3.Аналіз проблеми співробітництва України з Світовим банком.

До 2008 року співробітництво України з Світовим банком здійснювалося в рамках прийнятої банком в жовтні 2003 року Стратегії з питань допомоги Україні на період 2004-2007 років. Ця Стратегія враховувала пріоритетні завдання Уряду України, відображені в його програмних документах, і ґрунтувалася на широкому колі потреб і думок громадянського суспільства в Україні.

Головним завданням Стратегії допомоги Україні на період 2004-2007 років було підтримати європейський курс України, надалі сприяючи її інституційному розвитку, що стимулюватиме створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності, та ширше залучення громадськості до роботи органів влади, а також своєчасне реагування владних структур на потреби населення. У цій стратегії також велика увага приділялася необхідності формування європейських прагнень як згори – за допомогою реформування інституцій та політики, так і знизу – шляхом зміцнення підвалин громадянського суспільства та відповідного посилення підзвітності посадових осіб державних органів влади.

У грудні 2007 року Світовим банком було затверджено нову стратегію «Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 pp.». Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров’я та освіти. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги.

У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США протягом чотирьох років. Головні програми нової Стратегії передбачають низку механізмів, включаючи інвестиційне кредитування та позики на структурну перебудову, а також аналітично-дорадчу допомогу в рамках програми реформ Уряду. Основними секторами впровадження Стратегії партнерства є: муніципальна інфраструктура, енергетичний сектор, земельна реформа, державні фінанси, державний сектор, управління соціальним страхуванням, охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища, доступ до якісної середньої освіти.

З метою розвитку державного сектору у співробітництві зі Світовим банком здійснюється реалізація проекту «Модернізація державної податкової служби України-1» (сума позики – 40,0 млн.дол. США). Головною метою реалізації проекту є забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства^’ платниками податків та забезпечення повного, своєчасного збору всіх законодавче встановлених в Україні податків і зборів; завоювання довіри суспільства України шляхом поліпшення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності ДПС; створення високопрофесійної інформаційно-розвиненої ДПС шляхом розробки та впровадження програми повної автоматизації всіх процесів адміністрування податків. Також, здійснюється реалізація проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень»(сума позики – 32 млн.дол.США) метою якого є створення сталої системи державної статистики України шляхом її комплексного та системного реформування для більш повного задоволення потреб органів державного управління та інших користувачів в об’єктивній статистичній інформації щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей та секторів економіки. У січні 2008 року Радою директорів Світового банку схвалено, а у березні 2008 року між Україною та МБРР підписано Угоду про позику (Проект модернізації державних фінансів) обсягом 50,0 млн.дол. США головною метою якого є покращання інституційної спроможності Мінфіну та посилення Системи Управління Державними Фінансами.

В секторі сільського господарства було затверджено три позики для розвитку сільського господарства: Проект розвитку насінництва (32 млн. дол. США) розроблений для підвищення продуктивності аграрного виробництва і збільшення експорту сільськогосподарської продукції на основі розширення приватного виробництва комерційного насіння високої якості. Повністю виконаний Проект структурної перебудови сільського господарства (300 млн. дол. США), яким підтримувались лібералізація торгівлі, приватизація землі та сільськогосподарських підприємств і реструктуризація селянських господарств.

Здійснюється реалізація проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» (сума позики 121,1 млн. дол. США). Головним завданням проекту являється запровадження ефективної системи демаркації земельних ділянок, які належать фізичним особам, та видача державних актів на право приватної власності на землю, а також реєстрація земельних ділянок в єдиній базі даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. У межах Проекту планується розробка законодавчих та нормативно-правових актів, у розвиток Земельного кодексу України.

За підтримки МБРР у 2005 році укладено Угоду про позику на впровадження проекту «Реабілітація гідроелектростанцій» загальним обсягом 106 млн. дол. США. В рамках проекту планується збільшити виробничі потужності гідроенергетики, підвищити надійність і ефективність роботи ГЕС та покращити технічні параметри їх функціонування, підвищити рівень безпечної експлуатації гідротехнічних споруд ГЕС, привести існуючий режим роботи ГЕС у відповідність із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища для мінімізації негативного впливу на екологічний стан басейну Дніпра, покращити екологічну ситуацію довкілля за рахунок вироблення екологічно чистої електроенергії. З метою підвищення рівня надійності постачання електроенергії за допомогою реабілітації передавальних станцій та оновлення мережі передавання електроенергії в 2007 році Радою директорів Світового банку схвалено проект «Передача електроенергії», сума позики за цим проектом складає 200,0 млн. дол. США. Цей проект буде спрямовано також на посилення інституційних можливостей оператора передавальної системи – НЕК«Укренерго» та гарантування безпеки і надійності постачання електроенергії.

