- •Вступ
- •Календарне планування
- •Урок № 1
- •Мова — найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Культура усного й писемного мовлення
- •Уроки № 2–3
- •Пунктуація
- •Уроки № 4–5
- •Синтаксис. Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способами вираження головного слова. Види підрядного зв’язку між словами в словосполученні. Складні випадки керування
- •Урок № 6
- •Речення. Його основні ознаки
- •Урок № 7
- •Порядок слів у реченні. Інверсія. Логічний наголос
- •Урок № 8
- •Розвиток зв’язного мовлення. Повторення відомостей про текст, стилі й типи мовлення
- •Урок № 9
- •Контрольна робота № 1. «Синтаксис і пунктуація». Диктант або тестування
- •Урок № 10
- •Аналіз контрольної роботи. Розвиток зв’язного мовлення. Навчальне читання мовчки
- •Урок № 11
- •Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Способи вираження підмета
- •Урок № 12
- •Простий і складений дієслівний присудок
- •Урок № 13
- •Узгодження присудка з підметом
- •Урок № 14
- •Тире між підметом і присудком
- •Урок № 15
- •Розвиток зв’язного мовлення. Усне повідомлення на лінгвістичну тему на основі зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі
- •Урок № 16
- •Другорядні члени речення. Додаток
- •Урок № 17
- •Означення узгоджене й неузгоджене
- •Урок № 18
- •Прикладка як різновид означення. Написання через дефіс непоширених прикладок. Прикладки, що беруться в лапки
- •Урок № 19
- •Види обставин (за значенням)
- •Урок № 20
- •Порівняльний зворот
- •Урок № 21
- •Розвиток зв’язного мовлення. Переклад з російської мови українською тексту розповідного характеру
- •Урок № 22
- •Контрольна робота № 2. «Просте речення. Двоскладне речення». Диктант або тестування
- •Урок № 23
- •Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета
- •Урок № 24
- •Означено-особові речення
- •Урок № 25
- •Розвиток зв’язного мовлення. Переклад з російської мови українською тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості
- •Урок № 26
- •Неозначено-особові речення
- •Урок № 27
- •Узагальнено-особові речення
- •Урок № 28
- •Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості за складним планом
- •Урок № 29
- •Безособові речення
- •Урок № 30
- •Називні речення
- •Урок № 31
- •Неповні речення. Тире в неповних реченнях
- •Урок № 32
- •Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний твір-опис місцевості за власним спостереженням
- •Урок № 33
- •Контрольна робота № 3. «Односкладні речення. Неповні речення». Диктант або тестування. Контрольне читання мовчки
- •Речення з однорідними членами. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Розвиток зв’язного мовлення. Вибірковий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису пам’яток історії та культури (за складним планом)
- •Урок № 38
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Урок № 39
- •Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами
- •Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис пам’ятника Т. Г. Шевченку в Харкові
- •Урок № 42
- •Узагальнення й систематизація вивченого про однорідні члени речення
- •Урок № 43
- •Контрольна робота № 4. «Речення з однорідними членами». Диктант або тестування
- •Урок № 44
- •Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки при звертанні
- •Урок № 45
- •Звертання. Розділові знаки при звертаннях
- •Урок № 46
- •Вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при них
- •Урок № 47
- •Розвиток зв’язного мовлення. Створення діалогів відповідно до ситуації спілкування
- •Урок № 48
- •Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях
- •Урок № 49
- •Вставлені слова та речення
- •Урок № 50
- •Розвиток зв’язного мовлення. Ділові папери. Протокол
- •Урок № 51
- •Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями. Систематизація та узагальнення вивченого
- •Урок № 52
- •Контрольна робота № 5. «Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями». Диктант або тестування
- •Урок № 53
- •Аналіз контрольної роботи. Розвиток зв’язного мовлення. Навчальне аудіювання
- •Урок № 54
- •Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний твір-опис пам’ятки архітектури за власним спостереженням
- •Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення (у тому числі й уточнюючі). Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Урок № 57
- •Відокремлені означення. Розділові знаки при відокремлених означеннях
- •Урок № 58
- •Розвиток зв’язного мовлення. Переказ тексту розповідного характеру
- •Відокремлені прикладки
- •Урок № 61
- •Відокремлені обставини
- •Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості (за складним планом)
- •Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Урок № 66
- •Речення з відокремленими членами. Систематизація вивченого матеріалу
- •Урок № 67
- •Контрольна робота № 6. «Речення з відокремленими членами». Диктант або тестування. Контрольне аудіювання
- •Урок № 68
- •Односкладні речення. Повні й неповні речення
- •Урок № 69
- •Урок № 70
- •Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
Урок № 18 |
Дата ___/____/____ Клас _________ Прізвище вчителя __________________________ |
Прикладка як різновид означення. Написання через дефіс непоширених прикладок. Прикладки, що беруться в лапки
Мета: ознайомити учнів із прикладкою як різновидом означення, навчити використовувати їх у мовленні, сформувати навички написання непоширених прикладок через дефіс і прикладок, що беруться в лапки; сприяти мовленнєвому, естетичному розвиткові учня
Очікувані результати: учні вміють правильно писати прикладки відповідно до орфографічних норм; знаходять їх у реченнях і текстах та доцільно вживають і використовують у мовленні.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Фронтальне опитування.
