Питання для контролю знань:

1. Пояснити сутність кількісної оцінки природних ресурсів.*

2. Пояснити сутність економічних методів оцінки природних ресурсів.*

3. Який з економічних методів оцінки природних ресурсів сьогодні вважається найбільш раціональним і чому?**

4. Пояснити сутність оцінки земельних ресурсів.**

5. Назвіть основні фактори, які впливають на ринкову оцінку земельних ресурсів.***

6. Які загальнонаукові методи дослідження продуктивних сил вам відомі?**

7. Які спеціальні методи дослідження продуктивних сил вам відомі?**

8. Які соціологічні методи дослідження продуктивних сил вам відомі?**

9. Назвіть основні економічні і соціальні показники розвитку регіонів.**

10. Назвіть основні екологічні і політичні показники розвитку регіонів.**

11. Сутність та види прогнозування розвитку продуктивних сил.**

12. Які рівні макроекономічного прогнозування вам відомі?**

13. Основні фактори, які впливають на планування районів великих міст.**

14. Основні фактори, які впливають на планування промислових районів.**

15. Основні фактори, які впливають на планування сільськогосподарських комплексів.**

16. Основні фактори, які впливають на планування санітарно – курортних комплексів та зон відпочинку.**

Література:

1. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України: Навчальний посібник. - К.:ЦУЛ, 2002. – 470с. – розділ 10, 240-242 с.

2. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навчальний посібник. / Є.П.Качан, Т.Є.Царик, Д.В.Ткач та ін. - К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2005. – 704 с. р. 5, 44 - 85 с.

Т.5 Методи економічного обгрунтування розміщення продуктивних сил

1. Аналіз ефективності розміщення виробництва.

2. Економічна оцінка території.

3. Показники РПС.

4. Територіальні баланси.

1. Аналіз ефективності витрат виробництва.

Ефективність витрат виробництва визначається:

а) ефективністю виробництва ( бажано максимальна);

б) витратами на його досягнення ( бажано мінімальні).

Загальна формула ефективності має вигляд:

Е =прибуток або корисний ефект / витрати на його досягнення

Ефективність витрат може виявлятися в збільшення обсягів виробництва або в прирості прибутку.

Величина ефективності Е означає частку капіталовкладень, яка окуповується протягом року.

Визначаються також нормативні показники ефективності Е_н.

Витрати виробництва складаються з

• капітальних вкладень;

• поточних витрат (собівартості).

Річні витрати визначаються : В=С+ Е_н×К , де :

В – загальні річні витрати ;

Е_н - нормативний показник ефективності ;

К – витрати виробництва.

При визначення порівняльної ефективності визначають декілька варіантів ефективності. Найкращим вважають той, при якому економічний ефект досягається найменшими витратами:

С+ Е_н×К → min.

2. Економічна оцінка території.

Економічна оцінка території здійснюється в певній послідовності:

І) – функціональне зонування території

Регіони вивчення діляться на зони за певними параметрами :природними, економічними, соціальними.

1) Визначення зон господарського впливу міст на основі дослідження вантажопотоків і пасажиропотоків.

Довкола міст як центрів розвитку формуються три пояси:

І пояс – зона безпосереднього тяжіння;

ІІ пояс – зона формуючого впливу;

ІІІ пояс – зона економічного впливу.

І пояс – приміська зона. Основна характеристика – півторагодинна доступність до центру міста: це масові поїздки на роботу до міста та поїздки за місто на підприємства, винесені за межі міста.

ІІ пояс – зона формуючого впливу. Радіус зони складає доступність до центру міста впродовж 2-3 годин. В ній розташовані підприємства, які виробляють для міста продукцію, яка швидко псується: молочні та м’ясопереробні підприємства, птахофабрики і т. п. ; рекреаційні заклади, санаторії, місця для заміського масового відпочинку.

ІІІ пояс – зона економічного впливу. Радіус зони складає доступність до центру міста 3-4 години і більше. Масові поїздки не характерні, переважають ділові поїздки і виробничі вантажопотоки виробничого призначення.

2) Потім визначають зони поза господарським тяжінням великих міст: лісові масиви, місця видобутку корисних копалин, райони екстенсивного сільського господарства, курорти.

Функціональне зонування дозволяє визначити ділянки, найбільш придатні для житлового і промислового будівництва, сільського господарства та зон масового відпочинку.

ІІ) – аналіз природних ресурсів, демографічного потенціалу та економічний аналіз.

