Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
diplom.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
26.25 Mб
Скачать

Розділ 5 – техніко-економічне обгрунтування

Метою розрахунку економічної частини є визначення економічної ефективності нововведень. Вона базується на порівнянні результатів і витрат. Витрати визначають на основі собівартості. Собівартість – сумавитрат на виготовлення і реалізацію товару (продукції, робіт, послуг) []. Базою для визначення собівартості продукції є трудомісткість (нормовані витрати часу на обробку предмету праці), розрахована як добуток програми виробництва в натуральному вираженні (див. промислове завдання) на норму часу на облікову одиницю (або як частка від ділення виробничої програми в натуральному вираженні на годинну норму виробітку).

Таблиця 5.1 – Промислове завдання

№ по-

зиції

Вид літе-

ратури та

назва видання

Формат

та частка

аркушу,

см

Обсяг

(Ов)

Тираж

(Т), тис.прим.

Кількість облікових одиниць

Фар-

бо-

вість

(Ф)

Ілю-

стра-

тив-

ність,

%

Тип

палі-

тур-

ки

1

Календар «Київські місцини»

297×420 (А3)

13

1

13

4+0 (12 ф.д.а) та 4+1 (1ф.д.а)

85%

-

2

Буклет фітнес-центру «SunGym»

297×420 (А3)/6

(200×98)

1

5

5

4+4

60%

-

3

Методичні вказівки «Фізичний практикум»

297×420 (А3)/8

6

1

6

1+1

15%

М’ яка

4

Фотоальбом випускний

297×420 (А3)/2

11

0, 03

0,36

4+4

95%

Тверда 7 тип

5

Магніти рекламні «Cheese-Palace Pizza»

210×297(А4)/16 (52×70)

1\16

4

0,25

4

95%

-



Таблиця 5.2 – Виробничапрограмаутрудовомувираженні

№ п\п

Назва операції

Облікова од.продукції

Кількість обл.. од.

Норма часу на обл. од., хв

Кількість маш.годин

Розряд

Професія робітника

1

2

3

4

5

6

7

8

Продукція №1

1.

Приладка (налаштування)

1 приладка

1

12

0,2

4

Оператор друкувальних пристроїв

2.

Друкування

1 тис. арк.прог.

13

70

15,2

4

Оператор друкувальних пристроїв

Разом

15,4

3.

Підрізування

1 тис.арк.

13

5

1,1

4

Оператор післядрукарського обладнання

4.

Скріплення на спіраль

1 тис. блок

1

120

2

4

Оператор післядрукарського обладнання

Разом

3,1

Продукція №2

1.

Приладка (налаштування)

1 приладка

1

12

0,2

4

Оператор друкувальних пристроїв

2.

Друкування

1 тис. арк.прог.

5

30

2,5

4

Оператор друкувальних пристроїв

Разом

2,7

3.

Підрізування

1 тис.арк.

5

5

0,42

4

Оператор післядрукарського обладнання

1

2

3

4

5

6

7

8

4.

Фальцювання

1 тис.арк.

5

5

0,42

4

Оператор післядрукарського обладнання

Разом

0,84

Продукція №3

1.

Приладка (налаштування)

1 приладка

1

5

0,2

4

Оператор друкувальних пристроїв

2.

Друкування

1 тис. арк.прог.

1,8

10

0,3

4

Оператор друкувальних пристроїв

Разом

0,5

3.

Підбір і скріплення

1 тис. блок.

1

120

1

4

Оператор післядрукарського обладнання

Продукція №4

1.

Приладка (налаштування)

1 приладка

1

12

0,2

4

Оператор друкувальних пристроїв

2.

Друкування блоку

1 тис. арк.прог.

0,36

30

0,2

4

Оператор друкувальних пристроїв

3.

Приладка (налаштування)

1 приладка

1

12

0,2

4

Оператор друкувальних пристроїв

4.

Друкування обкладинки

1 тис. арк.прог.

0,03

70

0,04

4

Оператор друкувальних пристроїв

Разом

0,64

5.

Підрізування

1 тис.арк.

0,36

5

1,8

4

Оператор післядрукарського обладнання

6.

Скріплення блоку з палітуркою

1 тис.блок.

0,03

300

0,15

4

Оператор післядрукарського обладнання

Разом

1,95

Продукція №5

1.

Приладка (налаштування)

1 приладка

1

12

0,2

4

Оператор друкувальних пристроїв

2.

Друкування

1 тис. арк.прог.

0,25

70

0,3

4

Оператор друкувальних пристроїв

Разом

0,5

3.

Підрізування, розрізування

1 тис.арк.

0,25

10

0,04

4

Оператор післядрукарського обладнання

Разом для всіх видів продукції

19,74

4

Оператор друкувальних пристроїв

Разом для всіх видів продукції

6,93

4

Оператор післядрукарського обладнання

Розрахункова кількість машин визначається як відношення виробничої програми у машино – годинах до річного фонду часу роботи 1 машини, помноженого на коефіцієнт виконання норм. Річний фонд часу роботи 1 машини приймається 1800 год. при однозмінній роботі. Коефіцієнт виконання норм – від 1 до 1,1.

