41 Охарактеризуйте співвідношення держави і права.

Держава і право являють собою складні за своєю природою, структурою, формою та функціями суспільні явища.

Взаємодія держави та права виражається в різному взаємовпливі їх. Вплив держави на право полягає насамперед у тому, що вона його

створює, вдосконалює і змінює, охороняє від правопорушень, втілює в життя. Зрозуміло, щоьпершопричини права знаходяться не в державі як такій, а в соціальній необхідності, соціаль- них потребах. Держава усвідомлює їх, перекладає їхньою мовою закону, юридичних норм, створює, засновує право.

Право впливає на державу, упорядковуючи діяльність державного апарату, визначаючи компетенцію її органів.

Вся побудова держави та її діяльність регла-ментуються правовими нормами, а правові норми визнаються і забезпечуються державою. Тому держава немислима без права як системи розв’язання державних завдань і виконання своїх фундаментальних функцій.

42. Дайте визначення та охарактеризуйте види та ознаки соціальних норм.

Соціальні норми — правила поведінки загального характеру, що складаються у відносинах між людьми в суспільстві в зв'язку з проявом їх волі (інтересу) і забезпечуються різними засобами соціального впливу.

Види соціальних норм за сферами дії:

— економічні: регулюють суспільні відносини в сфері економіки, тобто пов'язані з взаємодією форм власності, з виробництвом, розподілом і споживанням матеріальних благ;

— політичні: регулюють відносини між класами, націями, Народностями; пов'язані з їх участю в боротьбі за державну владу та у її здійсненні, із взаємовідносинами держави з іншими елементами політичної системи;

— релігійні: регулюють відносини в сфері релігії та між різними релігіями, специфічні культові дії, засновані на вірі в існування Бога;

— екологічні: регулюють відносини в сфері охорони навколишнього середовища та ін.

Види соціальних норм за регулятивними особливостями:

• норми моралі;

• норми-звичаї;

• норми права;

43. Визначте поняття «норма права» та охарактеризуйте його ознаки.

Норма права — це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки , встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповід­но до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.

Соціальні:

1) за внутрішнім змістом є зразком відносин, що складаються в суспільстві відповідно до об'єктивно існуючої соціально визнаної справедливої міри свободи і рівності;

2) є правилом поведінки (належної, дозволеної), що впорядковує відносини між людьми, коригує їх зв'язки, надає їм компромісно-комунікативного характеру;

3) витікає з природних невідчужуваних прав і свобод людини, незалежно від того, чи вони закріплені в конституції і законах, чи ні.

Юридичні:

1) є юридично значущим способом регулювання, охорони і захисту конкретних суспільних відносин - вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси і зв'язки; впливає на суспільні відносини з метою подолання конфліктів, недоведення до них;

2) регулює невизначену кількість суспільних відносин;

3) не має конкретного адресата (є неперсоніфікованою), поширюється на всіх, хто стає учасником відносин, регульованих нормою; розрахована на багатократність застосування за певних життєвих обставин;

4) є загальнообов'язковою для учасників правового спілкування, на яких вона розрахована; слугує керівництвом до дії, не підлягає обговоренню з огляду на доцільність;

5) є формально визначеною за змістом - зовнішньо виражена у приписах нормативно-правових актів, нормативно-правових договорів, правових звичаїв, правових прецедентів та ін.;

6) формується у вигляді прав і обов'язків учасників правовідносин, а також юридичної відповідальності, що застосовується у разі їх порушення; розрахована на те, щоб адресати мали можливість передбачити наслідки своєї поведінки;

7) має визначену структуру - складається із взаємопов'язаних елементів: гіпотези, диспозиції, санкції; разом з іншими нормами утворює систему права;

8) є результатом владної діяльності держави - встановлена або санкціонована нею;

9) ухвалюється в суворо встановленому порядку - видається уповноваженими на те суб'єктами в межах їх компетенції і відповідно до певної процедури: розробка, обговорення, прийняття, набрання чинності, зміна або скасування чинності;

10) забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу - держава створює реальні умови для добровільного здійснення суб'єктами зразків поведінки, сформульованих у нормі права; застосовує засоби переконання, осуду, примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції у разі невиконання вимог норми права.