Чинники ризику

У формуванні здоров'я і спричиненні недуг важливу роль відіграють численні зовнішні і внутрішні чинники, вплив яких не­однозначний і різноманітний. Одні з них тренують, а заодно й посилюють опірність організму проти захворювань, інші можуть лишатись індиферентними або спричиняти хворобливий стан людини. Шкідливі чинники зовнішнього і внутрішнього середовища здатні спричинити хвороби і називаються чинниками ризику. Тобто, це такі потенційно патогенні чинники, при контакті з якими у люди­ни може виникнути певне захворювання. Наприклад, малорухли­вий спосіб життя, надмірна маса тіла, нераціональне харчування, систематичні психоемоційні перевантаження є чинниками ризику ішемічної хвороби серця. Наявність цукрового діабету в батька або матері, надмірне споживання солодощів є чинниками ризику цукро­вого діабету.

Умовно розрізняють дві групи чинників ризику: зовнішні і внут­рішні. Зовнішні чинники — це забруднення довкілля шкідливими для організму хімічними речовинами (екологічні чинники), неспри­ятливі погодні умови, сонячна радіація, нераціональне і незбалансоване харчування, забруднення харчових продуктів і води шкідливи­ми хімічними домішками і радіоактивними нуклідами. Внутрішні чинники — генетична спадковість, малорухливий спосіб життя (гіподинамія), шкідливі звички (тютгонопаління, алкоголь, наркома­нія, перенесені травми, операції (табл. 8).

Таблиця 8. Класифікація чинників ризику виникнення захворювань

Сфери	Приблизна питома вага, %	Групи чинників
Спосіб життя	49—53	Тютюнопаління; незбалансоване непра­вильне харчування; вживання алко­голю; шкідливі умови праці; стресові ситуації; адинамія, гіподинамія; погані матеріально-побутові умови; вживання нар­котиків; зловживання ліками; дисгармонія в сім'ях, самотність; низький культурний і самотній рівень; надзвичайно високий рі­вень урбанізації; постійне перевантаження; постійне недосипання
Генетика, біо­логія людини	18—22	Схильність до спадкових захворювань; схильність до дегенеративних захворювань
Зовнішнє середовище, природні клі­матичні умови	17—20	Забруднення повітря канцерогенами; забруднення води канцерогенами; інші забруднення повітря і води; забруднення ґрунту; різні зміни атмосферних впливів; підвищені геліокосмічні, магнітні та інші випромінювання
Охорона здоров'я	8—10	Неефективність профілактичних заходів; низький рівень медичної допомоги; несвоє­часність медичної допомоги

Здебільшого виникнення захворювання спричиняється дією на організм не одного, а одночасно кількох чинників ризику. Напри­клад, підвищений артеріальний тиск у поєднанні з гіперхолестери-немією (підвищення концентрації у крові холестерину) і малорухли­вим способом життя істотно збільшують ризик виникнення інфаркту міокарда.

Вивчення чинників ризику необхідне не лише для оцінювання їхнього впливу, але й для вироблення профілактичних заходів, спря­мованих на запобігання їхньому негативному впливу на організм.

Вивчення основ санології особливо актуальне і конче потрібне в умовах сучасного науково-технічного прогресу. Технічна револю­ція сучасності, безперечно, стала визначальною рушійною силою в прискоренні розвитку цивілізації, відкрила сприятливі можливості для задоволення матеріальних потреб людини. Але, незважаючи на очевидну позитивну роль, технічний прогрес призвів до негативних наслідків, зумовлених руйнівним його впливом на довкілля. Побічні негативні результати виробничої діяльності сучасної людини про­явились насамперед небезпечними для здоров'я екологічними зру­шеннями, забрудненням промисловими викидами атмосфери і вод­них ресурсів планети, отруєнням і руйнуванням ґрунтів — основи біологічного існування і харчового достатку людини.

Несприятливі зміни умов життя і середовища сучасної людини значно збільшують кількість чинників ризику у виникненні захво­рювань і зниженні якості життя. Тому кожна свідома людина — і здорова, і хвора, а особливо фахівці медичного профілю повинні бути обізнані із ситуацією поширення чинників ризику у виникненні хво­роб для того, щоб зрозуміти необхідність вироблення і здійснення за­ходів щодо відновлення здоров'я людини і зменшення можливостей розвитку в неї захворювань.

Розроблення стратегії і тактики забезпечення здоров'ям усього народу — справа дуже велика, важка і відповідальна. Вона залежить не тільки від медицини й охорони здоров'я, але, насамперед, від ставлення до цієї проблеми держави через залучення інших галузей науки і виробництва. Засобами досягнення комплексної первинної профілактики забезпечення здоров'я населення є: свідомість (вихо­вання з дитинства розумного ставлення до свого здоров'я, до навко­лишнього середовища, правильний режим праці і відпочинку); рух (помірна фізична праця, фізкультура, загартовування); раціональне харчування.

За визначенням ВООЗ, необхідними умовами збереження жит­тя є:

• мир і свобода від страху війни;

• рівні можливості для всіх;

• задоволення основних життєвих потреб (фізіологічних потреб у безпеці, соціальних, матеріальних, інтелектуальних, культурних, духовних);

• соціальна воля і суспільна підтримка.

Політика значною мірою визначає всі соціальні, економічні і культурні процеси нашого життя. Охорона здоров'я також пов'язана з політикою. У світі існує соціальна несправедливість і несправед­ливість у питаннях охорони здоров'я.

Ідеології, зорієнтовані на високий добробут суспільства, розгля­дають здоров'я як громадський здобуток, тому охорона здоров'я по­винна стати важливим принципом соціально-економічного розвитку країн, у тому числі нашої держави.

Здоров'я — необхідна умова економічного розвитку нації, повин­на розглядатись не тільки як особиста, а й як національна власність людей.