Зразок відгуку відгук

на автореферат кандидатської дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

за спеціальністю 10.01.01 – українська література

Максименко Ганни Анатоліївни

«Наративні особливості історичних романів В. Малика»

Проблема, порушена дисертанткою, засвідчує, що вивчення наративних моделей історичної романістики на разі своєчасне, продиктоване накопиченим досвідом вітчизняного та зарубіжного літературознавства в галузі наратології, зокрема розробленим та апробованим методологічним інструментарієм. Проте авторка не сліпо наслідує попередників, послуговуючись їхніми напрацюваннями, а намагається скоригувати наратологічний апарат дослідження відносно жанрових особливостей історичного роману: уводить у науковий обіг кореляти «історичний наратив (наратив історії)» / «художній наратив історії», що видається цілком обґрунтованим і перспективним для подальших студіювань історичної романістики.

Структура змісту роботи та логіка його викладу вписані в парадигму «автор – текст – читач». Заслуговує схвалення той факт, що, аналізуючи наративну стратегію історичних романів В. Малика, дослідниця зосереджується на цілому корпусі проблем оповіді, які тісно взаємопов’язані й уможливлюють цілісність дослідження. При цьому доречною є спроба виокремити етапи та чинники трансформації історичного наративу в авторську наративну модель історії як репрезентантів єднання художньої творчості та її суб’єкта. Проте хотілося б більшої конкретики стосовно того, які історичні джерела послужили підосновою художнього наративу історії у творах В. Малика, як конкретний наратив історії інтерпретує автор.

Повнотою й скурпульозністю вирізняється аналіз моделей наративних ситуацій залежно від стосунку наратора до художнього світу, змінності наративних перспектив, обумовленості застосування внутрішньої / зовнішньої фокалізацій та форм їхньої реалізації в текстовій площині.

Цінними є спостереження Максименко Г. А. щодо часових та темпоральних особливостей історичних романів письменника: наголошено на маркерах фабульного часу (хоча дещо некоректним видається застосування категорії «теперішній романний час» – с. 12, 16), проаналізовано модифікації пролепсису та аналепсису як індикаторів часових суміщень наратованих подій, окреслено співвідношення темпу оповіді з темпом оповідуваного.

Зроблені дисертанткою висновки є підсумком розв’язання поставлених у роботі завдань, вирізняються конкретністю формулювань і випливають із загальної логіки осмислення проблеми. Додатковим підтвердженням наукової вивіреності одержаних результатів дослідження є його апробація (12 наукових статей, із них 8 опубліковані у фахових виданнях).

У цілому вважаємо, що автореферат дисертації Максименко Г . А . засвідчує самостійність наукових обґрунтувань аналізованої проблеми, доцільність обраних методів та прийомів, вагомість зроблених висновків, цілісність роботи. Новизна й практичне значення одержаних результатів дослідження безсумнівні. Це дає підстави стверджувати, що Ганна Анатоліївна Максименко, автор дисертації «Наративні особливості історичних романів В. Малика», заслуговує на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література.

06.05.2010.

Кандидат філологічних наук,

доцент

кафедри українознавства

Полтавської державної

аграрної академії Н. М. Сизоненко