Явкова чисельність робітників визначається як добуток розрахункової кількості машин на штат обслуговування 1 машини і коефіцієнт змінності. Спискова чисельність робітників – частка від ділення явкової чисельності робітників на коефіцієнт явки (0,87).

Витрати на матеріалив грошовому вираженні розраховуються, виходячи з потреби в матеріалах та ціни матеріалів. Потреба в матеріалах на виготовлення продукції представляє собою добуток кількості облікових одиниць продукції та норми витрат матеріалів на облікову одиницю продукції [].

Витрати на матеріали по процесах включають:

друкарські процеси – фарби, папір та допоміжні матеріали (5% від витрат на фарбу)

брошурувально – палітурні процеси – марля, нитки, дріт, каптал, клей, фольга, плівка (5% від витрат на вищеперерахвані матеріали).

Оскільки проектується дільниця оперативної поліграфії, тут відсутні матеріали для до друкарської підготовки, оскільки відсутні друкарські форми.

Таблиця 5.3 -Розрахунок чисельності основних робітників

№ п/п

Назва операції

Професія робітника

Розряд

Розрахункова кількість машин

Змінність роботи

Штат обслуговуван-ня маши-ни

Явкова чисель-ність робіт-ників

Коефі-цієнт явки

Спискова чисель-ність робіт-ників

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1.

Друкування

Оператор друкувальних пристроїв

4

3

1

1

3

0,87

3

2.

Розрізування

Оператор післядрукарського обладнання

4

3

1

3

3

Всього

6

Таблиця 5.4 - Розрахунок витрат на матеріали

№ пп

Назва матеріалу

Призначення

Продукція

Матеріал

Облікова од.

Кільк. облікових од.

Облікова од.

Норма витрат на облікову од. продукції

Потреба в матеріалі

Ціна облікової од., грн

Витра-ти, грн

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Продукція №1

1.

- чорна

друк

1 тис. відб.

13

1 л

0,143

1,86

900

1674

2.

- жовта

0,186

2,42

2178

3.

- пурпурна

0,172

2,24

2016

4.

- блакитна

0,299

3,89

3501

Разом

9369

Продукція №2

1.

- чорна

друк

1 тис. відб.

5

1 кг

0,015

0,075

933

70

2.

- жовта

0,015

0,075

70

3.

- пурпурна

0,015

0,075

70

4.

- блакитна

0,015

0,075

70

Разом

280

Продукція №3

1.

- чорна

друк

1 тис. відб.

6

1 л

0,054

0,324

300

97

Продукція №4

1.

- чорна

друк

1 тис. відб.

0,39

1 л

0,143

0,06

900

54

2.

- жовта

0,186

0,07

63

3.

- пурпурна

0,172

0,07

63

4.

- блакитна

0,299

0,12

108

Разом

288

Продукція №5

1.

- чорна

друк

1 тис. відб.

0,25

1 кг

0,015

0,0033

933

3

2.

- жовта

0,015

0,0033

3

3.

- пурпурна

0,015

0,0033

3

4.

- блакитна

0,015

0,0033

3

Разом

12

Разом

9885

Допоміжні матеріали (5%)

495

Для всіх видів продукції

10380

Потреба в папері визначається, виходячи з кількості аркушів паперу для усіх елементів видань та ваги метричної стопи (1 000 фізичних аркушів паперу).

Кількість аркушів паперу для друкування тексту:

Пт=V*T*Н(1+Кт.в.)/2,

де V– обсяг даного елементу видання в друкарських аркушах. Визначається він як відношення обсягу видання у сторінках до долі друкарського аркушу.

Т – тираж видання, тис. прим.

Н – кількість назв (однотипних видань).

Кт.в. – коефіцієнт, що враховує відходи паперу на технічні потреби виробництва (0,01-0,05).

2 – для переводу обсягу видання в друкарських аркушах у паперові.

Кількість аркушів паперу для друкування вклейок, вкладок, форзаців, обкладинок визначається за формулою для кожного з елементів видання:

Пв=Т*Н*Че(1+Кт.в.)/Кв,

де Че – число елементів даного виду у виданні;

Кв – кількість вклейок, вкладок, форзаців, обкладинок, що розміщується на 1 аркуші прийнятого формату.

Вага метричної стопи:

Мт=S*m*1 000,

де S– площа фізичного аркушу;

m– вага 1 кв.м. паперу;

1000 – кількість аркушів паперу у метричній стопі.

Вага паперу:

Вт=Пт*Мт

Для продукції 1 розглянуто друк 12 аркушів блоку календаря на папері 80 г\м2 , тоді як перший аркуш друкується на більш цупкому папері – 200 г\м2. Для продукції 4 розглянуто друк обкладинки такж на більш цупкому папері (позиція 6). Друк продукції 5 запроектовано на спеціальному папері на магнітній основі.

