3.3. Шляхи прискорення оборотності оборотних активів підприємства.

Оборотні активи є однією із складових, що становлять матеріальну основу процесу виробництва. Від ступеня їх використання залежать кінцеві результати виробництва, фінансовий стан усіх підприємств. Покращання використання оборотних активів сприяє підвищенню рентабельності підприємств і, навпаки, погіршення використання таких активів і відволікання на позапланові цілі (капі­тальні вкладення, капітальний ремонт й інші витрати, що покриваються за рахунок спеціальних джерел), знижує їх ефективність, створює тяжкий фінансовий стан. Тому на підприємствах необхідно організовувати систематичний контроль за використанням наявних оборотних активів. Цей контроль має включати перевірку:

1. зберігання наявних у підприємства власних оборотних активів;

2. правильності витрачання власних та позикових коштів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів;

3. ефективності здійснюваних на підприємстві заходів з економного витрачання на виробництво матеріальних цінностей та коштів.

Важливим етапом у контролі за використанням власних оборотних активів є систематичне порівняння фактичної їх наявності зі встановленою потребою (нормативом), оскільки як їх надлишок, так і нестача негативно позначаються на діяльності підприємства.

Надлишок власних оборотних активів — це різниця між фактичною їх наявністю та встановленим нормативом. Якщо ж норматив перевищує фактичну наявність оборотних активів, то у підприємства виникає їх нестача, яка є наслідком невиконання плану прибутку, використання оборотних активів не за призначенням. Нестача власних оборотних активів на підприємствах покривається за рахунок прибутку, коштів резервного фонду. При контролі за станом оборотних активів слід визначати наповненість нормативу (потребу) як за їх окремими елементами та групами, так і по підприємству загалом, виявляти причини відхилень.

Ефективність використання оборотних активів, врешті-решт, можна встановити, аналізуючи їх оборотність. Порівняння оборотності оборотних активів за поточний звітний період з оборотністю базисного періоду дає змогу встановити уповільнення або прискорення оборотності активів, визначити, як це вплинуло на їх вивільнення або заморожування, знайти причини уповільнення їх оборотності та намітити шляхи її прискорення. Ефективність використання оборотних активів підвищується при скороченні часу перебування їх у виробничих запасах, тривалості виробничого процесу, прискоренні реалізації продукції та оборотів коштів у розрахунках, збільшенні обсягів виробництва продукції та прибутку (чистого доходу) у розрахунку на кожну гривню оборотних активів.

Прискорення оборотності оборотних активів є першочерговою задачею підприємств. Ефективність використання оборотних активів залежить від багатьох факторів, які можна розділити на зовнішні, що роблять вплив поза залежністю від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинне активно впливати. До зовнішніх факторів можна віднести такі, як загальноекономічна ситуація, податкове законодавство, умови отримання кредитів і процентні ставки по них, можливість цільового фінансування, участь у програмах, що фінансуються з бюджету. Ці та інші фактори визначають рамки, в яких підприємство може маніпулювати внутрішніми факторами раціонального руху оборотних активів. На сучасному етапі розвитку економіки до основних зовнішніх факторів, що впливає на стан і використання оборотних активів, можна віднесли такі, як криза неплатежів, високий рівень податків, високі ставки банківського кредиту. Криза збуту виробленої продукції, і неплатежі приводять до уповільнення обороту оборотних активів. Отже, необхідно випускати ту продукцію, яку можна досить швидко і вигідно продати, припиняючи або значно скорочуючи випуск продукції, що не користується поточним попитом. У цьому випадку крім прискорення оборотності запобігається ріст дебіторської заборгованості в активах підприємства. При існуючих темпах інфляції отриманий підприємством прибуток доцільно направляти, перш за все, на додаток оборотних активів. Темпи інфляційного знецінення оборотних активів приводять до заниження собівартості і перетоку їх у прибуток, де відбувається розпилення оборотних активі на податки і невиробничі витрати.

Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних активів криються безпосередньо в самому підприємстві. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

1. впровадження економічно обгрунтованих норм запасу;

2. наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та ін. до споживачів;

3. широке використання прямих тривалих зв'язків;

4. розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами та обладнанням;

5. комплексна механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва:

1. прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідходної і маловідходної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва);

2. розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

3. вдосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

4. вдосконалення системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

5. збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

1. наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

2. вдосконалення системи розрахунків;

3. збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції і зекономлених матеріалів;

4. ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується по партіях, асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, яка виражається в наступному:

1. Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва;

2. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки і вдосконалення технологічних процесів;

3. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці;

4. Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції;

5. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Одним з найважливіших завдань на кожному підприємстві є правильне вирішення питань, які стосуються організації охорони праці. Для вирішення цих питань Верховною Радою України 21 листопада 2002 р. був прийнятий Закон України «Про охорону праці». Він регулює відносини між власником підприємства, установи або уповноваженим органом і працівником з питань техніки безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Слід зазначити, що дія цього закону поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності та на усіх громадян, які працюють.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.

При цьому соціально - економічне значення охорони праці полягає у захисті життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, забезпеченні повної відповідальності власника за створення безпечних умов праці та повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, здійснення навчання, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Згідно вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» керівник ТОВ «Качанове-Агро» забезпечує функціонування системи управління охороною праці. На підприємстві створені робочі місця в кожному структурному підрозділі, де умови праці відповідають нормативно-правовим актам, а також додержуються виконання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Система управління охороною праці (СУОП) - складна, штучна, відкрита, недетермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчими документами сукупність взаємопов’язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках виробничого процесу .

До завдань СУОП належать: навчання працівників безпечним методам праці й пропаганда питань охорони праці; забезпечення безпеки устаткування, що застосовується; забезпечення безпеки виробничих процесів; забезпечення безпеки будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працівників ЗІЗ і ЗКЗ; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку; організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників; забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників; забезпечення професійного добору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров’я та психофізіологічних показників.

Метою системи управління охороною праці є забезпечення процесів формування здорових і безпечних умов праці.

На підприємстві ТОВ «Качанове-Агро» створено СУОП.

Функціями СУОП є: організація та координація робіт; облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці; контроль за функціонуванням системи управління охороною праці; контроль за станом охорони праці; стимулювання охорони праці.

Функціонування СУОП реалізується через комплекс організаційних заходів, що передбачають:

• створення служби охорони праці і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних завдань з охорони праці і здійснюють організаційне, технічне оперативне і методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів у рамках СУОП;

• встановлення функціональних зв’язків між структурними підрозділами і порядку їх взаємодії, розподіл обов’язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів. Відображення обов’язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів у відповідних положеннях про структурні підрозділи, в посадових положеннях, у посадових інструкціях та в інструкціях за видами робіт;

• підготовку відповідних наказів, розпоряджень, вжиття оперативних заходів для забезпечення функціонування СУОП;

• визначення переліку державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, що поширюють свою чинність на господарську діяльність підприємства;

• організацію розробки і затвердження стандартів, положень, інструкцій та інших нормативних актів про охорону праці, що чинні у межах підприємства і встановлюють правила безпечного виконання робіт і поведінки працівників в підприємстві, а також формування в цілому правової та нормативно-методичної бази з охорони праці, що відповідає специфіці та умовам роботи підприємства;

• взаємодію з громадськими організаціями, уповноваженими представниками найманих працівників з питань охорони праці;

• здійснення зв’язків з медичними закладами для проведення медичних і наркологічних оглядів та лікувально-профілактичного обслуговування працівників.

До функцій служби охорони праці належать:

• розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;

• підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;

• складання звітності з охорони праці за встановленими формами;

• проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

• ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди;

• забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком;

• складання за участю керівників підрозділів підприємства перелік професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час її розроблення [46].

Інженер по охороні праці проводить роботу по планах, затверджених керівником підприємства. Він займається організацією праці по створенню здорових і безпечних умов праці розробляє комплексний план покращення умов охорони праці, приймає участь у складані комплексних договорів, також проводить навчання по охороні праці.

На засадах загальних обов’язків з охорони праці чинно визначені обов’язки всіх головних спеціалістів залежно від їх фаху і посади.

Головний лікар ветеринарної медицини забезпечує здорові і безпечні умови праці в галузі ветеринарної медицини.

