4.3 Заходи щодо зменшення втомлюваності

Естетика виробництва вивчає суть і форми прояву естетики в галузі техніки й виробничого середовища. Для найбільш ефективної праці працюючих потрібне раціонально організоване виробниче середовище, в якому мають бути усунені елементи, неприйнятні з точки зору інженерної психології.

Виробниче середовище, що є предметним оточенням людини, повинне поєднувати в собі раціональне архітектурно-планувальне рішення, оптимальні санітарно-гігієнічні умови, науково обґрунтоване колірне забарвлення і створення високохудожніх інтер’єрів. У виробниче середовище входить також територія школи, майстерень, спортивні майданчики тощо. Школа повинна мати самостійну огороджену земельна ділянку з площею озеленення не менше 40-50%. Спортивна зона по можливості повинна створюватися з боку спортивного залу.

Під час проектування, реконструкції або перевлаштування навчального закладу необхідно передбачати озеленення (висадку зелених насаджень у головних входів, навколо будівель, підсобних приміщень, місць відпочинку) [19]. Зелені насадження не повинні заважати проїзду транспортних засобів, порушувати мережі комунікацій, закривати вікна будівель тощо.

Основне завдання естетики виробництва полягає у вивченні реакції організму людини вплив факторів довкілля, у виробленні гігієнічних нормативів, що передбачають найкращі умови для роботи, в проведенні санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують здорові й безпечні умови праці. Поліпшення виробничого середовища включає раціональне рішення кольору у виробничому інтер’єрі, створення комфортного повітряного і світлового клімату, зниження рівнів шуму і вібрації, устаткування зручних санітарно-побутових приміщень тощо.

Раціональне колірне оформлення. Розрізняють оптимальні, субоптимальні та попереджувальні кольори. Група оптимальних кольорів включає кольори середньохвильової частини спектру, що сприятливо впливають на організм людини. Вони характеризуються слабкою насиченістю кольору, що не стомлює зір, і високим коефіцієнтом відображення. Є ряд варіантів цих кольорів – оранжево-жовтий, жовтий, жовтувато-зелений, зелений, блакитно-зелений, зелено-блакитний і білий.

Субоптимальні кольори характеризуються середньою насиченістю і яскравістю. Використовуються вони як допоміжні кольори для забарвлення невеликих поверхонь і створення необхідних контрастів (червонясто-помаранчевий, сірувато-помаранчевий тощо).

Запобіжні – сильно насичені кольори різних ділянок спектру (червоний, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий) – застосовуються для полегшення розпізнавання об’єктів, неправильне застосування яких може стати причиною травм.

При колірному оформленні виробничого устаткування необхідно забарвлювати [18]:

рухливі елементи об’єктів, поводитися з якими потрібно обережно, наприклад, жовтий колір (довжина хвилі 580 нм, насиченість 55% і коефіцієнт відображення 65%);

зовнішні поверхні обгородження небезпечних місць – у більш насичені жовті кольори;

внутрішні поверхні обгороджувань небезпечних місць, дотичні до рухливих елементів, – в червоний колір середньої насиченості;

частини машин і агрегатів, зіткнення з якими може привести до травми, в чорний колір з жовтими смугами.

Колір черпає свою значущість з реальної дійсності, і його вплив визначається цілою сумою факторів, куди входить і соціальний досвід педагога. Внутрішній інтер’єр кабінетів, коридорів фарбується так, щоб за допомогою кольору вплинути на поведінку та настрій, продуктивність праці як учнів, так і педагогів. Наприклад, у роботі розрахованій на короткий термін, продуктивність праці зростає при червоному кольорі, знижується при синьому.

Як зауважує Б. Базима [2], необхідно враховувати амбівалентність значень кольорів. Червоний колір збуджує, підвищує артеріальний тиск, спонукає до певних дій, активності, агресії. Червоний колір - це імпульс до дії, боротьби, бажання успіху і впливу, намагання змінити і підкорити інших своїй волі. Жовтий колір також є стимулюючим, активізує психіку, підвищує вегетативні функції, рівень уваги і тривоги, сприяє релаксації, розрядці, свідчить про бажання змін, звільнення й очікування щастя. Основною його рисою є віддзеркалене світло, що створює враження невагомої веселості та яскравості.

Зелений колір символізує спокій, стабільність як у самосвідомості, так і в усіх формах самоствердження і бажання володарювати та керувати. Останнє передбачає точний контроль, реєстрацію і пам’ять, критичний аналіз і послідовну логіку аж до абстрагуючого формалізму.

Синій колір сприяє вегетативному заспокоєнню, асоціюється з гармонією, спокоєм і безконфліктними відносинами. Фізіологічно він означає спокій, а психологічно – задоволення. Синій колір символічно відповідає флегматичному темпераменту, жіночності, емоційності, є втіленням ідеалу (звідси й синій відтінок романтизму), вірності і довіри.

Коричневий колір сприяє задоволенню, безпроблемному й безконфліктному комфорту, спонукає до відпочинку і чуттєвого сприйняття дійсності [2]. Коричневий колір є експансивно діючим імпульсом, якому не вистачає життєвої енергії червоного кольору, а жвавість сприймається пасивно.

Фіолетовий колір є комбінацією червоного (імпульсивний підкорювач) і синього (ніжна самовіддача) кольорів. Він свідчить про бажання подобатись і справляти добре враження, бути зачарованим іншим і самому мати певний магічний вплив і шарм, інтуїтивно-чутливе сприйняття дійсності.

Чорний колір символізує складні, трагічні ситуації, траур, висловлює ідею «ніщо» і означає своєрідний протест проти долі, передає накопичення, зберігання і витіснення впливу всіляких подразників.

Білий колір символізує чистоту і мир, означає звільнення від усякого спротиву, абсолютну свободу від усіх перешкод, свободу для всіх можливостей. Він є символом фізичної смерті, якщо вважати його початком нового перевтілення або поринання в нірвану.

Так синій, і в якійсь мірі зелений, виправдовують свої характеристики, як релаксуючих, заспокійливих, і тому бажано подавати людьми, відчувають потребу в розслабленні та відпочинок, проте тривала їх дія призводить до гальмування і навіть депресії, викликає враження чогось сумного і нудного. Шкільні дошки, наприклад, виготовляють зеленого кольору, який зменшує напруження зорового нерва школярів, які дивляться на аудиторну дошку не менше 4-6 годин на день. Також рекомендується фарбувати парти зеленою гамою зелений кольорів [2]. Червоний і жовтий як стимулюючі також виправдовують свої традиційні характеристики кольорів «активної сторони». Їх потребує нервова система людини, яка добре відпочила, відновила сили, однак тривала дія може призвести до перезбудження, а потім і до захисного гальмування нервової системи.

Отже, раціональне забарвлення навчальних приміщень і обладнання може забезпечити зростання продуктивності праці та ефективність навчальної діяльності.