Аналіз природних ресурсів включає вивчення геологічної будови і корисних копалин, гідрологічних і кліматичних умов, грунтово - рослинного покрову, тваринного світу та екологічних особливостей.

Аналіз демографічного потенціалу включає визначення чисельності населення і трудових ресурсів та прогноз їх майбутньої чисельності.

Аналіз демографічного потенціалу включає такі параметри:

статево – вікова структура, освіта, культура, традиції, рівень доходів, купівельна спроможність.

Прогноз чисельності:

N_t= N_O(1+k×t)

де: N_t – чисельність населення через t років;

N_O – початкова чисельність населення;

t – період прогнозування;

k – середньорічний приріст населення.

Загальна чисельність трудових ресурсів визначається:

С = Т - а – n – b + m

де: Т – населення працездатного віку;

а – працездатні, що працюють в домашніх умовах,

n – непрацюючі і інваліди,

b – ті, що вчаться з відривом від виробництва,

m – працюючі пенсіонери і підлітки.

Демографічний аналіз включає також визначення демографічної місткості регіону – максимальної кількості мешканців, яка відповідає даному рівню соціально-економічного розвитку регіону.

ІІІ) економічний аналіз території включає визначення варіантів спеціалізації території, доцільність спорудження об’єктів.

Економічний аналіз містить дослідження виробничої і соціальної інфраструктури, транспорту, енергопостачання, а також збалансованість потреб і ресурсів регіону (виробленого і спожитого продукту).

Економічна оцінка регіону завершується інтегральною оцінкою території, тобто визначенням оптимального варіанту використання території для РПС.

Кінцевий варіант проекту РПС містить:

• режим використання території,

• екологічні нормативи,

• обсяги поставок сировини, палива, електроенергії та інших ресурсів,

• розрахунок потреб в трудових ресурсах,

• розрахунок потреб в соціальній інфраструктурі ( дитячих садках, школах, лікарнях тощо).

3. Показники РПС.

Показники РПС характеризують ступінь використання економічного потенціалу регіону:

1. виробництво національного доходу на душу населення:

НД = V_НД / Ч

де: V_НД – обсяги національного доходу;

Ч – чисельність населення;

2. продуктивність суспільної праці:

ПП = V_НД/ Ч_М

де: V_НД – обсяги національного доходу;

Ч_М – чисельність працюючих в сфері матеріального виробництва;

3. сукупний фонд споживання матеріальних благ та послуг на душу населення:

ФС = ∑П + ∑М / Ч

де: ∑П – сукупна вартість спожитих послуг;

∑М – сукупна вартість спожитих матеріальних благ;

Ч – чисельність населення;

4) виробництво національного доходу на 1 грн. поточних витрат:

Е_Р = V_НД - М – А / З

де: V_НД – обсяги національного доходу;

М – матеріальні витрати;

А – амортизація;

З – заробітна плата.

Вироблений і спожитий продукт в регіонах не співпадають: НД ≠ ФС.

4. Територіальні баланси.

Комплексний характер розвитку регіонів передбачає збалансованість потенціалу регіону і його використання.

Баланс регіону – це система показників, які характеризують наявність і використання матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів. Потреба в ресурсах відображається в його статтях наявності.

Комплексну оцінку розвитку регіону дають такі баланси:

• міжгалузевий;

• баланс основних фондів;

• фінансовий;

• баланс грошових доходів і витрат населення;

• платіжний;

• торговий;

• баланс населення;

• баланс виробництва і споживання основних видів продукції;

• баланс трудових ресурсів та виробничих потужностей.

Баланси складають на таких рівнях:

загальноекономічні, міжрегіональні та регіональні.

Матеріальний територіальний баланс включає дві частини:

1. ресурсна (дохідна), яка містить дані про обсяги виробленої та ввезеної продукції в регіон,

2. розподільча (витратна), яка містить дані про обсяги споживання в даному регіоні та вивезення продукції з регіону.

Основні розділи регіонального матеріального балансу:

І – обсяги виробленої продукції;

ІІ – обсяги ввезеної продукції;

ІІІ – обсяги споживання власної і ввезеної продукції невиробничого призначення;

ІV - обсяги споживання власної і ввезеної продукції виробничого призначення;

V – обсяги виробленої продукції і використаної за межами регіону (по галузям виробництва);

VІ – структура і розподіл національного доходу регіону;

VІІ – перерозподіл національного доходу регіону.

Міжгалузеві баланси містять дані про спеціалізацію регіону, зв’язки між регіонами, потреби регіонів в певних видах сировини, енергоносіїв, готової продукції.