Таблиця 5.5 -Витрати на папір і палітурні матеріали

№ п\п

Обсяг, фіз.друк.арк.

Тираж (наклад), тис.прим.

Кількість назв

Щільність паперу, г\м2

Розрахована кількість аркушів,тис.

1

2

3

4

5

6

1

12

1

1

80

12,24

2

1

1

1

200

1,02

3

1

5

1

150

2,51

4

6

1

1

80

3,06

5

11

0, 03

1

150

0,165

6

1

0, 03

1

200

0,015

7

1\16

4

1

300

0,25

Таблиця 5.5.1 - Розрахунок ваги паперу

№ п\п

Площа фізичного аркуша, м2

Вага 1 кв.м. паперу, г

Вага метричної стопи (Мт), г

Розрахункова кількість аркушів, тис. (Пт)

Вага паперу, кг

1

0,125

80

10000

12,24

122,4

2

0,125

200

25000

1,02

25,5

3

0,125

150

18750

2,51

47

4

0,125

80

10000

3,06

3

5

0,125

150

18750

0,165

3

6

0,125

200

25000

0,015

0,375

7

0,0625

300

18750

0,25

4,7

Таблиця 5.5.2 - Розрахунок витрат на папір

Назва матеріалу

Облікова од.мат.

Кількість обл..од.

Ціна на обл..од.,.грн.

Витрати, грн

Папір (80)

кг

125,4

10

1254

Папір (200)

кг

25,9

15

388,5

Папір (150)

кг

50,2

12

602,4

Папір магн. (300)

арк

260

7

1820

Разом

4064,9

Витрати на заробітну плату

Витрати на заробітну плату виробничих робітників включають основну заробітну плату, доплати, премії та додаткову заробітну плату.

Пряма заробітна плата основних робітників визначається як добуток трудомісткості на годинну тарифну ставку відповідного розряду. Годинні тарифні ставки визначаються на основі тарифних коефіцієнтів та прийнятої годинної тарифної ставки робітника 1 розряду. Основна заробітна плата допоміжних робітників визначається пропорційно основній заробітній платі основних робітників. Доплати, премії та додаткова заробітна плата виробничих робітників розраховуються виходячи з співвідношення 45% від основної заробітної плати виробничих робітників.

Таблиця 5.6 - Розрахунок заробітної плати виробничих робітників

№ п\п

Професія робітника

Список чисельн. робітників

Розряд

Трудомісткість, нормогодин

Годинна тарифна ставка

Основна зар.плата основних робітників, грн

Зарплата допоміжних робітників, грн

Доплати, премії та додаткова зар.плата, грн

Разом зар.плата виробничих робітників, грн

Оператор друкувальних пристроїв

3

4

19,74

19,76

390

46,8

175,5

222,3

3

4

6,93

14,87

103

17,5

46,35

63,85

Оператор післядрукарського обладнання

Разом

286,15

Відрахування на соціальні заходи

105,68

Витрати на утримання і експлуатацію устаткування – комплексна стаття витрат, яка включає:

  • витрати на амортизацію устаткування та транспортних засобів;

  • витрати на електроенергію для технологічних потреб;

  • витрати на поточний ремонт;

  • інші витрати.

Витрати на амортизацію устаткування та транспортних засобів визначаються, виходячи з їх балансової вартості та існуючих норм амортизаційних відрахувань. Балансова вартість – сума витрат на купівлю та траспортно – монтажні роботи (10% від витрат на купівлю) устаткування, транспортних засобів.

№ пп

Назва устаткування

Кіл-ть

Ціна одиниці

устаткуван-ня,

тис.грн

Вартість транспортно – монтажних робіт, тис.грн

Балансова вартість прийнятої кількості устаткування, тис. грн

Норма амортизаційних відрахувань, %

Сума амортизацій-них відрахувань, тис. грн

1

Робоча станція обробки текстової інформації

6

30

3

33

0,2

6

2

Різограф

1

50

5

55

0,2

10

3

Струминний принтер

1

20

2

22

0,2

4

4

Лазерний принтер

1

8

0,8

8,8

0,2

1,6

5

Фальцювальний пристрій

1

15

1,5

16,5

0,2

3

6

Одноножева різальна машина

1

50

5

55

0,2

10

7

Пристрій для перфорації та скріплення

1

8

0,8

8,8

0,2

1,6

8

Дротошвейний пристрій

1

13

1,3

14,3

0,2

2,6

9

Півавтоматична книговставляюча машина

1

20

2

22

0,2

4

Разом

42,8

Таблиця5.7 - Витрати на амортизацію устаткування і транспортних засобів

Витрати на електроенергіюдля технологічних потреб (див. табл. 7) визначаються за формулою:

Ве=П*То*Ке*Ц,

де П – потужність струмоприймачів, кВт;

То – час роботи устаткування (для друкарських машин тільки час друкування), години;

Ц – ціна за 1 кВт/годину електроенергії. Ц=1,1 грн. (2013 р.).

