Характеристика тимчасової пробної площі №1

Пробна площа закладена в Романівському лісництві ДП "Бердичівське ЛГ" кв.2 вид. 15 в насадженні з головною породою дубом звичайним на площі 0,4 га (50х80м)

Склад насадження – 8Дзв1Бп1Ос+Гз

Вік – 39 років

Висота – 21 м

Діаметр – 26 см

Клас бонітету – 1Б

Повнота – 0,70

Запас деревини на 1 га – 250 м³

Тип лісу – Д ₂ГД – свіжа грабово-дубова діброва

Кількість дерев дуба на 1 га – 590 шт.

Вихідна кількість дерев дуба на 1 га- 4762 шт.

Розміщення посадкових місць- 3 × 0,7 м

Схема змішування- Дз ч.р.

Рельєф – рівнинний

Грунт – Сірий лісовий

Живий надґрунтовий покрив – чина весняна, ряст порожнистий, вороняче око.

Характеристика тимчасової пробної площі №2

Пробна площа закладена в Романівському лісництві ДП "Бердичівське ЛГ" кв.10 вид. 16 в насадженні з головною породою дубом звичайним на площі 0,2 га (100х20м)

Склад насадження – 4Дзв4Бп2Гз+Влч

Вік – 34 років

Висота – 9 м

Діаметр – 12 см

Клас бонітету – 3

Повнота – 0,70

Запас деревини на 1 га – 65 м³

Тип лісу – Д ₂ГД – свіжа грабово-дубова діброва

Кількість дерев дуба на 1 га- 1112 шт.

Вихідна Кількість дерев на 1 га – 4762 шт.

Розміщення посадкових місць- 3 × 0,7 м

Схема змішування- Дз ч.р.

Рельєф – рівнинний

Грунт – Сірий лісовий

Живий надґрунтовий покрив – костриця велетенська, осока лісова.

Характеристика тимчасової пробної площі №3

Пробна площа закладена в Романівському лісництві ДП "Бердичівське ЛГ" кв.18 вид. 1 в насадженні з головною породою дубом звичайним на площі 0,3 га (100х30м)

Склад насадження – 10Дз

Вік – 40 років

Висота – 18 м

Діаметр – 20 см

Клас бонітету – 1А

Повнота – 0,70

Запас деревини на 1 га – 195 м³

Тип лісу – Д ₂ГД – свіжа грабово-дубова діброва

Вихідна кількість дерев дуба на 1 га – 4762 шт.

Кількість дерев дуба на 1 га – 470 шт.

Розміщення посадкових місць- 3 × 0,7 м

Схема змішування- Дз ч.р

Рельєф – слабохвилястий

Грунт – Сірий лісовий

Живий надґрунтовий покрив –вороняче око, підсніжник звичайний.

Характеристика тимчасової пробної площі №4

Пробна площа закладена в Романівському лісництві ДП "Бердичівське ЛГ" кв.24 вид. 25 в насадженні з головною породою дубом звичайним на площі 0,4 га (50х80м)

Склад насадження – 8Дзв2Ос

Вік – 40 років

Висота – 17 м

Діаметр – 14 см

Клас бонітету – 1

Повнота – 0,70

Запас деревини на 1 га – 200 м³

Тип лісу –Д₂ГД– свіжа грабово-дубова діброва

Вихідна кількість дерев дуба- 4762 шт.

Кількість дерев дуба на 1 га – 620 шт.

Розміщення посадкових місць- 3 × 0,7 м

Схема змішування- Дз ч.р

Рельєф – рівнинний з мікропідвищеннями

Грунт – Сірий лісовий

Живий надґрунтовий покрив – ряст порожнистий, підлісник європейський.