В 2007 році Радою директорів Світового банку також схвалено проект «Розвиток міської інфраструктури», головною метою якого є надання комунальним підприємствам допомоги в забезпеченні їх стабільної діяльності щодо надійного забезпечення населення України якісними комунальними послугами. Сума позики Світового банку складає 140,0 млн. дол. США. За допомогою проекту буде реалізовано низку інвестиційних проектів у галузі житлово-комунального господарства в окремих регіонах України.

З метою приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги М-03 Київ-Харків на ділянці від м. Бориспіль до м. Лубни та покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг загального користування на аварійно-небезпечних ділянках і місцях концентрації ДТП ведеться підготовка проекту«Покращення автомобільних доріг та безпеки руху» (сума позики 400,0 млн. дол. США). Обговорюється можливість підготовки проекту «Модернізація залізниць» (сума позики 500,0 млн. дол. США) з метою модернізації залізничної лінії Харків-Полтава-Миколаїв-Джанкой.

У 2010 році Світовим банком спільно з Урядом України проведено черговий перегляд портфеля проектів з метою підвищення ефективності та збільшення вибірки коштів. Проведення перегляду портфеля також передбачає більш тісну координацію діяльності банку згідно з урядовими пріоритетами та напрямками економічних реформ.

Серед міжнародних фінансових організацій найбільші кредити Україні надає Міжнародний валютний фонд (МВФ). На частку МВФ на 1 січня 2010 р. припадало 11,3 млрд. дол. США державного боргу (прямого та гарантованого) за зовнішніми запозиченнями, що становить 10,2% відносно ВВП, 31,4% відносно загального обсягу державного боргу та 74% відносно заборгованості держави перед міжнародними фінансовими організаціями.

Остання програма кредитування МВФ України (програма «stand-by»), підписана в кінці 2008 р., має наступні параметри:

1. Обсяг кредитування – 11 млрд. СДР (16,2 млрд. дол. США);

2. Кількість траншів – 8 (з листопада 2008 р. по жовтень 2010 р.);

3. Строк повернення основної суми боргу – 2012-2014 рр.;

4. Відсотки за кредитами – 298 млн. СДР або 466 млн. дол. США (2,7% відносно обсягу основної суми).

В 2010 і 2011 р. Україні необхідно сплачувати МВФ по 230 млн. дол. США відсотків за отриманими кредитами, а вже в 2012 р., коли розпочнеться виплата основної суми боргу, – близько 3,7 млрд. дол.

Черговий (четвертий) транш МВФ, який мав бути наданий в листопаді 2009 р., станом на кінець січня 2010 р. – не отримано. За словами колишнього

Голови місії МВФ в Україні Д. Пазарбазіоглу, основними перепонами для продовження кредитної програми є:

• прийняття Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, яким передбачається різке підвищення соціальних виплат, що значно перевищує очікуваний рівень інфляції (реальне зростання соціальних виплат на думку МВФ має знаходитись в межах 10%);

• перевищення проектом Державного бюджету граничних обсягів дефіциту, встановленого Меморандумом України та МВФ (до 8,0% проти 4,5%)

• відсутність активності НБУ щодо операцій з депозитними сертифікатами НБУ (підвищення відсоткової ставки);

• прийняття Закону України про фінансування об’єктів Євро-2012 на суму 9,8 млрд. грн. за рахунок коштів НБУ.

Поряд з цим, МВФ відхилив прохання України про додатковий кредит в обсязі 2 млрд. доларів, за рахунок яких Уряд України планував розплатитися за заборгованістю перед бюджетними установами та “Газпромом”. МВФ обґрунтував відмову тим, що Україна не виконує узяті на себе зобов’язання в рамках погодженої з фондом програми, а керівники країни знаходяться у відкритій конфронтації напередодні президентських виборів.

Актуальність отримання четвертого траншу від МВФ досягла свого апогею в середині грудня 2009 року. Після візиту до Вашингтону української делегації на чолі з віце-прем’єр-міністром Г.Немирею за словами в.о. Міністра фінансів України І.Уманського було прийнято компромісне рішення, погоджене з радою директорів МВФ, щодо використання попередніх траншів МВФ, що надавались НБУ і наразі знаходяться в складі національних валютних резервів, для фінансування дефіциту бюджету.

Слід зауважити, що проти використання валютних резервів НБУ на фінансування дефіциту бюджету жорстко виступає Президент України В.Ющенко.

20 січня 2010 р. НБУ відмовив КМУ у виділенні 2 млрд. дол. із складу валютних резервів, обґрунтувавши відмову невідповідністю прийнятого рішення Закону України „Про Національний банк”, а також внутрішнім процедурам НБУ. За словами керівника групи радників голови НБУ В. Литвицького для здійснення передачі коштів з складу валютних резервів НБУ на потреби бюджету необхідне прийняття рішення МВФ про відзив з НБУ позики на відповідну суму. В той же час за повідомленням радіо „Свобода” МВФ вважає допустимою зазначену трансакцію: „Зобов’язання країни перед МВФ – це відповідальність країни, а не окремого органу чи організації. Керівництво країни може ухвалити рішення надати, перевести або розмістити такі зобов’язання серед різних внутрішніх організацій або органів”.