Ке – коефіцієнт, що враховує втрати в електродвигуні та електромережі. Ке=1,1.

Таблиця 5.8 - Розрахунок витрат на електроенергію для технологічних потреб

№ п\п

Назва устанкування

Потужність роботи струмоприймачів, КВт

Час роботи устанкування

Коефіцієнт, що враховує втрати в ел.двигуні та ел.мережі

Потреба в ел.енергії, кВт\год., грн

Ціна на 1 кВт\год., грн..

Витрати на ел.енергію, грн..

1

Робоча станція обробки текстової інформації

0,9

144

1,1

142,56

1,10

156,82

2

Різограф

0,25

12

1,1

3,3

3,63

3

Струминний принтер

0,03

2

1,1

0,066

0,073

4

Лазерний принтер

0,05

12

1,1

0,66

0,726

5

Фальцювальний пристрій

0,011

11

1,1

0,133

0,146

6

Різак

0,45

86

1,1

42,57

46,83

7

Пристрій для перфорації та скріплення

2

20

1,1

44

48,4

8

Дротошвейний пристрій

0,1

1

1,1

0,11

0,121

9

Півавтоматична книговставляюча машина

0,25

1

1,1

0,275

0,303

Разом

257,05

№ п\п

Назва устанкування

Трудомісткість ремонту, нормогодин

Ціна 1 нормогодини ремонтних робіт, грн

Витрати на ремонт, грн

1

Робоча станція обробки текстової інформації

20

28,65

573

2

Різограф

20

28,65

573

3

Струминний принтер

20

28,65

573

4

Лазерний принтер

20

28,65

573

5

Фальцювальний пристрій

10

28,65

286,5

6

Різак

10

28,65

286,5

7

Пристрій для перфорації та скріплення

10

28,65

286,5

8

Дротошвейний пристрій

10

28,65

286,5

9

Півавтоматична книговставляюча машина

10

28,65

286,5

Разом

3724,5

Витрати на поточний ремонт виробничого устаткування (див. табл. 8) визначаються за формулою:

Впр=Тс*Цр,де Тс – середньорічна трудомісткість поточного ремонту, нормо години. Для комп'ютерів, сканерів Тс=20 нормогодин, Цр – ціна 1 нормогодини ремонтних робіт, грн. Визначається вона як добуток годинної тарифної ставки почасовика 6 розряду на коефіцієнт, що враховує доплати, премії та додаткову заробітну плату (1,45).

Таблиця 5.10 - Розрахунок витрат на поточний ремонт виробничого устаткування

№ пп

Показник

Облікова од.

Фактична кількість од.

1.

Випуск продукції в оптових цінах

в т.ч. без врахування витрат на папір, картон і палітурні тканини

тис. грн

31039,6

2.

Випуск продукції в наутральному вираженні

1 тис. ум. арк.прог. (1форма, 1 прим.)

24,61

3.

Середньоспискова чисельність робітників

чол.

6

4.

Середньорічний виробіток 1 робітника

тис. грн

5173

5.

Фонд заробітної плати робітників

тис. грн

286,15

6.

Середньорічна заробітна плата 1 робітника

тис. грн

35,77

7.

Собівартість продукції (з врахуванням витрат на папір, картон і палітурні тканини (у відповідност до процесів)

тис. грн

36616

8.

Собівартість 1 тис. ум. арк. прог. (1 форми або 1 прим., в залежності від процесів)

грн

1487,9

9.

Витрати на 1 грн. товарної продукції

грн

0,805

10.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів

тис. грн

214

11.

Витрати на папір, картон і палітурні ткании (у відповідності до процесів)

тис. грн

14,44

12.

Прибуток по товарній продукції

тис. грн

8,87

13.

Рентабельність продукції

%

24,22

14.

Рентабельність основних виробничих фондів

%

4,14

15.

Капіталовкладення

грн

214 000

16.

Термін окупності

роки

24,13

Сума витрат на амортизацію, електроенергію та поточний ремонт устаткування складає:

42,8 +257,05+3724,5=4024,35 грн

Інші витрати на утримання і експлуатацію устаткування (40%) складають 0,4х4024,35=1609,74 грн.

Загальні витрати на утримання і експлуатацію устаткування: 5634,09 грн.

Загальновиробничі витрати включають витрати на утримання апарату управління цеху: амортизацію та поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю; витрати на дослідження, раціоналізацію та винахідництво, охорону праці та інше Сума загальновиробничих витрат визначаються виходячи за співвідношення 160% від основної заробітної плати виробничих робітників і складає 1,6х(390+103)=659,2 грн.

