- •Іср № 1. Класифікаці надзвичайних ситуацій природного характеру. Характеристика метеорологічних небезпечних явищ. (2 год.).
- •Іср № 2. Захист населення і території в умовах надзвичайних ситуацій. Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях. (2 год.).
- •Іср № 3. Оцінка інженерного захисту населення на об’єкті в умовах радіаційного забруднення. (4 год)
- •Іср № 4. Оцінка економічних втрат галузі рослинництва в умовах радіаційного забруднення.
- •1.Вплив радіаційного опромінення на сільськогосподарські рослини.
- •Оцінка економічних втрат галузі тваринництва в умовах радіаційного забруднення. (4 год).
- •Іср № 6. Спеціальні функції у сфері цивільного захисту.
Іср № 4. Оцінка економічних втрат галузі рослинництва в умовах радіаційного забруднення.
1.Вплив радіаційного опромінення на сільськогосподарські рослини.
Радіоактивні речовини надходять у рослини двома основними шляхами: забруднення рослин радіоактивними речовинами, які осідають із атмосфери безпосередньо на рослини і засвоєння рослинами радіонуклідів з ґрунту. У вегетаційний період забруднення рослин радіонуклідами може відбуватися одночасно двома шляхами.
Забруднення сільськогосподарських рослин позакореневим шляхом надходження обумовлюється природою радіоізотопів, умовами зовнішнього середовища, фізико-хімічними властивостями радіоактивних речовин і біологічними властивостями рослин.
Рівні радіоактивного забруднення рослин залежать від концентрації радіонуклідів в атмосфері та інтенсивності їх осідання. Значну роль відіграє дисперсність радіоактивних речовин, чим більші частинки, тим менше їх затримується на рослинах. На ступінь фіксації рослинами радіонуклідів впливають хімічні властивості. У рослини проникають найбільш рухомі радіонукліди, у першу чергу йод і цезій.
На ступінь радіоактивного забруднення рослин впливають морфологічні особливості. Затримка рослинами радіоактивних речовин збільшується з ростом і розвитком вегетативної маси, із горизонтальним розміщенням листя і стебел, наявністю складок, зморшкуватості, опушеності й смолистих відкладень.
На рівні радіоактивного забруднення суттєво впливають умови зовнішнього середовища. Підвищена вологість повітря збільшує ступінь затримання на рослинах радіоактивних речовин, і навпаки, великий дощ змиває їх з рослин.
Зменшення забруднення рослин радіонуклідами з часом зменшується завдяки дії всіх факторів зовнішнього середовища: змивання дощем, здування вітром, обтрушування тваринами, опадання з відмерлим старим листям.
Опромінення рослин відбувається радіоактивними речовинами, що знаходяться на рослинах і на поверхні ґрунту.
Можливі втрати в залежності від їх фази розвитку.
При ураженні радіоактивними речовинами рослин навесні й влітку в момент їх активного росту вміст радіонуклідів виявляється найбільш високим у вегетативних органах — листі та стеблах рослин. Зерно забруднюється менше і неоднаково у різних культур і сортів: більше у колосових за рахунок безпосереднього потрапляння на них радіоактивних речовин, менше — у бобових і кукурудзи.
Променеве ураження у рослин виявляється у гальмуванні й затримці росту, зниженні урожайності, зменшенні репродуктивних властивостей насіння, бульб і коренеплодів. Знижуються харчові якості врожаю. Важке ураження призводить до повної зупинки росту і загибелі рослин через кілька днів або тижнів після опромінення.
Таблиця 1. Можливі втрати врожаю зерна озимої пшениці, жита і ячменю залежно від сумарної експозиційної дози опромінення і фаз розвитку рослин у момент випадання радіоактивних речовин, %
Рівень радіації, Р/год |
Фаза розвитку | |||
Кущіння |
Вихід у трубку |
Колосіння і цвітіння |
Молочна стиглість | |
20—40 |
10 |
20 |
5 |
5 |
40—60 |
25 |
40 |
15 |
5 |
60—80 |
45 |
60 |
ЗО |
10 |
80—120 |
60 |
80 |
45 |
10 |
120—160 |
80 |
90 |
60 |
15 |
160—240 |
90 |
100 |
80 |
15 |
240—600 |
100 |
100 |
80 |
15 |
Радіоактивні опади, осідаючи на рослини, не тільки уражують їх, а й забруднюють урожай. Забрудненість урожаю радіоактивними речовинами залежить від таких факторів: щільності осідання радіоактивних речовин; первинного затримання радіоактивних опадів у момент їхнього випадання на поверхні рослин, що залежить від виду рослин, розмірів і розчинності частинок опадів; втрат радіоактивних частинок із забруднених рослин, які обумовлені змиванням частинок з рослин дощами, струшуванням вітром, опаданням відмерлих забруднених частин рослин.
Які рослини найбільш стійкі до радіаційного забруднення.
Опромінення рослин може бути зовнішнім, внутрішнім і змішаним. При зовнішньому опроміненні рослин бета-частинки рівномірно опромінюють всі органи. Внутрішнє опромінення рослин відбувається тоді, коли радіоактивні речовини потрапляють у рослини через кореневу систему і листя.
Наявність джерел зовнішнього і внутрішнього випромінювання дає змішане опромінення.
Ступінь радіаційного ураження (від ледь помітного пригнічення росту до повної втрати урожаю і навіть загибелі всіх рослин) залежить в основному від таких факторів: одержаної дози опромінення і радіочутливості рослин під час опромінення.
Радіочутливість рослин кількісно характеризується величиною дози, яка викликає певний ефект — пригнічення росту, зниження урожайності, часткову або повну загибель. Різні сільськогосподарські культури мають різну радіочутливість. У табл. 19 наведені летальні дози опромінення сільськогосподарських культур. Радіочутливість рослин значно залежить від їхньої фази розвитку. Рослини, які формують наземні плоди, найбільш чутливі до опромінення у фазі закладання і формування репродуктивних органів.
Таблиця 2. Летальні дози однократного опромінення рослин у фазі вегетації
Рослини |
Доза опромінення, рад |
Рослини |
Доза опромінення, рад |
Цибуля ріпчаста |
1500 |
Цукрові буряки |
13 400 |
Овес |
3 300 |
Рис |
19 600 |
Кукурудза |
4 200 |
Льон |
20 700 |
Жито |
4 350 |
Квасоля |
36 000 |
Ячмінь |
4 350 |
Тис |
800 |
Пшениця |
4 500 |
Сосна веймутова |
1000 |
Горох |
4 600 |
Ялина сиза |
1020 |
Бавовник |
10100 |
Модрина японська |
1250 |
Природні трави |
12 000 |
Туя західна |
1500 |
Капуста |
12 300 |
Береза |
8 000 |
Помідори |
12 400 |
Дуб червоний |
8 000 |
Картопля |
12 600 |
Клен червоний |
10 000 |
Так, пшениця, жито, ячмінь та інші злакові культури найбільш чутливі у фазі виходу в трубку (табл. 2), кукурудза — у фазі викидання волотей, гречка, бобові й насінники дворічних культур — у ранній фазі бутонізації, картопля і коренеплоди — у фазі проростків.
ІСР № 5.