Площі створених лісових культур з головною породою дубом звичайним в Романівському лісництві в 2012 році

№	Квартал	Виділ		Головна порода	Схема змі- шування	ТЛУ	Розміщення садивних місць	Площа
1	7	9		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	1,8
2	27	21		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	3,5
3	28	16		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	3,5
4	28	23		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	1,8
5	33	1		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	3,1
6	33	16		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	1,4
7	46	2		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	3,4
8	47	15		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	2,2
9	48	3		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	1,5
10	49	11		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	4,2
11	52	13		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	3,8
12	53	5		Дзв.	Дзв. ч.р.	Д2	3 × 0,7	1,3
Всього:									31,5

При порівнянні площ створених лісових культур з головною породою дубом звичайним з 2010 по 2012 рік (див. рис.4.1). Найменше, а саме 10,0 га було створено в 2011 році. Найбільшу площу було створено в 2012 році, яка склала 31,5 га. Можна відмітити позитивну динаміку створення культур в 2012 році, в порівнянні з попереднім роком площа яких перевищила більше, як в три рази.

Рис.4.1. Площі створених лісових культур в 2010-2012 роках

Аналізуючи таблицю 4.4 можна відмітити що в Романівському лісництві в 2012 році було переведено в покриті лісовою рослинністю землі та передачу в експлуатацію лісових культур загальною площею 9,2 га. Насадження площею 4,5 га зростають в типі лісорослинних умов Д2 і ще 4,7 га в умовах Д3. Всі площі відносяться до другого класу якості.

Таблиця 4.4

Площа насаджень переведених у вкриті лісовою рослинністю землі та передачу в експлуатацію лісових культур в 2012 році

№	Рік створення	Квартал	Виділ	Площа, га		ТЛУ		Склад насадження	Клас якості
									1-й	2-й	3-й
1	2008	11	11	4,5		Д2		3Дзв4Бп2Ос1Вл		4,5
2	2008	55	22	3,3		Д3		2Дзв4Бп2Ос2Гз		3,3
3	2008	27	10	1,4		Д3		3Дзв5Бп2Ос		1,4
Всього:					9,2

4.2. Аналіз тимчасових пробних площ

Мною були закладені чотири тимчасові пробні площі на території Романівського лісництві ДП Бердичівське ЛГ. За допомогою даних пробних площ, я простежив особливості вирощування молодняків з головною породою дубом звичайним на території лісництва.

Таблиця 4.5

Зведена характеристика тимчасових пробних площ

№ п.п.	Склад Насадження	Вік	Висота	Діаметр	Повнота	Бонітет	Запас	Кількість дерев дуба шт. на 1 га
									Вихідна		На 2012 р
1	8Дз1Бп1Ос+Гз	39	21	26	0,7	1Б	250	4762		590
2	4Дз4Бп2Гз+ВЛЧ	34	9	12	0,7	3	65	4762		470
3	10Дз	40	18	20	0,7	1А	195	4762		1112
4	8Дз2Ос	40	17	14	0,7	1	200	4762		620

Аналізуючи зведену характеристику тимчасових пробних площ (таблиця 4.5) потрібно звернути увагу на декілька чинників, які відіграють велику роль в вирощуванні молодняків на території Романівського лісництва.

Якщо звернути увагу на склад насаджень даних пробних площ то можна помітити, що на трьох із них зростають мішані насадження і на одній чисті дубові культури. На це потрібно звернути особливу увагу тому, що як зазначалося вище в аналазі до табл. 4.1 - 4.3, в лісництві культури дуба створюються чистими рядами із розміщенням садивних місць 3 × 0,7 м, а наші насадження дуба звичайного, в віці до 40 років вже зростають з домішкою м'яколистяних порід. Як відомо одна – дві одиниці другорядних порід, покращують ріст головної породи. Оскільки в даних лісорослинних умовах (Д₂, Д₃), такі породи, як: береза, осика, вільха і граб можуть природно поновлюватись, тому в умовах Романівського лісництва немає необхідності при створенні лісових культур дуба вводитив до складу інші породи.

Також можна сказати, що склад насадження несе прямий вплив на клас бонітету. Якщо поглянути на таблицю 4.5, то видно, що чисті дубові насадження мають 1А клас бонітету (пробна площа №3), а насадження, які в своєму складі мають дві одиниці другорядної породи, зростають 1Б і 1 класом бонітету (пробні площі №1 і №4 відповідно). А на пробній площі №2 насадження має 3 клас бонітету. Це можна пояснити тим, що в складі насадження наявний великий відсоток другорядних порід, які пригнічують ріст головної породи.

Рис. 4.2. Порівняння кількості дерев дуба звичайного з вихідною кількістю і станом на 2012 рік шт/га

Якщо подивитися на рисунок 4.2 то можна проаналізувати скільки дерев дуба звичайного залишається до 34 – 40 річного віку при різних складах насаджень відштовхуючись від того, що вихідна кількість дерев дуба звичайного при посадці, складала 4762 штуки на 1 га. Отже за даними пробної площі №1 станом на 2012 рік на 1 га зростає 590 штук дерев дуба звичайного, що складає 12,4 % від початкової кількості. За даними пробної площі №2, на 2012 рік кількість дерев дуба в 1 га становить 470 штук , що дорівнює 9,9 % від вихідної кількості. За даними третьої пробної площі дерев дуба 1112 штук на 1 га, що становить 23,4 % від початкової кількості. При аналізі пробної площі №4 стало відомо, що станом на 2012 рік при складі 8Дз2Ос на 1 га зростає 620 штук дерев дуба, що дорівнює 13,1 % від вихідної кількості.

Аналізуючи дані пробних площ можна сказати, що в Романівському лісництві не повністю використовують потенціал лісорослинних умов, а саме умови Д_2, Д₃ тому, що в даних умовах було б доцільніше в насадження з дубом звичайним включати породи, які мають більш цінне господарське значення як: вільха, осика, береза, граб які зростають на даний час тут.

Доцільним рішенням даної ситуації може бути створення культур дуба звичайного з домішкою ясена звичайного, який має цінне господарське значення. Створення даних насадженнь в даних умовах найбільш продуктивне при складі 7Дз3Яс або 8Дз2Яс. Але частка ясена в складі насадження не повинна перевищувати 35 – 40 % тому, що продуктивність насадження буде зменшуватись.

Також в склад разом з дубом можна вводити клен гостролистий, який в 8 – 10 років обганяє дуб на 40 – 50 % дуб в рості, але при ширині міжрядь 2,5 – 3,0 м він не затіняє дуб. Після 15 – 20 років крона клена інтенсивно розвивається і закриває грунт. Клен позитивно впливає на дуб і в підземній сфері.

В культури дуба звичайного можна було б вводити таку надзвичайно цінну породу, як горіх чорний. Рекомендується при створенні розміщувати садивні місця 4,5 – 5,0 × 1,0 м засхемою 1 або 2 ряди дуба і 1 ряд горіха. [1; 3]