До загальногосподарських витрат відносяться витрати на управління підприємством, відрахування на проведення науково – дослідних робіт, на стандартизацію та інше. Загальногосподарські витрати також визначаються пропорційно (180%) основній заробітній платі виробничих робітників та складають 1,8х(390+103)=887,4 грн.

Таблиця 5. 11 - Розрахунок собівартості продукції

№ пп

Стаття витрат

Сума витрат,

тис. грн

1.

Сировина і матеріали

14444,9

2.

Заробітна плата робітників

286,15

3.

Відрахування на соціальні заходи

105,68

4.

Витрати на утримання і експлуатацію устаткування

5634,09

5.

Загальновиробничі витрати

659,2

6.

Загальногосподарські витрати

887,4

7.

Виробнича собівартість

22017

8.

Позавиробничі витрати

154,12

9.

Повна собівартість (без врахування витрат на папір, картон і палітурні тканини)

22171,12

10.

Повна собівартість з врахуванням витрат на папір, картон і палітурні тканини

36616

Випуск продукції в оптових цінах (товарна продукція)

ТП=повна собівартість продукції (без врахування витрат на папір, картон і палітурні тканини)*(1+40/100)+витрати на папір, картон і палітурні тканини,де 40 – норма прибутковості (рентабельність), %.

ТП= 22171,12*1,4+14444,9=45484,468 грн

Середньоспискова чисельність робітників

Чсп=спискова чисельність основних робітників*(1+0,2),де 0,2 – коефіцієнт, що враховує співвідношення чисельності допоміжних робітників до чисельності основних робітників.

Чсп=6*1,2=8

Середньорічний виробіток 1 робітника

В=ТП/Чсп

В=45484,468/8=5685,559 грн

Середньорічна заробітна плата 1 робітника

Зп=фонд заробітної плати виробничих робітників/Чсп

Зп=286,15/8=35,77

Собівартість 1 прим.

Сод.прод.= повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір, картон і палітурні тканини (у відповідності до процесів)/випуск продукції в натуральному вираженні.

Сод.прод.=36616/24,61=1487,9 грн

Витрати на 1 грн. товарної продукції

В1 грн.ТП=Повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір, картон і палітурні тканини (у відповідності до процесів)/ТП

В1=36616/45484,468=0,805 грн

Прибуток по товарній продукції

Птп=ТП – повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір, картон і палітурні тканини (у відповідності до процесів).

Птп=45484,468 – 36616=8868,468 грн

Рентабельність продукції

Р=Птп*100/повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір, картон і палітурні тканини (у відповідності до процесів)

Р=8868,468*100/36616=24,22%

Рентабельність основних виробничих фондів

Ровф=Птп*100/середньорічна вартість основних виробничих фондів

Ровф=8868,468*100/214000=4,14

Капіталовкладення(для напрямку дипломного проектування – проект створення нового підприємства)

В= Вартість основних виробничих фондів (устаткування і транспортних засобів)

В=214 тис.грн.

Термін окупності: Ток=В/Птп=214000/8868,468=24,13

Висновки до п’ятого розділу:

  1. Визначено основні техніко-економіні показники виготовлення продукції з використанням струменевої технології та технології електрофотографічного друку.

  2. Визначені собівартість виготовлення продукції; обсяг товарної продукції в оптових цінах; рентабельність продукції. Рентабельність процесів в обох технологіях склала – 24%.

  3. Розраховано термін окупності реалізації даної дільниці оперативного друку.

Розділ 6ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Метою даного розділу є розробка заходів та засобів для захисту працівників в надзвичайних ситуаціях у відділі оперативної поліграфії, в якому міститься наступне технологічне обладнання: робочі станції, принтери, плоттери, різак, пристрої для припресування плівки.

6.1 Загальна характеристика організації відділу оперативної поліграфії з точки зору охорони праці.

Характеристика приміщення та обладнання, яке у ньому знаходиться, наведені у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Характеристики приміщення

Площа приміщення

Кількість працюючих

Приміщення

Назва

ШхВхД

Опис

Підлога

15000х12000

лінолеум

Стеля

15000х12000

Покриття фарбою

Стіни

200х15000х3000

шпалери

Вікна

200х12000х3000

шпалери

Обладнання

Назва

ШхВхД

Кількість

Різограф

785х645х660

1

1

Струменевий принтер

622х324х219

1

2

Лазерний принтер

665х640х399

1

3

Фальцювальна машина

524х497

1

4

Різальна машина

1070х1400

1

5

Пристрій для скріплення на спіраль

220х230х400

1

6

Дротошвейний пристрій

700х1100

1

7

Блоковставляючий пристрій

700х1100

1

8

Стіл

3

9

Робоче місце для обробки інфор-ії

2000х3000

5

10

Робоче місце прийому замовлень

2000х3000

1

11

Шафа

2

12

Кондиціонер

1

13

Рисунок 6.1 – Приміщення відділу оперативної поліграфії

Розрахуємо об’єм та площу приміщення на одного працівника та порівняємо отримані значення з нормованими, які відповідають СНиП 2.09.02-85 «Производственные здания» (таблиця 6.3). Загальна кількість працюючих у найбільш чисельну зміну складає 6 робітників.

