
- •Тема 9. Гроші та фінанси україни у складі срср
- •9.1. Грошовий обіг на розділених українських землях
- •9.2. Грошовий обіг на українських теренах під час Другої світової війни
- •9.3. Грошовий обіг в срср після Другої світової війни
- •9.4. Банківська система срср
- •9.5. Податкова система срср
- •9.6. Страхування в срср
- •Тема 10. Формування грошової та фінансової систем незалежної україни
- •10.1. Становлення грошової системи України після 1991 р.
- •10.2. Формування основних елементів фінансової системи України
- •10.2.1. Особливості побудови банківської системи в Україні
- •10.2.2. Формування податкової системи нової держави
- •10.2.3. Становлення страхової справи України
- •Тести для перевірки знань студентів до модуля 2
- •Список літератури
- •ДодаткИ додаток 1 Тройська унція: сутність та походження
- •Додаток 2 Знаки валют
- •Додаток 3
Тема 5. Формування грошово-фінансової системи київської русі
5.1. Вплив іноземних грошових систем на формування грошового обігу в Давньоруській державі.
5.2. Виникнення та еволюція гривні.
5.3. Зародження кредитно-банківських відносин у Київській Русі.
5.4. Податкова система Київської Русі.
Київська Русь – перша українська держава. Про це свідчить величезна кількість історичних, археологічних, лінгвістичних, етнографічних, антропологічних даних. Розвиток і функціонування держави великою мірою визначалися товарно-грошовими відносинами, станом внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Це, у свою чергу, значно залежало від ефективності та якості грошово-кредитної системи, яка була необхідним елементом товарної економіки і економічно-торговельних стосунків з іншими державами.
Усе це в сукупності стимулювало появу і розвиток національної валюти у вигляді гривні, виникнення якої було об’єктивною необхідністю. Цей факт фіксують дослідники давньоукраїнської господарської історії. Незважаючи на це, грошова система, кредитні відносини, зародження банківництва в Київській Русі досі належно не вивчені, що створювало певні труднощі при розкритті окресленої проблеми.
5.1. Вплив іноземних грошових систем на формування грошового обігу в Давньоруській державі
Згідно з твердженням окремих дослідників, обмін на українських землях тривалий час здійснювався за допомоги іноземних грошей, які, до речі, нерідко переробляли на прикраси. Крім того, можна було скористатися натурообміном, тобто своєрідним бартером, якщо казати сучасною мовою. В Київській Русі природа була дуже щедрою і люди завжди знаходили еквівалент для обміну, якщо хотіли придбати якесь благо на внутрішньому ринку чи в іноземців-купців.
Одначе шкури, зерно, хутро, віск та інші продукти не могли довго бути засобом обігу, бо їм властиві всі вади й незручності, які виникають в обмінних відносинах на натурально-речовій основі. Натуральні розрахунки поступово витручувалися грошовими одиницями. Так, учені вважають, що арабські дирхеми майже два століття користувалися довірою у слов'ян-українців.
Дирхем — срібна арабська монета, запроваджена наприкінці VII ст. (близько 692—696 рр.). Початкова маса дирхема — 3,9 г, вартість — 1/10 динара. Згідно з каноном ісламу на монеті не було зображень. Ці монети часто називали куфічними — від особливого виду письма, яке виникло в містах аль-Куфі та аль-Басра наприконці VII ст.
Значні масштаби карбування та висока якість дирхема сприяли тому, що ця монета швидко поширилася на всій території Арабського халіфату від Індії та Басри аж до Іспанії. Висока якість, значна тривалість періоду карбування зумовили наявність великоії кількості різновидів дирхемів. Вони різнилися формою, зовнішнім оформленням, масою та пробою металу. В середньому маса дирхема у X ст. становила близько 3 г., але траплялися монети діаметром 38—45 мм і масою понад 11 г.
Рис. 5.1. Срібна арабська монета - дирхем
Період найбільшого поширення дирхемів на території Західної, Східної та Північної Європи – початок IX — середина X ст.
Крім арабських, на давньоруські землі надходили візантійські та західноевропейські монети. Саме візантійські соліди стали прототипами для майбутніх монет руських князів. Дослідники вважають, що в той час, коли номізми (соліди) обслуговували лише міжнародну торгівлю, інші візантійські гроші (срібні міліарисії та мідні фоліси) мали обіг на внутрішньому ринку Київської Русі.
На Кубані виникає Тмутараканське князівство, що підкорялося Київської Русі. З другої половини X ст. це князівство починає випускати мідні і срібні імітації візантійських міліарисіїв.
Рис. 5.2. Монета Тмутараканського князівства
Найпізніше, аж в XI ст., на територию Давньоруської держави почали потрапляти західноевропейські денари. Серед них були мідні пфеніги, англосаксонські пенні, угорські та чеські денарії. На початку XII ст. їхнє надходження на Русь припинилося, що пояснюеться зниженням їхньої якості, а отже, й небажанням пріймати їх як платіж за торговельними угодами. Слід зазначити, що ареалом поширення західноєвропейських денарів були регіони Північної та Північно-Східної Русі, тоді як у південно-західній частині їх майже не було.
Використання іноземних монет у грошовому обігу Київської Русі свідчить про те, що господарство на українських землях розвивалося в системі взаємодії багатьох країн.
Зрозуміло, що в умовах посилення дії доцентрових сил, зміцнення державницьких тенденцій окремих народів виникала потреба в національній грошовій одиниці. Це стосується й Давньої України часів Київської Русі, економічна потуга якої вимагала зміцнення грошової системи у властивій їй формі.