До проведення ветеринарної обробки тварин допускає лише спеціалістів ветеринарної медицини, несе відповідальність за проведення ветеринарно-санітарних заходів в господарстві.

В господарстві, роботи пов’язані з отрутохімікатами механізовані. За нормативом тривалість робочого дня при протруюванні повинна бути не більше 4 годин. Протруювання проводиться на відкритому повітрі, тому особа, яка проводить протруювання, працює в респіраторі і в спецодязі із міцної тканини.

В зерносховищах передбачені засоби пожежогасіння. Щорічно до початку робіт по збиранню врожаю з комбайнерами, трактористами, механіками, бригадирами та їх помічниками проводять навчання по вивченню правил пожежної безпеки при збиранні врожаю.

Навчання, інструктажі і перевірка знань працівників з питань охорони праці здійснюється відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці від 26.01.2005 р. № 15.Однією з головних причин, що призводить до травматизму, є недостатній рівень знань робітниками безпечних методів та прийомів роботи і тому для всіх працівників проводиться навчання з питань охорони праці. Відповідальність за організацію і здійснення навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці покладається на керівника, в структурних підрозділах – на керівників цих підрозділів, а контроль – на службу охорони праці. Проходження працівниками навчання при прийнятті на роботу реєструється у контрольних листках працівників.

Дуже важливим для попередження травматизму є проведення інструктажів. За характером і часом проведення вони поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний iнструктаж проводиться з метою ознайомлення нових працiвникiв з вимогами охорони працi, промсанiтарii, протипожежноi безпеки, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, надання першоi медичноi допомоги при настаннi нещасного випадку.

Кожен працівник підприємства пiсля проходження вступного iнструктажу, в обовязковому порядку повинен пройти первинний iнструктаж на робочому мiсцi.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці при введенні в дію нових нормативних актів або внесків змін до діючих, при зміні або модернізації обладнання при порушенні працівником нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести до травм, на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, якщо виявлено незнання працівником безпечних прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці, при перевірці в роботі актів про охорону праці, при перерві в роботі виконавця більше ніж 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт більше 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках:

• при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;

• при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;

• в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

На підприємстві цей інструктаж проводять не завжди.

Первинний інструктаж повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт. Про проведення інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загально галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці, запобігання нещасних випадкам, передбачають здійснювати відповідно ст. 19 Закону України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р. Витрати на охорону праці становлять 0,5% від суми реалізованої продукції .

В табл. 5.1 наведені затрати на охорону праці.

Таблиця 5.1

Витрати на охорону праці ТОВ «Качанове-Агро» за 2009-2011 рр.

Витрати витрат	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Всього затрат, грн. (Зоп) в тому числі:	26840	28900	33400
на номенклатурні (капітальні) заходи, передбачені колективним договором, (Знв)	19861	22253	29392
на засоби індивідуального захисту, (Зе)	1370	3990	2000
на лікувально-профілактичні заходи, (Зе)	3009	2657	2008
Показник розподілу матеріальних затрат , (Крв)	0,74	0,77	0,88

З даної таблиці видно, що загальні витрати в 2011 р. порівняно з 2009 р. збільшилися на 6560 грн. Також збільшилися витрати на номенклатурні міроприємства, на засоби індивідуального захисту та лікувально-профілактичні заходи.

Показник розподілу матеріальних витрат – співвідношення номенклатурних витрат до загальних витрат на охорону праці. Даний показник знизився, так у 2009 р. він становив 0,74, а у 2011 р. – 0,88,тобто збільшився на 0,14.

Аналіз причин нещасних випадків, захворювань, стану виробничого травматизму проводиться на основі змісту актів по формі Н-1, звітної форми 7-ТНВ, лікарняних листів за останні три роки.

Вихідні дані розрахунок наведено в табл. 5.2.

Аналізуючи таблицю 5.2 можна сказати, що на даному підприємстві у 2011 р. порівняно з 2010 р. число захворювань зросло. Коефіцієнт втрати робочого часу по нещасних випадках зріс на 16,48 у 2011 р., по захворюваннях зменшився на 7,62. В зв’язку з тим, що працівники ТОВ «Качанове-Агро» не дотримуються правил техніки безпеки при роботах на підприємстві.