S=(Sприміщення–Sобладнання)/n= (180-44,82)/6=22,5 м2

V=(Vприміщення–Vобладнання)/n=(540-67,23) )/6=79,6м3

Таблиця 6.3 - Порівняння фактичних та нормативних характеристик приміщення

Параметр

Фактичні значення

Нормативні значення

1

Площа на одного працюючого

22,5 м2

6 м2

2

Об'єм на одного працюючого

79,6 м3

20 м3

3

Відстань від робочого місця за плотером до стіни

1

1 м

4

Прохід між рядами

1,5

1,5 м

В результаті порівняння фактичних та нормативних значень зроблено висновок, що запроектоване приміщення повністю відповідає вимогам.

6.2 Оцінка небезпечних та шкідливих факторів

При роботі за комп’ютером можуть виникнути потенційно небезпечні та шкідливі фактори, вплив яких на організм людини може принести йому шкоди і призвести до травматизму. Всі вони наведені у таблиці 6.4.

Група НВФ, ШВФ

Фактори

Фізичні

Мікроклімат, недостатня освітленість і підвищена яскравість світла;

підвищений рівень вібрацій, шуму; електронебезпека;;

підвищений рівень випромінювань (ультрафіолетових, інфрачервоних, електромагнітних, лазерних, іонізуючих).

Хімічні

Біологічні

Психофізіологічні

нервово-психічні перевантаження, перенавантаження зорових аналізаторів

6.2.1 Мікроклімат

Характеристики роботи, що проводиться у відділі, який проектується, подані в таблиці 5.5. Оптимальні параметри мікроклімату для даних робіт визначаються відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Таблиця 6.5.- Характеристики роботи

Легка фізична робота, здебільшого сидяча, супроводжується ходінням і деякими фізичними напруженнями (зміна рулонів чи аркушів в плотері)

Категорія Iб

Перебування на робочому місці більше 50%

Постійне робоче місце

Таблиця 6.6 — Порівняння оптимальних та фактичних показників мікроклімату

Період року

Температура повітря

Відносна вологість, %

Швидкість руху, м/с

Фактичні

Оптимальні

Фактичні

Оптимальні

Фактичні

Оптимальні

Холодний

21-23

21-23

60-40

60-40

0,1

0,1

Теплий

22-24

22-24

60-40

60-40

0,2

0,2

Проаналізувавши фактичні і оптимальні показники мікроклімату, зроблено висновок, що фактичні показники задовольняють санітарним нормам. Заходи для оптимізації мікроклімату подані в таблиці 6.7.

Таблиця 6.7 ― Засоби та заходи для оптимізації мікроклімату

Технічні

Теплий період

Природна вентиляція, кондиціонер

Холодний період

Батареї

Організаційні

Вологе прибирання

Засоби індивідуального захисту

Особиста гігієна

6.2.2 Освітлення

Для відділу оперативної поліграфії найдрібнішим об’єктом для розпізнавання є крапки 0,3 – 0,5 мм, також важливим є визначення кольоропередачі.

Таблиця 6.8 ― Характеристика робіт та нормовані значення освітленості

Характери-стика зорової

роботи

Найменший

розмір об’єкта

розрізнення,

мм

Розряд та

під розряд

зорової

роботи

Контраст

об’єкта з

фоном

Характерис-

тика фону

Освітленість при

системі заг.

штучного

осв-ня, Eн

Коефіцієнт

природного

освітлення, ен

Орієнтація

світлових

прорізів

Коефіцієнт

світлового

клімату,mN

Коеф-т прир.

освітлення з врахуванням

орієнтації світлових прорізів

Високої

точності

Від 0,3 до 0,5

включно

III в

Середній

Середній

300 Лк

1,2%

Пн

0,90

1,08%

Освітлення в приміщенні присутнє природне, завдяки вікнам, та штучне. Фактичні параметри освітленності відповідають нормам, заходи та засоби подано в таблиці 6.9.

Таблиця 6.9 – Засоби та заходи для раціонального освітлення робочого місця

Технічні

Встановлення світильників з люмінісцентними лампами

Організаційні

Розміщення робочих місць недалеко від джерел природного освітлення

Рисунок 6.2 ― Схема розміщення світильників

6.2.3 Шум та вібрація

Характеристики пристроїв, що є джерелами шуму, подано в таблиці 5.10.