Розділ 4

4.1 Аналіз створення лісових культур з головною породою дубом звичайним і лісівничий догляд за ними

Для розв'язання проблеми безперервного і невиснажливого лі­сокористування, вирощування високопродуктивних лісових насад­жень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання макси­мального лісівничого ефекту при мінімальних затратах першорядне значення має відтворення лісових ресурсів шляхом створен­ня лісових культур. Навіть у багатьох типах лісу, де природне відновлення порід відбувається добре, щоб запобігти заміні го­ловних порід другорядними, доцільно вдатися до штучного лісовід­новлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження мусить відповідати конкретному типу лісу, інакше знижується продуктивність, цінність культур, погіршується їх санітарний стан. Крім того, слід брати до уваги складні взаємозв'язки між дерев­ними породами: цінні породи з меншою конкурентоздатністю мо­жуть випадати зі складу насадження або рости погано. [12]

Оскільки в Романівському лісництві переважаючими типами лісорослинних умов є діброви (Д) і судіброви (С), розглянемо особливості створення лісових культур з головною породою дубом звичайним, а також догляду за ними в даних умовах.

Після головної рубки дубових насаджень відновлення відбувається за рахунок порослі дуба з незначною участю насінних екземплярів. Значна кількість екземплярів дуба в підрості спосте­рігається подекуди в суборевих типах лісорослинних умов (зо­крема, в Західному Поліссі). Тоді можна сформувати складне на­садження з сосни в першому та дуба в другому ярусах.

Заміна дуба та сосни в їх корінних типах лісу менш цінними породами природним шляхом пояснюється їх слабкою конкуренто­здатністю в боротьбі з трав'яною рослинністю, періодичністю пло­доношення, знищення насіння гризунами, повільним ростом у мо­лодому віці тоді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль — ще інтенсивніше.

Внаслідок осушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних наван­тажень тощо спостерігається послаблення плодоношення дерев. Це особливо стосується однієї з найцінніших порід — дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах — дібровах. Під­ріст дуба трапляється у вигляді торчків і лише у зріджених деревостанах. Після рубки природне відновлення супутніх порід за­глушує рідкі сходи дуба. Тому найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісових культур.

У типах лісорослинних умов, які не зазнали активного впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задовільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльності ча­сто спостерігається заміна головних порід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст головних по­рід, що з'являється під наметом спілих деревостанів, внаслідок су­цільних чи останнього прийому поступових рубок улітку з вико­ристанням тракторного трелювання майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові куль­тури. Крім того, затрати на догляд за підростом дуба у 3 — 5 разів вищі, ніж затрати на догляд за культурами, створеними рядовим способом чи в коридорах. Тому при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісовідновлення, що забезпечить відновлення лісів з необхідним складом деревних порід. При цьому повною мірою слід використовувати природне відновлення як го­ловних, так і супутніх порід. Таке лісовідновлення є змішаним і широко застосовується на практиці.

Отже, основним способом лісовідновлення на непокритих лісом площах, зрубах без природного відновлення і на землях лісо­меліоративного фонду є створення лісових культур як найбільш надійний шлях відновлення високопродуктивних і біологічно стій­ких насаджень за участю аборигенних порід і порід-екзотів. [18]

Виробничий досвід показує, що на зрубах без трав'янистої рослинності у типі Д₂ можна вирощувати лісові культури і без підготовки грунту. У типах Д₂, Д₃ на зрубах з наявністю великої кількості самосіву, парості супутніх і чагарникових порід свідчить про доцільність створення тут культур з шириною міжрядь 6 м.

При міжряддях 6 м розкорчовують смуги шириною 2-2,5 м або зрізують пні врівень з землею й обробляють їх дисковими знаряддями. По центру оброблених смуг саджають 1 ряд сіянців дуба або висівають добре пророслий жолудь і ведуть догляд за культурами шляхом "сідлання" рядів. Через кілька років, коли "сідлати" ряди вже не можливо, догляд за грунтом продовжують вести культиваторами вздовж рядів дуба.

