1.7.2. Склад автомобільного парку
Таблиця 12
Продовження таблиці 12
Продовження таблиці 12
1.8. Наявність механізаторських кадрів, їх розподіл по віковим групам, класності й освіті
У
ТОВ "Журавка" механізаторів
поділяють:
По віковим групам:
від 20 до 30 років – 16 чоловік;
від 30 до 40 років – 8 чоловік;
від 40 до 50 років – 7 чоловік;
від 50 до 60 років – 9 чоловік.
По класності:
І класу – 9 чоловік;
ІІ класу – 21 чоловік;
ІІІ класу – 10 чоловік.
Всього – 40 чоловік.
Загалом в господарстві більшість механізаторів мають середньо технічну освіту. Виходячи з цього ми бачимо, що в бригаді налічується 40 механізаторів. Що стосується механізаторських кадрів, то можна сказати, що господарство забезпечене ними.
По віковій групі в основному більшість працюючих становить молоді спеціалісти віком від 20 до 30 років. Їх становить майже 53% механізаторів господарства. За іншими групами механізатори поділяються на різні частини.
По класності механізаторів поділяють на ІІІ групи більшість яких складають механізатори ІІ класу, які складають майже 52%.
В цілому можна сказати, що господарство забезпечене кваліфікованими механізаторськими кадрами.
1.9. Структура інженерно–технічної служби
господарства
У сучасних умовах сільське господарство є найважливіша складова частина системи управління господарством, що вилучає інженерно-технічний персонал, має у своєму складі необхідні відділення і забезпечує ефективне використання машинно-тракторного парку та його технічного обслуговування. А також обслуговування іншого обладнання у всіх сферах діяльності господарства.
Правильна організація інженерно-технічного стану передбачає проведення таких заходів:
розробку схеми її організації з урахуванням конкретних інженерно-технічних працівників;
забезпечення кожного працівника положенням, що визначає його права та обов’язки;
впровадження госпрозрахунку в усіх підрозділах.
Наукою доведено, що необхідність спеціалізації інженерно-технічної служби і відмову від універсальної служби.
Службою керує як правило старий інженер-механік.
Він зобов’язаний:
контролювати роботу кожної служби;
навчити майстрів наладчиків, та інших членів ланки передових методів праці;
періодично проводити семінари з підвищення кваліфікації працівників.
Структуру інженерно-технічної служби очолює інженер-механік.
2. Ремонтна майстерня господарства
2.1. Характеристика майстерні, де відбувалась практика
Ремонт і технологічне обслуговування техніки проводиться на території машинного двору, на якій знаходиться ремонтний цех, ангари для зберігання техніки, кузня, заправна станція, а також спеціальна підготовлені площадки для зберігання сільськогосподарської техніки у осінньо-зимовий період.
На території ремонтної майстерні розміщено: зварювальну дільницю, токарно-фрезерний відділ, дільницю по ремонту АБ, склади для запасних частин, інструментальний відділ, а також приміщення для засідань та зборів.
Недоліком ремонтної майстерні є те, що більшість ремонтів проводиться не заплановано, а після певного наробітку, або вимушено після поломки. А в складах майстерні не повністю вистачає запасних вузлів, які у випадку поломки можна замінити без відриву агрегату від виробництва. І тому, через низький рівень організації ремонту, поломаний об’єкт довго перебуває відірваний від роботи.
Взагалі, ремонтна майстерня господарства не є досконалою і далеко не кожен ремонт можна провести на цих дільницях. Як правило, труднощі складають такі операції як шліфування колін-вала, або проточування гільз. Ремонтна майстерня пристосована для проведення капітальних ремонтів: тракторів, комбайнів та с/г машин, але обладнання старе, не все справне і не дає можливості виконувати ці операції в повній мірі. Тому доводиться співпрацювати з іншими ремонтними організаціями.