Таблиця 6.10 - Характеристики джерел шуму

Назва

Позиція на рисунку

Шумова характеристика, дБА

Відстань від вуха людини до джерела шуму, м

Робоча станція

10

20

3,70

5,34

Різограф

1

60

2,58

Струменевий принтер

2

40

3,21

Лазерний принтер

3

57

3,16

Фальцювальна машина

4

57

4,72

Різальна машина

5

45

4,55

Пристрій для скріплення на спіраль

6

48

3,69

Дротошвейний пристрій

7

57

1,89

Зовнішній шум

14

15

2,94

Блоковставляючий пристрій

8

48

0,92

Рисунок 6.3 ― Зображення відстаней від розрахункової точки до джерел шуму

Рівень шуму L, який утворюється кожною групою джерел окремо в розрахунковій точці:

Lri = Li – 10 lg (2πr2), дБА

Lі – шумова характеристика відповідного джерела шуму; r – відстань від вуха людини до джерела шуму.

Lr1 = 20 -10xlg(2x3,14x3,70x3,70)=2,5 (дБА)

Lr2= 20 -10xlg(2x3,14x5,34x5,34)=0(дБА) – шум відсутній

Lr3= 60 -10xlg(2x3,14x2,58x2,58)=46 (дБА)

Lr4= 40 -10xlg(2x3,14x3,21x3,21)=22,5 (дБА)

Lr5= 57 -10xlg(2x3,14x3,16x3,16)=39,5 (дБА)

Lr6= 57 -10xlg(2x3,14x4,72x4,72)= 37 (дБА)

Lr7= 45 -10xlg(2x3,14x4,55x4,55)=25(дБА)

Lr8= 48 -10xlg(2x3,14x3,69x3,69)=30,4 (дБА)

Lr9= 57 -10xlg(2x3,14x1,89x1,89)=45,5 (дБА)

Lr10= 15 -10xlg(2x3,14x2,94x2,94)=0,1(дБА)

Lr11= 48 -10xlg(2x3,14x0,92x0,92)=46(дБА)

Сумарний рівень звукової потужності всіх груп джерел шуму для розрахункової точки:

ΣL = 10×lg(100,1Lr1+100,1Lr2+ … +100,1Lrn) =51,2 дБА

Проаналізувавши отримані результати, зроблено висновок, що сумарний рівень шуму перевищує норму, отже, доцільно застосувати ізолюючі засоби.

Таблиця 6.11 – Заходи і засоби захисту від шуму

Технічні

Звукоізоляція та віброізоляція вузлів і окремого устаткування; перегородка між джерелами найбільшого шуму та робочими місцями

Організаційні

Видача засобів індивідуального захисту, навушників

Рисунок 6.4 - Зображення відстаней від розрахункової точки до джерел шуму після впровадження змін

Таблиця 6.12 - Характеристики джерел шуму після впровадження змін

Назва

Позиція на рисунку

Шумова характеристика, дБА

Відстань від вуха людини до джерела шуму, м

Робоча станція

10

20

3,70

5,34

Струменевий принтер

2

40

3,21

Зовнішній шум

14

15

2,94

Рівень шуму L, який утворюється кожною групою джерел окремо в розрахунковій точці:

Lr1 = 20 -10xlg(2x3,14x3,70x3,70)=2,5(дБА)

Lr2= 20 -10xlg(2x3,14x5,34x5,34)= 0 (дБА) – шум відсутній

Lr3= 40 -10xlg(2x3,14x3,21x3,21)=22,5(дБА)

Lr4= 15 -10xlg(2x3,14x2,94x2,94)= 0,9 (дБА) – шум відсутній

ΣL = 10×lg(100,1Lr1+100,1Lr2+ … +100,1Lrn) =22,5 дБА

Таблиця 6.13 ― Порівняння фактичних та нормованих значень шуму

Фактичний, дБА

Нормований, дБА

Рівень шуму

22,5

50

В результаті аналізу розрахунків шумових характеристик та впровадженню змін визначено, що фактичний шум в приміщенні не перевищує норму.

6.5.4 Випромінювання

Основна робота в запроектованому відділі відбувається за робочими станціями, екрани моніторів яких характеризуються випромінюванням.

Таблиця 6.14 – Джерела випромінювання

Джерело

Наслідок

Робочі станції

рентгенівське, ультрафіолетове, високочастотне ( 10 - 300 МГц), низькочастотне (5 Гц - 300 кГц ) і електростатичне поле.

Таблиця 6.15 – Фактичні і нормовані випромінювання

Фактичні

Нормовані

10 В/м

25кВ/м

Фактичні значення випромінювання не перевищують норми, отже, засоби і заходи захисту залишаються незмінними та подані в таблиці 5.16.

Таблиця 6.16 ― Засоби та заходи захисту від випромінювання

Технічні

Фільтри на монітор, відповідна висота розміщення монітору (на рівні лобу)

Організаційні

Збільшення вологості повітря, організація перерв у роботі

Індивідуальні

Використання окулярів для роботи за компьютером

5.2.5 Електробезпека

Запроектоване приміщення відноситься до категорії без підвищеної бебезпеки (сухі приміщення з відносною вологістю до 60%, температурою повітря до 25С, з підлогами, які володіють великим електроопором без струмопровідного пилу). Робочі станції є однофазним споживачем електроенергії від трифазної мережі змінного струму з глухо заземленою нейтраллю, напругою 220 В, частотою 50 Гц.

