Зміст

С.

Вступ .............................................................................................. 4

Тема 1. Предмет культурології. Теорія культури ...................... 6

Тестові завдання до теми 1 .......................................................... 9

Тема 2. Історичні типи культури. Первісна культура.

Культура стародавніх цивілізацій. Антична культура .......... 15

Тестові завдання до теми 2 .......................................................... 19

Тема 3. Культура західноєвропейського середньовіччя, Ренесансу, Реформації та Просвітництва. Західноєвро-

пейська і російська культуриХІХ - ХХ століть ..................... 24

Тестові завдання до теми 3 .......................................................... 28

Тема 4. Витоки української культури. Розвиток

української культури у XIV -XVІІІ століттях ......................... 34

Тестові завдання до теми 4 .......................................................... 38

Тема 5. Українська культураХІХ-ХХ століть ........................... 44

Тестові завдання до теми 5 .......................................................... 49

Список літератури ........................................................................ 55

Вступ

Культурологія – це теоретична дисципліна, яка вивчає культуру в усій повноті її проявів. Формування високоосвіченої людини і фахівця у будь-якій галузі неможливе без знання основних закономірностей, особливостей і напрямів розвитку людства від давнини до сьогодення. Тож вивчення цього курсу дозволить студентам сформувати знання про сутність культури як форми людської діяльності, допоможе у формуванні загального світогляду і громадянської позиції.

Предметом культурології є вивчення закономірностей виникнення, розвитку і збагачення культури, закономірностей світових культурних процесів, явищ, що керують розвитком культурних потреб людей.

Об’єкт культурології – культурні об’єкти суспільного життя, матеріальні пам’ятки, стильові особливості мистецтва й архітектури, особливості різних культурно-історичних процесів із давнини до кінця ХХ ст.

Основні завдання курсу:

• визначення культури як соціального явища;

• розкриття основних закономірностей культурного процесу;

• усвідомлення змісту основних категорій: культура, цивілізація, матеріальна і духовна культура, масова культура тощо.

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

• визначення, форми та функції культури;

• основні закономірності формування та розвитку культур у різних культурних регіонах;

• основи методик вивчення культурних процесів;

• стильові особливості мистецтва і архітектури різних епох;

вміти:

• орієнтуватися в основних закономірностях і проблемах вітчизняної та всесвітньої культур.

Оскільки культурологія повинна дати студенту цілісне і системне уявлення про основні функції культури, соціокультурні параметри життя суспільства й особистості, вивчення цієї дисципліни відповідно до існуючих навчальних планів має структурно-логічний зв’язок з історією, історією мистецтв, філософією, психологією, соціологією, релігієзнавством.

Однією із форм засвоєння курсу є підготовка до відповідей на тестові завдання. Для більш успішної самопідготовки увесь матеріал курсу поділено на п’ять тем, складено простий та детальний план, де зафіксовано основні моменти, на які рекомендується звернути увагу при розгляді як окремих питань, так і цілої теми. До кожної теми додаються тестові завдання кількох рівнів складності. Під час проведення заліку студенти повинні скласти загальне тестування з курсу, до якого включені завдання з усіх тем, поєднані хаотично. Залік з культурології вважається складеним успішно, якщо під час тестування студент відповів не менше ніж на 60% поставлених питань.

Бажаємо успіху!

Тема 1 Предмет культурології. Теорія культури

1. Структура курсу. Походження і зміст поняття “культура”. Функції культури.

2. Еволюція поглядів на культуру.

3. Концепції існування та розвитку культури.

4. Поняття цивілізації: основні ознаки та структура.

5. Регіональна типологія світової культури.

1. Особливості культурологічного дослідження культури. Структура курсу: теорія культури, історія культури.

Багатоаспектність феномену культури. Походження поняття “культура” та його зміст. Сучасний зміст поняття культури, її сутність і структура. Типи культури. Культура, антикультура, контркультура. Культура світова і національна. Цілісність культури.

Роль культури в житті людини і суспільства. Соціальні функції культури: адаптивна, комунікативна, інтегративна (єднальна), нормативна, світоглядна.