— Назвіть другорядні члени речення.
— Який член речення називається додатком? Означенням? — Які бувають означення?
— Чим вони виражаються?
— Наведіть приклади узгоджених означень. — Наведіть приклади неузгоджених означень.
2. Робота біля дошки (завдання на картці).
Запишіть речення, вставляючи замість крапок пропущені літери. Підкресліть означення. Визначте узгоджені та неузгоджені означення.
Вони вийшли на галявину з в..сокими б..резами. (О. Донченко) Зорі теплої ночі тр..мтіли над в..рхівками т..поль, над степом. (Є. Гуцало) Золоті в..рболози ро..пл..ли свої коси. (Н. Кащук)
3. Перевірка домашнього завдання.
1)Перевірка письмового завдання.
2)Перевірка індивідуального завдання.
IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку
Завдання учням.
Прочитайте речення. Які питання і від яких членів речення можна поставити до виділених слів? Чи можуть ці залежні слова в реченні обійтися без головних, яким вони підпорядковані?
А дід Мусій простує за внучам у тихий яр. (М. Рильський) Який я дідусь? Я солдат-ветеран. (П. Воронько)
ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
План пояснення нового матеріалу
1)Прикладка як різновид означення.
2)Прикладки поширені й непоширені. Їх правопис.
42
www.e-ranok.com.ua
2. Творче спостереження з елементами аналізу.
Прочитайте текст. Визначте його стильову і жанрову належність. Схарактеризуйте виділені слова (на які запитання відповідають, що означають, до яких слів належать). Пригадайте основні правила вживання великої літери в іменниках.
Переглядаючи творчий доробок майстрів народної творчості, живописців та графіків Житомирського Полісся, часто є нагода зустріти символ-знак тризуб у декоративних, графічних або живописних композиціях. Принаймні, згадаймо вже добре відомий у мистецьких колах декоративний твір «Князь Володимир» Олексія Макаренка, заслуженого майстра народної творчості України та першого лауреата премії імені Івана Огієнка, із так званого іконостасу «Реквієм. Україна», або у його подальших розписах-
портретах «Іван Мазепа», «Митрополит Іларіон», «Свіча», «Євангеліст».
Творчий зір житомирського різьбяра Михайла Соломченка також занотовує сонцедайну сутність трисуття, доцільніше сказати, тризуба-трояна в жіночому образі настінної декоративної тарелі «Берегиня» і в десятках авторських стрічкових горизонтальних орнаментів для художньої різьби по дереву.
(А. Шевчук)
3. Практична робота.
ІV. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Робота з підручником.
1)Опрацювання теоретичного матеріалу
2)Виконання вправ і завдань
2. Тренувальна вправа.
Випишіть, розкриваючи дужки, у дві колонки словосполучення:
1 — які пишуться через дефіс; 2 — які пишуться окремо.
Трава (буркун), юнак (богатир), Серет (ріка), меч (риба), палац (музей), птах (орел), розбишака (вітер), пташка (горобенятко), хлопець (крем’язень), заєць (русак), Говерла (гора), Сидорчуки (сестри), озеро (Байкал), квіти (калачики), одуд (птах).
3.Дослідження-відновлення.
4.Розподільний диктант.
5.Творче конструювання.
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
1)Опрацювати теоретичний матеріал
2)Виконати вправи
2. Індивідуальне завдання.
Виписати з художніх творів речення з прикладками. Указати прикладки разом з означуваним словом.
VI. Підсумки уроку
Гра «Лінгвістичний волейбол».
(Ведучий, називаючи слово, перекидає м’ячик учням, які добирають прикладку, при цьому вказують на правила її написання.)
43
www.e-ranok.com.ua