При створенні лісових культур з 3-метровими міжряддями, що найбільш практикується в Романівському лісництві в умовах дібров, обробіток грунту проводиться, як правило, вузькими смугами або борознами, частіше за все плугом ПКЛ-70, а досвід показує, що ширина оброблених смуг 1,5 м недостатня для захисту дубків від затінення. Ось чому при такій ширині міжрядь і смуг обробленої землі вже на другий рік після садіння виникає необхідність у проведенні багаторазових освітлень, а потім прочищень і проріджувань.

Для успішного вирощування культур дуба має значення навіть напрямок рядів садіння. Багаторічними спостереженнями встановлено, що в рядах, орієнтованих зі сходу на захід, молоді дубочки менше пошкоджуються пізніми весняними заморозками.

У типах С₂, С₃ особливої уваги заслуговує взаємодія сосни з дубом звичайним, який при введенні однорічними сіянцями росте значно швидше, ніж у суборах, але й сосна має тут підвищену енергію росту. Вона швидко обганяє дуб у рості по висоті і дуже його пригнічує, особливо на стадії жердняка, проте дуб суборового екотипу зберігається, утворюючи другий ярус, і значно покращує ріст сосни.

За наявності на зрубах у типах С₂, С₃ природного поновлення супутніх і чагарникових порід, якщо культури створюються на базі комплексної механізації, грунт обробляють у смугах шириною 1,7-2 м. При застосуванні вищезгаданої агротехніки на зрубах С₂, С₃ ширина міжрядь залежно від складу і густоти природного поновлення від 2,5 до 3,5 і навіть 4 м. У середньовічних і старших віком деревостанах домішка дуба в сосняках не має перевищувати 10-20 %.

Вивчення ходу росту сосново-дубових деревостанів показує, що в багатих варіантах типів С₂, С₃ висота окремих дубів насіннєвого походження у віці 60-70 років, навіть при введенні його окремими рядами або ланками, майже дорівнює висоті сосни. Ще краще дуб росте при змішуванні його з сосною шахами-площадками, зокрема розміром 6 × 6 м. У деяких деревостанах дуб має майже таку ж висоту, як і сосна.

У типі С₃ значна частина дубів росте майже на одному рівні з сосною. У зв'язку з цим у вологих судібровах головними породами можуть бути сосна і дуб. Їх змішують за схемою 4-5рС1рД і навіть кулісами 5рС5рД. У типі С₃, не кажучи вже про перехідні умови від С₃ до Д₃, головною породою може бути дуб звичайний. У цьому типі при створенні культур на ділянках, де немає природного поновлення , як домішку до сосни і дуба вводять усі ті супутні й чагарникові породи , які можуть тут рости. Якщо на зрубах немає самосіву і порослі супутніх порід і чагарникових порід, культури дуба саджають за схемою 1рД1рСпЧ; 1рД1рСп; 1рД1рЧ. Ширина міжрядь 2 м. При наявності природного поновлення саджають дуб чистими рядами з шириною міжрядь 5-6м. [8]

У багатих складних суборах (типи С₂ і особливо С₃) на ділянках, де створюються культури дуба, модрину в кількості 70-100 шт. сіянців на 1 га доцільно вводити в ряди дуба в кожне 15-20 садивне місце, а краще саджати її крупномірними саджанцями в міжряддях. Важливо, щоб модрина була рівномірно на всій площі. Таким же способому типах С₂, С₃ можна вводити ялину. Незначна кількість ялини та модрини сприяє активізації грунтових мікробіологічних процесів і підвищенню продуктивності деревостанів. Значна участь ялини у складі деревостанів веде до збіднення грунту, але там, де в насадженнях сосни і дуба є листяні і чагарникові породи, негативний вплив ялини на грунт зменшується. [17]

Площі лісових культур створених в Романівському лісництві в період з 2010 по 2012 рік аналізуються в таблицях 4.1-4.3.

Таблиця 4.1