Основні показники технічної оснащеності домогосподарств населення України

Показник	Рік
	2010	2011
Загальна кількість домогосподарств населення, млн од.	4,5	4,5
Загальна площа земельних ділянок, млн га	6,6	6,6
У т.ч.:
для самозабезпечення, млн га	2,9	2,9
для виробництва товарної продукції, млн га	2,8	2,9
Питома вага виробництва валової продукції, %	55,0	48,2
Припадає на 1000 домогосподарств:
тракторів, од.	25,9	26,1
автомобілів, од.	5,3	4,5
плугів, од.	59,2	61,9
культиваторів, од.	20,4	20,1
сівалок, од.	16,7	18,0
комбайнів, од.	3,2	2,7

Селянські господарства в майбутньому будуть існувати як форма зайнятості населення і джерело надходження коштів у сімейні бюджети, як можливість розвивати соціальну сферу села і сільських територій. В зв’язку з цим ННЦ «Інститут аграрної економіки» вважає за необхідне сприяти розвитку кооперативного руху серед домогосподарств населення, організації виробництва високоякісних міні-тракторів та іншої міні-техніки для села, розширенню мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів спільного машиновикористання. Це зумовлює необхідність удосконалення форм і заходів щодо державної підтримки техніко-технологічного забезпечення, створення рівних умов доступу до отримання бюджетних коштів для всіх категорій

сільськогосподарських товаровиробників, включаючи домогосподарства населення.

Підвищення техніко-технологічного оснащення домогосподарств населення позитивно вплине на розвиток харчової промисловості. Спад виробництва сільськогосподарської сировини негативно вплинув на її стан. Цілий ряд підприємств переробної і харчової промисловості, не маючи сировини, змушені були скоротити виробництво своєї продукції. Нині її потужності завантажені лише на половину.

9.2. Інноваційне забезпечення сільськогосподарського виробництва

Розвиток економіки України неможливий без високоефективної, науково обґрунтованої стратегії інноваційної діяльності, здатної забезпечити конкурентоспроможність аграрних підприємств на вітчизняних та світових ринках. В обсягах світового ринку інновацій 39% належать США, 30% – Японії, 16% – Німеччині і тільки 0,1% – Україні.

Результатом інноваційної діяльності повинна стати високотехнологічна конкурентоспроможна продукція, яка посилить позиції національного товаровиробника на світовому ринку та забезпечить підвищення конкурентоспроможності економіки країни.

На основі дослідженнь аграрної науки України стосовно визначено пріоритетні наппрями забезпечення умов ефективного виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції. Це зумовлює необхідність переходу на інноваційної моделі розвитку і що потребує суттєвих структурних змін та вирішення таких завдань:

• формування ділового середовища для успішного ведення інноваційної діяльності;

• створення концепції взаємодії освіти, науки, виробництва і держави;

• формування потужної системи фінансування інноваційної діяльності;

• стимулювання розвитку науково-дослідної та інноваційної діяльності, а також комерціалізації результатів дослідження;

• забезпечення захисту прав інтелектуальної власності;

• створення багаторівневої державної системи інформаційно-консультативної підтримки інноваційної діяльності на всіх етапах впровадження інновацій.

Національна академія аграрних наук як потужна наукова установа пропонує сільськогосподарському виробникові науково-технічну продукцію високої якості. Науковими установами НААН також у 2011 р. передано на сортовипробування до Держсортслужби 274 нових сортів рослин та отримано 441 охоронний документ, з них 178 сортів рослин – на майнове право інтелектуальної власності, що засвідчується патентом, 263 – свідоцтвом про державну реєстрацію на їхнє поширення (табл. 9.7; 9.8). До основнихінноваційних досягнень можна віднести: розробку низки ресурсозберігаючих технологій вирощування зернових, кормових та овочевих культур; нові технології, техно­логічне обладнання (для харчової і переробної промисловості) та технологічні інструкції. Активізувалася також маркетингова діяльність щодо комерціалізації наукових розробок. Так, науковими установами НААН укладено 2319 ліцензійних договорів щодо використання права інтелектуальної власності та 3091 господарських угод на загальну суму 71,1 млн грн.

Таблиця 9.7.

Виробництво і реалізація елітного насіння у

науково-дослідних господарствах НААН, тис. т

Культура	Виробництво		Реалізація		Частка вирощеного елітного насіння в загальній кількості виробленого зерна по НААН, %
	2010	2011	2010	2011	2010	2011
Озимі зернові, всього	36,7	36,8	28,4	32,9	15,5	10,9
У т.ч. озима пшениця	31,3	21,9	21,9	18,4	16,4	7,6
Ярі зернові та зернобобові, всього	20,2	15,6	15,6	13,0	12,8	6,5
У т.ч.: ячмінь горох соняшник	11,8 1,8 1,2	9,7 1,9 1,0	9,3 1,5 0,9	7,4 1,3 0,7	22,4 27,6 1,6	13,9 27,9 1,3

У системі НААН основним науковим центром з розробки економічних основ формування аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку АПК, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів є Національний науковий

центр «Інститут аграрної економіки».У сфері наукових досліджень та розробок ННЦ «Інститут аграрної економіки» надає послуги: проведення

Таблиця 9.8.

Продаж племінних тварин установами НААН, голів

Вид тварин	2010 р.	2011 р.	2011 р. до 2010 р. ,%
Велика рогата худоба	733	618	84,3
Свині	2132	1022	47,9
Вівці	306	329	107.5

тематичних наукових досліджень, соціологічних опитувань, комплексних обстежень, підготовка звітів, доповідей, аналітичної інформації та іншої наукової продукції щодо стану, проблем, перспектив розвитку АПК; розробка стратегічних, середньострокових та річних програм соціально-економічного розвитку сільських територій, галузей та підприємств агропромислового комплексу; розробка та супроводження інвестиційних, інвестиційно-інноваційних проектів, бізнес-проектів у сфері сільського господарства та АПК, в тому числі щодо формування виробничих та територіальних кластерів, об’єднань, господарських, консультативних та громадських структур, кооперативів та ін.; економічна оцінка основних засобів, майна та інтелектуальної власності суб’єктів господарювання;

оцінка соціально-економічного потенціалу та тенденцій розвитку сільських територій; розробка стратегій і моделей розвитку агроекономічних систем; організація моніторингу ринків та цін на сільськогосподарську продукцію і продукти її переробки; визначення оптимальних розмірів сільськогосподарських підприємств і їхньої спеціалізації; здійснення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення; організація та удосконалення обліку і аудиту.