До основних причин ураження людиною електричним струмом належать:

  • випадковий дотик, наближення на небезпечну відстань до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

  • поява напруги дотику на металевих конструктивних частинах електроустаткування (корпусах, кожухах тощо) у результаті пошкодження ізоляції або з інших причин;

  • поява напруги на відключених струмопровідних частинах, на яких працюють люди, внаслідок помилкового включення установки

Таблиця 6.17 ― Потужність струмоприймачів

Назва

Кількість

Потужність струмоприйому, кВТ

1

Робоча станція

5

0,35

2

Різограф

1

1,4

3

Струменевий принтер

1

1,1

4

Лазерний принтер

1

0,6

5

Кондиціонер

1

1

6

Фальцювальна машина

1

1,5

Таблиця 6.18 – Порівняння значень потужності

Фактичні

Нормативні

5,95

50

Оскільки потужність струмоприймачів достатньо низька і відповідає нормам, визначено заходи і засоби захисту від враження електричним струмом, що подані в таблиці 5.13.

Таблиця 6.13 ― Засоби та заходи захисту від враження електричним струмом

Технічні

В технологічному обладнанні

Подача малих напруг на системи управління, робочі ізоляція струмоведучих частин, використання суцільних огороджувальних кришок

В приміщенні

Штучне освітлення недосяжне для людини, проводка всередині конструкційних елементів

Організаційні

Регулярне проведення інструктажу з правил техніки безпеки

6.2.6 Пожежна безпека в умовах надзвичайної ситуації

Найнебезпечнішою надзвичайною ситуацією у відділі оперативної поліграфії є пожежа, оскільки вона створює загрожує життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу та призводить до матеріальних збитків.

Таблиця 6.15– Характеристика приміщенняі

Класи та підкласи можливих пожеж

Клас А

Клас Е

Горіння твердих речовин

Горіння електроустановок під напругою

Групи горючості матеріалів і речовин, які присутні у даному приміщенні

Негорючі (неспалимі) та горючі (спалимі). Речовини, які здатні до самозагоряння у даному приміщенні відсутні

Категорія пожежної небезпеки приміщення

Категоріі Д

Негорючі речовини і матеріали в холодному стані

Категорія В

Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.

Таблиця 6.16– Засоби та заходи від пожежі

Технічні

Газові вуглекислоті вогнегасники ВВ-5. Порошкові вогнегасники. Пожежні сповіщувачі, лінії зв’язку, приймальний прилад. Дренчерні стаціонарні установки

Організаційні

Наявність плану евакуації, регулярне проведення інструктажів з техніки безпеки, контроль за дотриманням правил пожежної безпеки Зображення плану евакуації

Засоби індивідуального захисту

Противогази

Рисунок 6.5 – План евакуації

Таблиця 6.16 – План евакуації фактичні та нормативні значення

Значення

Фактичні

Нормативні

Час евакуації, хв

2,5

6

Максимальний шлях евакуації, м

35

Ширина коридорів, м

3

1,6

Висота коридорів, м

3

3

Ширина дверних прорізів, м

0,8

0,6

Висота дверних прорізів, м

2,4

2,4

Висновоки до шостого розділу:

  1. Проаналізовано умови праці у запроектованому відділі оперативної поліграфії та всі шкідливі та небезпечні фактори, наявні у ньому, які можуть створювати небезпеку чи заважати технологічному процесу.

  2. Встановлено оптимальні параметри мікроклімату,

  3. Розраховано необхідну кількість світильників для нормованого освітлення.

  4. Визначено заходи та засоби захисту від виробничого шуму та випромінення.

  5. Розроблено засоби пожежної безпеки.

Список використаних науково-технічних джерел

  1. Закон України Про охорону праці (за станом на 4 травня 2012 року) [Текст] / Верховна Рада України. – К.: Видавництво «Основа», 2003. – 56 с.

  2. Україна. Головний Державний Санітарний Лікар України. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 : від 1 грудня 1999 року № 42 [Текст] // Міністерство охорони здоров’я України. – 1999.

  3. ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд Природне і штучне [Текст]. – К.: Державні будівельні норми, Мінбуд України.: К., 2006.

  4. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку [Текст]. – Введ. 1.12.1999 р. – К.: Державні санітарні норми, 1999.

  5. ГОСТ 27331-87 (СТ СЭВ 5637-86) . Пожарная техника. Классификация пожаров [Текст]. – Введ. 1988-01-01.

  6. ОНТП 24-86/МВД СССР. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности [Текст]. – Введ. 1987-01-01.: Общесоюзные нормы технологического проектирования, 1986.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]