Таким чином, на ефективність профілактики травматизму й професійних захворювань суттєво впливає характер розроблених організаційних та технічних рішень.

Таблиця 5.2

Показники травматизму та захворювань в ТОВ «Качанове-Агро»

за 2009–2011 рр.

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Середньорічне число працюючих (Р), чол.	249	253	260
Число нещасних випадків (Nн/в) в тому числі:	3	2	4
а) з тимчасовою втратою непрацездатності	3	2	4
б) з стікою втратою працездатності	-	-	-
в) з смертельним наслідком	-	-	-
Втрати працездатності по травматизму, дні (Ттр)	61	53	68
Кількість захворювань (Nз)	15	16	15
Втрати працездатності по захворюваннях, дні (Тзах)	156	160	143
Коефіцієнт частоти:
нещесних випадків (Кчн=N*100/Р)	12,05	7,91	15,38
захворювань (Кчз=Тзах/Nз)	6,02	6,32	5,77
Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків (Кт=Ттр/Nн/в)	20,3	26,5	17
Коефіцієнт втрати робочого часу:
по нещасних випадках (Кв=Кч*Кт)	244,98	209,62	261,46
по захворюваннях (Кв=Кч*Кт)	62,61	63,20	54,99

При розрахунку наступної таблиці можна провести аналіз втрат від виробничого травматизму та захворювання на даному підприємстві (табл. 5.3).

Аналізуючи таблицю 5.3 можна зробити висновок про неефективне впровадження заходів з хорони праці,що призвело до значної втрати працездатності, як по захворюваності, так і по виробничому травматизму.

Таблиця 5.3

Втрати від виробничого травматизму та захворювань в

ТОВ «Качанове-Агро» за 2009–2011 рр.

Види втрат	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Втрати ФСС (н/в)
1. Виплачено по лікарняних листах, всього грн. та з них: по виробничому травматизму	1472	1548	2016
2. Виплати по інвалідності, грн.	-	-	-
3. Виплати по смерті потерпілого, грн.	-	-	-
Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності
1. Виплачено по лікарняних листах, грн. по загальним захворюванням	2592	2880	2856
Втрати підприємства (Впід)
1а. Середньоденна заробітна плата, грн.	32	36	42
1. Виплачено по лікарняних листах (5 днів), всього грн. Та з них: по виробничрму травматизму; по загальним захворюванням;	480 2400	360 2880	840 3150
2. Виплати по штрафах, грн.	-	-	-
3. Вартість зіпсованого обладнання та матеріалів,грн.	-	-	-
4а. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, тис. грн.	15645,3	22745,7	36845,6
4. Втати із-за недотриманої продукції, тис. грн.	54,11	75,99	115,44
5. Витрати на розслідування н/в, грн.	-	-	-
6.Страхові тарифи в ФСС від н/в (0,2 ФВЗПдля с/г)	4207,1	4809,0	5765,8
7.Страховий тариф в ФСС з тимчасовою втратою працездатності	31553,3	36067,7	40360,3
8. Сумарні економічні вирати, грн	92750,4	120106,7	16555,1
9. Річний економічний ефект	-	-35783,5	-51808,8

Охорону праці не можливо розглядати у відриві від конкретного виробництва. Вона тісно пов’язана з науковою організацією виробництва, економікою, фізіологією людини, психологією, технічною естетикою і багатьма іншими науками. Поліпшення умов праці є одним з резервів росту продуктивності і економічної ефективності виробництва .

Для покращення стану охороні праці на ТОВ «Качанове-Агро» потрібно проводити обов'язково попередні, періодичні і позапланові медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах, з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, так як є тенденція зростання захворювань, а це призводить до втрати працівником працездатності. Потрібно встановити системи вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях.

Для кращого сприйняття працівниками вимог до охорони праці потрібно поводити атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з питань охорони праці.

РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Екологічна експертиза - вид науково практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів та об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності вимогам і нормам законодавства про охорону навколишнього природного середовища , раціональне використання і відтворення природних ресурсів , забезпечення екологічної безпеки .

Проведення екологічної експертизи передбачено Законами України «Про охорону навколишнього середовища» (від 25.06.1991р.) та «Про екологічну експертизу» (від 09.02.1995р.), а також є обов’язковою умовою законодавчої, управлінської, інвестиційної, господарської та інших видів діяльності, що впливають на стан довкілля.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.

