- •С.В.Швець
- •С.В.Швець металорізальні інструменти
- •Передмова
- •1 Основні положення
- •1.1 Робоча частина інструменту
- •1.2 Приєднувальна частина
- •1.3 Забезпечення якості інструменту
- •2 Різці для зовнішнього точіння
- •2.1 Проектування форми робочої частини
- •2.2 Схеми силового замикання і механізми, що їх створюють
- •2.3 Приєднувальна частина
- •2.4 Креслення
- •3 Радіальні фасонні різці
- •3.1 Задачі проектування
- •3.2 Вихідні дані для проектування
- •3.3 Вибір геометрії
- •3.4 Визначення зовнішнього діаметра круглого різця
- •3.5 Графічне будування профілю
- •3.6 Аналітичний розрахунок профілю
- •3.7 Конструкторське доопрацювання інструменту
- •3.8 Креслення
- •3.9 Послідовність проектування
- •4 Зенкери для збільшення діаметрів отворів
- •4.1 Призначення і типи
- •4.2 Конструктивні елементи зенкера
- •4.3 Допуск на діаметр зенкера
- •4.4 Приєднувальна частина
- •4.5 Послідовність проектування
- •4.5 Робоче креслення
- •5 Машинні циліндричні розвертки
- •5.1 Призначення і типи розверток
- •5.2 Конструктивні параметри циліндричних розверток
- •5.3 Допуск на діаметр розвертки
- •5.4 Послідовність проектування
- •5.5 Робоче креслення
- •6 Протяжки
- •6.1 Особливості конструкції та використання
- •6.2 Складові частини протяжок і прошивок
- •6.3 Сили різання при протягуванні і розрахунок протяжок на міцність
- •6.4 Схеми зрізування шарів металу
- •6.5 Методи утворення поверхонь протягуванням
- •6.6 Чорнові зуби
- •4, 5, 6, 8, 10, 12, 14, 18, 20, 22, 25 Мм.
- •6.7 Різноманітність конструктивних рішень
- •6.8 Чистові і калібрувальні зуби
- •6.9 Приєднувальна частина та довжина протяжки
- •6.10 Послідовність проектування протяжки
- •6.11 Робоче креслення
- •7 Циліндричні фрези
- •7.1 Конструктивні елементи
- •7.2 Геометрія зубів
- •7.3 Послідовність розрахунків
- •7.4 Робоче креслення
- •8 Черв'ячні фрези
- •8.1 Зуборізальні фрези
- •8.2 Фрези для шліцьових валів
- •8.3 Послідовність розрахунків
- •8.4 Робоче креслення
- •9 Довбачі для виготовлення прямозубих некорегованих коліс
- •9.1 Особливості конструкції довбача
- •9.2 Геометрія зубів довбача
- •9.3 Визначення розмірів зуба колеса
- •9.4 Визначення величини вихідної відстані довбача а та параметрів довбача у вихідному перетині
- •9.5 Визначення габаритних розмірів довбача
- •9.6 Розміри довбача на передній поверхні
- •9.7 Перевірка загострення вершини зубів довбача
- •9.8 Перевірка на інтерференцію профілів зубів (нарізаного спроектованим довбачем і парного йому коліс)
- •9.9 Перевірка на відсутність підрізування ніжки та зрізування головки зубів колеса довбачем
- •9.10 Робоче креслення
- •10 Машинні та гайкорізні мітчики
- •10.1 Конструктивні елементи мітчиків
- •10.2 Розміри різі мітчиків
- •10.3 Допуски на параметри різі мітчиків
- •10.4 Робоче креслення мітчика
- •Cписок літератури
- •Металорізальні інструменти
- •6.090202, 6.090203
2.2 Схеми силового замикання і механізми, що їх створюють
Після того як встановлена форма робочої частини, необхідно вибрати пластину із інструментального матеріалу. Її різальні кромки повинні розміщуватися відповідно до необхідних значень кутів та . Довжина різальних кромок повинна бути достатньою для реалізації параметрів режиму різання t та S. Вибирають пластину з необхідним радіусом при вершині та з такими стружколамами на передній поверхні, які відповідають умовам процесу різання. Одночасно необхідно вирішити, який механізм буде використовуватися при закріпленні пластинки. Це впливає як на конструкцію пластини (з отвором чи без отвору, а якщо з отвором, то яка його форма), так і на конструктивні параметри порожнин у робочій частині, де цей механізм повинен розміщуватися.
Таблиця 2.1 – Позначення форм робочої частини складених різців
-
Позна-чення
Форма
Позна-чення
Форма
B
N
D
Q
E
R
F
S
G
T
H
U
J
V
K
Y(X)
L
Y(Z)
При закріпленні пластинки, залежно від її конструкції та умов використання інструменту, сили, що притискають її до базових, поверхонь можуть спрямовуватись по-різному. Як випливає із поняття точності багатогранних непереточува-них пластин, базовими поверхнями у них є тільки зовнішні поверхні. Різноманітні отвори взагалі не пов’язані з їх точністю. Тому усі механізми для закріплення пластин повинні враховувати цю обставину – базами можуть бути тільки зовнішні поверхні пластин. Схеми, що відображають напрям дії сил кріплення, є схемами силового замикання (рис.2.1). Кожна із таких схем позначається відповідною літерою.
На практиці такі схеми реалізуються з допомогою спеціальних механізмів. Щоб створити силу за схемоюС використовують прихоплювач (рис. 2.2). Силове замикання за схемою S створює механізм, де основною ланкою є зігнута тяга з голівкою (рис. 2.3). Проте одна і та сама схема може створюватися з допомогою різних механізмів. Схемі Р відповідає ексцентрик (рис. 2.4 а), зігнутий важіль або «чобіток» (рис. 2.4 б) і тяга із штифтом (рис. 2.4 в).
Дві сили одночасно створюються при загвинчуванні гвинта у механізмів, які показані на рис. 2.5, що відповідає схемі М.
Значення задніх кутів окремих пластин в інструментальній системі координат мають декілька дискретних значень, які позначаються літерами (табл. 2.2). Проте статичні кути різця можуть бути зовсім іншими - такими, які створюють оптимальні умови його експлуатації. Це досягається завдяки відповідному поверненню у просторі тих базових поверхонь на корпусі різця, з якими контактує при закріпленні пластина. Сукупність цих базових поверхонь називають «гніздом».
Таблиця 2.2 – Позначення задніх кутів пластин
Позначення літерою |
B |
C |
E |
N |
P |
O |
Числове значення |
5 |
7 |
20 |
0 |
11 |
Спеціальна конструкція (СК) |