Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Регіональна економіка.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
353.79 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

Опорні конспекти

з дисципліни

Регіональна економіка ”

для студентів усіх форм навчання спеціальності

5.03050401 "Економіка підприємства”

2010 р.

Опорні конспекти розроблені викладачем Крамінською Г.В.

Розглянуто і затверджено цикловою комісією спеціальності

5.03050401 Економіка підприємства

Протокол № 01 від “02” вересня 2010 р.

Рецензенти:

Мисько Д.В., керівник циклової комісії, викладач економічних дисциплін;

Котенко А.В., викладач економічних дисциплін.

Рівні засвоєння навчального матеріалу:

  • перший рівень – початковий – відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;

  • другий рівень – середній – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності (*);

  • третій рівеньдостатній – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, логічна, обгрунтована, хоча їй бракує власних суджень (**);

  • четвертий рівеньвисокий – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і відстоює особисту позицію (***).

ЗМІСТ

Т.1 Закони територіального розташування продуктивних сил. ………….. 4

Т.2Теорії розміщення продуктивних сил....................................................... 9

Т.3 Економічне районування України. ...…………………………..…...…. 14

Т.4 Наукові методи аналізу розміщення продуктивних сил …….……… 21

Т.5 Методи економічного обґрунтування розміщення виробництва …... 29

Т.6 Регіон як соціально – економічна система …………………………… 34

Т.7 Господарський комплекс України …………………………………….. 43

Т. 8 Регніональна політика в Україні ………………………………………. 55

Т.1 Закони територіального розташування продуктивних сил

  1. Предмет регіональної економіки.*

  2. Закони і закономірності розвитку продуктивних сил.**

  3. Принципи регіональної економіки.*

  4. Фактори розміщення продуктивних сил.**

1. Продуктивні сили – це сукупність елементів економічної системи, які беруть участь в відтворення суспільного продукту.

До них відносять:

- предмети і знаряддя праці;

- економічно активне населення;

- соціальну інфраструктуру, сферу обслуговування;

- територіальні соціально - економічні фактори.

Регіональна економіка – це наука про просторовий розподіл продуктивних сил відповідно до розташування засобів виробництва, соціальних та економічних умов окремих регіонів.

Предметом РЕ є просторова організація продуктивних сил, їх розвиток в цілому і окремих регіонах.

Об′єктом РЕ є природні ресурси, трудові ресурси, виробничі потужності, виробничі комплекси, соціальна інфраструктура.

Метою курсу РПС є всебічне (економічне, демографічне, екологічне) обґрунтування перспективного та вдосконалення вже існуючого розташування продуктивних сил, підвищення ефективності економіки регіонів.

Розрізняють три рівні (форми) продуктивних сил:

І – природні продуктивні сили – природна сила людини та природні засоби виробництва і життя людини;

ІІ – суспільні продуктивні сили такі, що виникли внаслідок розвитку поділу праці: кваліфікована робоча сила, виробничі потужності, інфраструктура;

ІІІ – загальні продуктивні сили – включають всі елементи природних і суспільних продуктивних сил, а також інтелектуальний потенціал, який є основною рушійною силою розвитку продуктивних сил.

2. Економічні закони – це об’єктивні закони розвитку суспільства, які визначають відносини в процесах виробництва, розподілу і споживання продуктів праці та стійкі зв’язки між економічними об’єктами. Закони відображають причинно – наслідкові зв’язки, тобто такі, коли залежність між причиною і наслідками однозначна.

Розвиток продуктивних сил регулюється основними економічні законами:

  • закон зростання потреб;

  • закон сталого розвитку продуктивних сил;

  • закон відповідності виробничих відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил;

  • закон економії суспільної праці;

  • закон суспільного поділу праці;

  • закон концентрації виробництва;

  • закон комплексного розвитку.

Економічні закономірності – це закони, які діють в конкретних умовах; тобто, їх дія обмежена певними соціально-економічними умовами, коли залежність між причиною і наслідками імовірнісна (нестійка).

Основні закономірності розвитку продуктивних стл:

  1. закономірність раціонального розміщення продуктивних сил;

Раціональність розміщення продуктивних сил базується на принципі економії праці та тенденції до зростання продуктивності суспільної праці. Ця закономірність як правило реалізується через принцип розташування продуктивних сил поблизу джерел сировини, палива, трудових ресурсів чи споживачів.

  1. закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил;

Концентрація виробництва приводить до надмірного зосередження промислових підприємств в великих містах. Дана закономірність обмежує таку концентрацію, вирівнює економічний розвиток різних регіонів міст і сіл.

  1. закономірність територіального поділу праці;

По суті це закон суспільного поділу праці, виражений за територіальною ознакою. Згідно з цим законом окремі регіони країни спеціалізуються на певних галузях виробництва відповідно до наявності природно – кліматичних ресурсів, трудових ресурсів, економіко – географічного положення, традицій. Найбільш вдалими вважаються ті, що розвиваються в умовах найбільш повної націленості ресурсами і виробляють продукцію з найменшими витратами.

  1. закономірність комплексного розміщення продуктивних сил;

комплексний розвиток і вдала спеціалізація дають можливість отримати максимальний результат з найменшими витратами.

3. Принципи регіональної економіки - це правила діяльності та управління економічною політикою держави, які базуються на закономірностях РПС.

Основні принципи регіональної економіки:

1- принцип раціонального розміщення виробництва;

Раціональне розміщення підприємства передбачає:

  • наближення матеріаломістких підприємств до джерел сировини, палива, енергії і води;

  • наближення трудомістких галузей до районів зосередження трудових ресурсів;

  • наближення виробництва продукції масового споживання малотранспортабельної продукції до місць її споживання;

  • збалансованість підприємств виробничих і невиробничих сфер, головних і обслуговуючих галузей спеціалізації;

  • уникнення зустрічних перевезень однотипної продукції, сировини, палива;

  • обмеження надмірної концентрації промисловості в великих містах;

  • вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку регіонів;

  • охорона природи і забезпечення нормальних екологічних умов проживання.

2- принцип збалансованості та пропорційності розміщення виробництва;

передбачає дотримання збалансованості між виробничими потужностями і обсягами виробництва з одного боку, і наявності сировинних, паливних, трудових, сільськогосподарських ресурсів регіону – з іншого боку. Збалансованість повинна бути дотримана також між галузями спеціалізації, між допоміжними і обслуговуючими галузями, між добувними і обслуговуючими галузями, між виробничою та соціальною сферами.

3- принцип поділу праці на державному та міжнародному рівнях;

У відповідності з цим принципом країна і регіони повинні розвивати ті галузі, для яких складаються найкращі умови, а їх продукція користується постійним попитом на внутрішньому та міжнародному ринках. Поділ праці на рівні держави формується в масштабах економічних районів.

4- принцип обмеженого централізму передбачає поєднання інтересів країни і її економічних регіонів. При цьому продуктивні сили регіонів повиннім ати високий потенціал і перспективи розвитку. Однак розвиток кожного регіону не повинен суперечити державній макроекономічній політиці.