Об’єктами екологічної експертизи є:

• всі види перед планової та перед проектної документації по розвитку і розміщенню виробничих сил країни і підрозділів господарства всіх суб’єктів федерації;

• техніко-економічні розрахунки, проекти будування, реконструкції, розширення, ліквідації господарських об’єктів і комплексів;

• документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів;

• проекти нормативно-правової, інструктивно-методологічної і нормативно-технічної документації, що регламентує природо використання при веденні господарської діяльності;

• матеріали, що характеризують ситуацію в регіоні, що формуються під дією різних видів господарської діяльності;

• військові, оборонні та інші об’єкти.

Незалежно від об’єкта екологічної експертизи, вона повинна давати вичерпні дані (відповіді) відповідно до впливу об’єкта на:

• режими екологічних факторів в аспекті закону толерантності по відношенню до людини та іншим організмам;

• склад і структуру популяції організмів, цінних в господарському, науковому, історичному, естетичному відношенні;

• стан ландшафтів і природних комплексів;

• структуру і продукцію екологічних систем.

Виконання вищевказаного виповняється в разі вирішення наступних завдань:

• здійснення експертизи з позицій державної екологічної політики з тим, щоб до реалізації проектів народногосподарські об’єкти були не тільки технічно, але й екологічно передовими і виключали будь-яку можливість порушення екологічної рівноваги;

• встановлення об’єктивних даних про можливість реалізації експертизних об’єктів в конкретних природних умовах;

• підготовка заключення, що містить висновки про ступінь екологічності матеріалів і рекомендації оптимальних варіантів природоохоронних рішень з обліком особливостей конкретної експертизи.

До документації на об’єкти екологічної експертизи додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцінкою екологічного ризику і небезпеки для здоров’я людей та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цих впливів .

Особи, які передають документацію на об’єкти екологічної експертизи, в разі необхідності організовують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових та експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності .

До основних цілей екологічної експертизи слід віднести:

• забезпечення науково-основаної задачі відповідності проектних рішень теперішнім екологічним потребам перед їх підтвердженням в компетентних відповідних органах;

• попередження можливих негативних дій на екосистему, планових, проектних і функціональних об’єктів в процесі їх реалізації;

• підтримка динамічної природної рівноваги і сприятливого стану навколишнього середовища при реалізації народногосподарських планів.

До основних принципів слід віднести:

1. гарантування безпечного для життя та здоров’я людей навколишнього природного середовища;

2. збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

3. наукова обгрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;

4. екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

5. державне регулювання;

6. законність.

У ТОВ «Качанове-Агро» для покращення природоохоронного стану господарства проводяться такі заходи:

• спеціалісти досліджуваного товариства ведуть суворий облік наявних земельних ресурсів; контролюють та вдосконалюють переробні цехи підприємства;

• спеціалісти технологи і лаборанти намагаються не допускати забруднення ґрунту відходами сировини; слідкують за дотриманнями всіх вимог з охорони навколишнього середовища.

У ТОВ «Качанове-Агро», як і в більшості підприємств, є відповідальний за природоохоронну роботу в господарстві. В його обов’язки входить організація і керівництво роботою по охороні природи, а також організація виконання цих планів; контроль дотримання вимог земельного, водного, лісового та інших природоохоронних законодавств; вносити пропозиції щодо покращення оцінки діяльності підрозділів і окремих робітників з питань охорони природи. До всіх цих міроприємств я пропоную додати створення кімнати або кутків охорони природи.

З метою покращення умов праці та поліпшення охорони навколишнього середовища необхідно:

1. Обладнати кабінети по охороні навколишнього середовища (відповідальність покласти на відповідального за природоохоронну систему в установі);

2. Щокварталу і щороку підводити підсумки роботи з охорони природного навколишнього середовища на підприємстві;

3. Контролювати виконання функціональних обов’язків осіб, які відповідають за охорону навколишнього середовища;

4. Забезпечити підприємство літературою, правилами, навчально-науковими посібниками з охорони природного навколишнього середовища;

5. Організувати підвищення кваліфікації та перевірки знань посадових осіб з питань охорони навколишнього середовища;

6