“Склад” культури. Спеціалізовані сфери культурної діяльності (економіка, політика, право, філософія, релігія, наука, мистецтво). Ступені еволюції світової культури.

2. Методологічні засади вивчення культурного процесу. Античність про культуру як вихованість і освіченість людини. Середньовічне уявлення про культуру як аграрне виробництво. Лицарство як культ доблесті. Культура як міський уклад життя. Культура як реалізація творчого потенціалу людини. Європейська думка Нового часу про культуру як прояв наукової, мистецької, релігійної, правової діяльності. Просвітництво, культ розуму і природи. Вольтер. І.Гердер про діяльний характер культури. І.Кант про культуру як моральність. Г.Гегель про культуру як спосіб наближення індивіда до світового цілого.

Сучасний зміст поняття культури, її сутність і структура. Культура, антикультура, контркультура. Масова й елітарна культура. Культура світова і національна. Спадкоємність культури. Роль традиції в культурі.

3. Становлення теорії культури в європейській філософії Нового часу. Пошуки закономірностей розвитку культури в європейській науці Нового часу. Вплив гуманістичних ідей на розвиток культурологічної думки XVIII століття.

Культурофілософські погляди А.Сен-Сімона і О.Конта. Ідея “природної людини”. Погляди французьких просвітників щодо сутності і розвитку культури (Д.Дідро, Вольтер, Ш.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо). Критика натуралістичної концепції І.Кантом. Історико-культурна концепція Г.Гегеля.

Культурофілософія XIX ст. Ціннісні орієнтири культури індустріального періоду. Причини її деградації. Філософія песимізму А.Шопенгауера. Воля як основа і визначальний чинник культури. Розуміння мети людського життя та мети культури людства у філософії Ф.Ніцше. Надлюдина як “культурний символ-ідеал людства”.

Філософія культури ХХ ст. Еволюційна концепція культури. Л.Морган: дикунство, варварство, цивілізація як основні стадії розвитку суспільства. Е.Тайлор: від простого до складного як принцип розвитку культури.

Аксіологічна концепція культури. В.Дільтей: культура як світ втілених цінностей.

Антропологічні концепції культури. Б.Малиновський: культура як потреби людства. К.Леві-Стросс: культура як цілісна функціональна система.

Концепція циклічного розвитку культури. “Занепад Європи” О.Шпенглера – заперечення лінійності історичного процесу.

Цивілізація як помираюча культура. А.Тойнбі про розвиток локальних цивілізацій за принципом “Виклик-і-Відповідь”.

Соціологічна концепція П.Сорокіна.

Теорія “вістового” часу К.Ясперса.

Український культурний ідеал. Релігійно-філософські підвалини української культурологічної думки. Ідея “двох натур” і “трьох світів” у філософській системі Г.Сковороди. “Споріднена праця” як сенс культурної діяльності.

Місце та значення проблеми свободи особистості у філософії М.Бердяєва, М.Драгоманова. Пріоритетність загальнолюдських цінностей у національно-культурному розвитку.

Сучасна українська культурологічна думка: Дм.Антонович, І.Огієнко, А.Шептицький.

4. Поняття цивілізації. Ознаки цивілізації. Поняття прогресу і регресу. Цивілізаційні критерії прогресу. Негативні та позитивні елементи взаємозв’язку культури і цивілізації. Основні принципи класифікації культурної еволюції.

Поняття культурного процесу та його закономірності. Аналіз основних концепцій культурно-історичного процесу. Класична відмінність між культурою і цивілізацією у праці О.Шпенглера “Занепад Європи”. Погляди Ф.Ніцше, А.Тойнбі, М.Данилевського, П.Сорокіна, Дм.Антоновича щодо сутності культури і цивілізації.

5. Поняття культурного регіону. Фактори формування специфічних рис регіональних культур. Взаємозв’язок мовних, релігійних та етнічних процесів у культурних регіонах. Класифікація культурних регіонів та їх характеристика.