25 Етапи вибіркового спостереження

Формулювання мети

визначення генеральної сукупності

встановлення способу вибору одиниці

визначення необхідної чисельності вибірки

розрахунок ха-к вибіркового дослідження

визначення помилок вибірки

поширення вибіркових даних на генеральну сукупність з урахуванням помилок вибірки

26 Помилки вибіркового дослідження

Різниця між середнім значення показника у генеральній сукупності і вибірковій сукупності

Помилками реєстрації називають такі, які виникають внаслідок отримання неточних або невірних відомостей від окремих одиниць сукупності із-за недосконалості вимірювальних приладів, недостатньої кваліфікації спостерігача, недостатньої точності розрахунку тощо.  Помилки репрезентативності розділяють на систематичні та випадкові. Систематичні помилки репрезентативності виникають внаслідок особливостей прийнятої системи та обробки даних спостереження або з умов недотримання правил відбору у вибіркову сукупність. Випадкові помилки репрезентативності виникають перш за все через те, що вибіркова сукупність через її малий обсяг не завжди точно відтворює характеристики генеральної сукупності.

27 Визначення необхідної чисельності вибірки

Щоб визначити скільки одиниць дослідження потрібно відібрати, при мін розбіжності помилок необхідно забезпечити такий рівень ймовірності який не перевищував би встановлену величину

28 Статистичні показники: поняття,види

СП- узагальнююче якісна кількісна ха-ка певної властивості суспільного явища

Якісна ха-ка-назва показника

К-на ха-ка-число без значення його величини

Види:

Адитивні типи передбачають обсяг показника (алгебраїчне сумування превинної інформації)

Мультиплікативні типи показують що показник є добутком кількох первинних характеристик

Кратні застосовують якщо результативний показник отримують в результаті ділення двох первинних характеристик

Комбіновані поєднання різних комбінацій попередніх моделей

29 Абсолютні величини, од. їх виміру

АВ- форма кількісного відображення статистичних показників, які ха-ть розміри, обсяги рівні кількісних ознак досліджуваних явищ

Од виміру:

натуральні(фіз. властивості)

умовно-натуральн

комбіновані

вартісні (грош од)

30 Відносні величини: пон, од виміру

ВВ- ха-ть кількісні співвідношення однойменних чи різнойменних абсолютних величин

Од виміру:

Коефіціент,база порівняння=1, тисячні

Відсотки,база=100,%,соті

Проміле,база=1000,%_0, до цілих

Продециміле, 10000,%₀₀, цілі

Просантеміле, 100000,%₀₀₀

31 Види відносних величин

Види:

Відносна вел динаміки,%

виконання плану,%, фактичний рівень\плановий

Відносна величина планового завдання,%, плановий\фактичний

Відносна величина структури ха-є склад явища за певною ознакою, частини\заг підсумку

Відносна величина координації ха-є співвідношення окремих частин всієї сукпності, при чому одну частину беруть за базу порівняння

Відносна величина порівняння- результат співставлення одних і тих ха-к 2 різних сукупностей

Відносна величина різнойменних величин-ха-є ступінь поширення явища в певному середовищі

32 Загальне поняття сер величин

СВ- показники які дають узагальнюючу ха-ку статистичним сукупностям однотипних явищ по варіаційній ознаці

Типи:

обємні (арифметична, геометрична, квадратична)

структурні (мода медіана)

Арифметична проста використовується коли кожна варіанта сукурності зустрічається один раз (Х^-- =Ʃх/n)

Зважена арифм використовуэться коли варыанти сукупносты зустрычаються не 1 раз (Х^-- =Ʃхi*ni/Ʃni)

Характер  первинних  даних
індивідуальні значення	згруповані дані
Середня арифметична  (k = 1)
проста –	зважена –  f=x
Середня гармонійна  (k = –1)
проста –	зважена –z=w
Середня квадратична  (k = 2)
проста –	зважена – f=n

Геометрична проста: Хсер=X1*X2*…*Xn под коренем н-го степеня

Хронологічна використ коли дані в конктретний момент часу

33. Види середніх величин

За назвами в статистиці використовуються середня арифметична, середня хронологічна, середня геометрична, середня квадратична величини, середня гармонічна. Зміна значення показника степенної середньої величини (k) визначає вид середньої величини:

якщо k = 1, то ми одержуємо середню арифметичну величину;

якщо k = 2, то одержуємо середню квадратичну;

якщо k = 3, то – середню кубічну;

якщо k = - 1,– маємо середню гармонічну;

якщо m = 0, то середню геометричну.

З степенних середніх в правовій статистиці найчастіше використовують середню арифметичну, значно рідше – середню гармонічну; середня геометрична застосовується лише при обчисленні середніх темпів динаміки, а середня квадратична – при обчисленні показників варіації.