Ефективність використання соломи за різними варіантами

Показник	Варіанти використання 1 т соломи
	при виробни-цтві гною (8 т з 1 т соломи)	при розкиданні на полі	при спалюванні в котлах
Собівартість одержуваних із соломи поживних речовин, тепла, грн	400	85	800
Буде одержано добрив, кг
азоту (5 кг в 1т)^1	40	6^2	-
фосфору (2,5 кг в 1 т)	20	4	2^3
калію (6,0 кг в 1т)	48	12	10
всього NPK	108	22	12
Ціна 1 кг NPK, грн	8,0	8,0	8,0
Вартість – усього, грн	864	176	96
Еквівалент природного газу до 1 т соломи (0,4 : 1), тис. м^3	-	-	0,4
Вартість (1тис. м^3= 360), дол.	-	-	144
(за курсом 8,0 грн), грн	-	-	1152
Вартість добрив і газу, грн	864	176	1248
Економія коштів, грн	464	91	448
Рівень господарської рентабельності, %	116	107	56

забезпечує певну економію витрат порівняно із застосуванням мінеральних добрив.

З метою визначення обсягів використання соломи за різними напрямами підраховано виробництво соломи зернових і зернобобових культур, а також стебел кукурудзи, сої, соняшнику та ріпаку: у 2011 р. – 105,9 млн т біологічного врожаю соломи, а у віддаленій перспективі – 2020 р. – 163 млн т. На підставі проведених розрахунків валового збору соломи можна розподілити її за такими напрямами використання (табл. 11.4).

Отже, з урахуванням наявного поголів’я тварин та його приросту визначено максимальну кількість соломи для глибокої підстилки – 19 млн т у 2011 р. та 35 – у 2020 р. Це дає можливість виробити відповідно 152 і 280 млн т гною, або з розрахунку на 1 га ріллі – відповідно 4,8 і 8,8т.

Таблиця 11.4.

Розподіл обсягів виробленої соломи за напрямами використання, млн т

Показник	2011 р.	2020 р.
Біологічний урожай	105,9	163,0
Напрями використання:
- для внесення в грунт – всього	28,8	37,5
у т.ч. за рахунок: втрат	15,8	27,5
безпосереднього внесення (стебла кукурудзи та соняшнику)	13,0	10,0
- на корм для тварин	2,2	6,4
- на підстилку для тварин	19,0	35,0
- на спалювання для одержання тепла	55,8	84,1

Визначено також потребу соломи для годівлі тварин, втрати при збиранні, використання для безпосереднього внесення в грунт, а також для одержання тепла.

Із одержаного у 2011 і 2020 роках гною третю частину (50 і 93 млн т) можна використати для виробництва біогазу й одержати його 3100 та 5766 млн м³ при середньому виході 62 м³ біогазу з тонни гною. Крім того, на птахофабриках сільськогосподарських підприємств може бути вироблено у 2011 році 7,9 млн т гною та одержано 790 млн м³ біогазу (при виході 100 м³ з 1 т), а в 2020 р. – 1200 млн м³. У цілому у тваринництві й птахівництві можна одержати у 2011 р. біогазу 3890 і в 2020 р. – 6966 млн м³ (табл. 11.5).

Крім того, після збродження може бути одержано органічних (біологічних) добрив у 2011 р. – 1186 і у 2020 р. – 2098 тис. т NPK. Усього буде одержано економії коштів у 2011 р. 14559 млн грн, а у 2020р. – 25656 млн грн.

Обсяги економії коштів за варіантами застосування соломи як добрива наведено в таблиці 11.6.

Отже, використання соломи для виробництва гною дає змогу виробляти в найближчі роки (2011 р.) 1,37 млн т діючої речовини добрив і зекономити 5,89 млрд грн коштів із поступовим збільшенням у перспективі (2020 р.) – відповідно до 2,53 млн т NPK і 10,85 млрд грн коштів. Для цього необхідно виробляти, а не видаляти з приміщень гній, утримувати на глибокій підстилці корів і молодняку великої рогатої худоби, щоб значно збільшити виробництво гною.

Таблиця 11.5.