Чергова місія МВФ очікувалася в Україні в кінці січня 2010 року.

З метою врегулювання на законодавчому рівні статусу та діяльності Постійного Представництва ЄБРР в Україні у червні 2007 року було підписано Договір між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні.

ЄБРР залишається для України найефективнішим інвестором. Допомога, яку надає ЄБРР, сприяє економічному зростанню, реформуванню та модернізації транспортної галузі, енергетики, енергозбереженню та розвитку муніципальної інфраструктури. Станом на початок 2010 року ЄБРР виділено понад 4,8 млрд. євро на реалізацію 194 проектів у приватному та державному секторах економіки України.

В контексті розвитку подальшого співробітництва з ЄБРР та за результатами проведення у 2009 році перегляду портфелю проектів українською стороною та ЄБРР уточнено перелік пріоритетних проектів для підготовки на середньострокову перспективу.

Це передусім проекти у секторі транспорту, енергетики та енергозбереження.

Сьогодні за підтримки ЄБРР та ЄІБ на стадії реалізації знаходиться 8 інвестиційних проектів, сума позик ЄБРР за якими складає 494,9 млн. євро та 182 млн. дол. США та сума позик ЄІБ – 563,1 млн. євро.

Завершується реалізація ще двох проектів за підтримки ЄБРР: “Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя” та Другий проект «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп».

Станом на січень 2010 року проектний портфель ЄБРР розподілено наступним чином: транспорт (70%), енергетика та енергозбереження (17%), газотранспортна сфера (11%), фінанси (2%).

Портфель проектів ЄБРР сконцентрований переважно у приватному секторі – близько 73% від усього обсягу фінансування – порівняно з 27% у державному секторі. 11% загального обсягу діяльності становлять операції з капіталом, 89% – операції з боргом. Найбільші сектори діяльності ЄБРР в Україні – сектор фінансових установ (27%), агробізнес (20%), промисловість та транспорт (по 15%).

На стадії реалізації знаходиться 9 інвестиційних проектів під державні гарантії, сума позик за якими складає понад 1 млн. дол. США.

28 лютого 2008 року були підписані Кредитна угода між Україною та ЄБРР та Проектна угода між ЄБРР та НЕК „Укренерго” за проектом „Будівництво повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська”. Фінансову угоду між Україною та ЄІБ (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська) підписано 20 жовтня 2008 року. Угоду ратифіковано Законом України від 01.04.2009 № 1251-VI) Загальна вартість цього проекту, яка враховує спорудження ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська довжиною 353 км, спорудження заходу ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС на ПС “Київська” довжиною 135 км, розширення ПС “Київська” та встановлення АТ-2 750/330 кВ на ПС “Київська” становить 364 млн. євро, в тому числі кошти позик ЄБРР та ЄІБ – 300 млн. євро (по 150 млн. євро кожний банк). Співфінансування частини цього проекту Українською Стороною (64 млн. євро) забезпечуватиметься за рахунок компанії НЕК “Укренерго”. Кредитна угода за проектом була ратифікована Верховною Радою України 29 жовтня 2008 року.

ЄБРР також є розпорядником Чорнобильського фонду “Укриття”, заснованого у грудні 1997 року для надання допомоги Україні в реконструкції саркофага, який має стати екологічно безпечною системою.

У 2010 році Банк сконцентрує свою допомогу на проектах з розвитку інфраструктури, конкурентоспроможності та підвищення енергоефективності.

Таким чинома, Україна є членом багатьох міжнародних фінансових організацій, зокрема, вступила до МВФ та МБРР – у 1992 р., до МАР, МФК та ЄБРР – у 1993 р., до ЧБТР – у 1997 р.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) є найбільшим іноземним кредитором України, його частка становить понад 60% всіх кредитів міжнародних організацій. За станом на 1999 рік МВФ виділив Україні 4,8 млрд. доларів, з них отримано 3,2 млрд. доларів. Кредити МВФ спрямовуються на економічну трансформацію в Україні. Перш за все, вони призначені для покриття дефіцитів платіжного балансу України та для погашення внутрішнього боргу уряду. Тобто кредити Фонду у виробництво не йдуть і не дають можливості одержати прибуток. Це має застерегти уряд від надмірного користування коштами МВФ, здійснювати ретельні макроекономічні розрахунки перш ніж звертатися з проханням про нові кредити.

Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8% всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР, умови якого менш обтяжливі для країни, за рахунок зменшення частки МВФ. Слід зазначити, що МБРР сьогодні є одним з провідних партнерів України.

Третім фінансовим донором України і також її провідним партнером є ЄБРР, який зокрема, є каталізатором розвитку ринкової економіки в Україні. Він є найбільшим інвестором в Україну – близько 10% від загального рівня надходження прямих іноземних інвестицій.

З огляду на майбутнє Україна має намір продовжувати стосунки з групою Світового банку, з ЄБРР та ЧБТР.