Фінансовий план

Особливий інтерес до фінансового плану пояснюється наявністю в ньому інформації щодо: вартісних результатів розробки решти розділів бізнес-плану; потреби започатковуваного бізнесу в інвестиціях; економічної доцільності реалізації бізнес-плану. Водночас слід враховувати такі конкретні особливості цього розділу бізнес-плану.

• по-перше, на відміну від інших розділів, він уміщує відповідну кількість фінансових документів стандартної форми, включаючи таблиці, графіки тощо;

• по-друге його треба складати з перспективою принаймні на три роки (з показниками: щомісячними — за 1-й рік, щоквартальними — за 2-ий і 3-й роки);

• по-третє показники цього розділу мають узгоджуватися з показниками інших розділів бізнес-плану;

• по-четверте у ньому, як правило, опрацьовують кілька сценаріїв розвитку подій.

Ці особливості визначають зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання фінансового плану. Цей розділ здебільшого має три основні підрозділи:

1. план доходів і витрат (прибутків і збитків);

2. план грошових надходжень і виплат (руху готівки);

3. плановий баланс.

Завершується фінансовий план розрахунками основних очікуваних фінансових коефіцієнтів, згрупованих за сферами інтересів кредиторів, інвесторів і власників фірми, тобто розрахунками коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, рентабельності з необхідною конкретизацією.

План доходів і витрат є першим фінансовим документом фінансового плану. У цілому логіка опрацювання цього підрозділу фінансового плану передбачає визначення загальної суми коштів від продажу продукції фірми, що з неї послідовно вираховуються різні витрати фірми (операційні витрати, сплата відсотків за кредит і податків), а також розрахунок точки беззбитковості.

Опрацьовуючи платі грошових надходжень і виплат, треба брати до уваги те, що:

• цей підрозділ має відображати надходження грошей з усіх джерел (виторг від реалізації продукції чи надання послуг; кошти отримані від продажу цінних паперів або ліквідації активів фірми, позичені кошти тощо);

• погашення боргу (за винятком сплати відсотків) не належить до витрат і тому не включається в план прибутків і витрат, а відображується в плані руху готівки.

Щодо останнього, то головне завдання розробки плану готівки полягає в узгодженні в часі грошових надходжень; виплат, щоб забезпечити постійну наявність на рахунку фірмі, певних коштів, тобто забезпечити її ліквідність. Важливо зна­ти послідовність дій під час складання плану грошових надхо­джень і виплат. Як правило, вони такі:

1. визначення обсягу готівкових коштів на початок першого місяця розрахункового року;

2. обчислення загальної суми всіх передбачуваних грошових надходжень протягом кожного місяця;

3. розрахунок загальної суми всіх обов’язкових платежів протягом кожного місяця;

4. визначення чистого потоку готівки за кожний місяць як різниці між грошовими надходженнями та обов’язковими платежами;

5. розрахунок суми готівкових коштів на кінець кожного місяця.

У процесі розрахунку фінансових коефіцієнтів користуються загальновживаною методикою їх визначення, яку треба знати бездоганно. Це стосується, зокрема: коефіцієнтів ліквідності (ве­личини чистого оборотного капіталу, коефіцієнта поточної ліквідності і термінової ліквідності); коефіцієнтів платоспроможності (коефіцієнта заборгованості, коефіцієнта співвідношення залучених і власних коштів); коефіцієнтів рентабельності (відповідно коефіцієнти валового прибутку, операційного прибутку та чистого прибутку, а також показники окупності інвестицій і власного капіталу). Крім того, потрібно пам’ятати значення нормативних показників, які використовуються для порівнювання з розрахунковими значеннями відповідних фінансових коефіцієнтів.

Головне завдання фінансового плану — узагальнити результати всіх попередніх розділів бізнес-плану у вартісній формі та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.

У процесі розробки фінансового плану слід враховувати певні його особливості:

1. Фінансовий план с найменш гнучкою за формою частішою бізнес-плану, оскільки містить певну обов’язкову кількість фінансових документів (а також таблиць і графіків). Кожен з цих документів має стандартну форму для забезпечення стандартної методики розрахунків.

2. Інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий : план складався з перспективою на 3 роки (найчастіше з помісячною розбивкою інформації та перший рік та поквартальною — за другий та третій роки).

3. Фінансові показники цього узагальнюючого розділу не можуть суперечити інформації наведеній в усіх інших розділах бізнес-плану.

4. У зв’язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певною мірою невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти як мінімум два варіанти фінансовою плану (один ґрунтується на консервативних припущеннях, а другий – ураховує повний потенціал фірми).

5. У фінансовому плані слід (наскільки можливо) наголошувати на достовірності вміщеної інформації. Якість первинної інформації безпосередньо позначається на точності фінансових розрахунків.

Птання 3. Реалізація бізнес-плану на підприємстві

Ефективність бізнес-планування проявляється тільки після реалізації проекту в реальних виробничих або ринкових умовах. Це означає як необхідність підвищення якості планованих показників, так і можливість одержання високих реалізаційних результатів. Бізнес-план дає кожному підприємцеві чіткі орієнтири на період дії проекту. Порівнюючи одержувані результати із запланованими показниками, підприємець або менеджер може робити висновок про те, як “йде” його бізнес, а за необхідності прийняти організаційно-управлінські рішення для поліпшення своїх справ.

Етап реалізації бізнес-плану охоплює період від ухвалення рішення про інвестування проекту до початку комерційної діяльності фірми. Реалізація плану означає виконання проектних пропозицій і досягнення позитивних економічних результатів. Це передбачає використання лінійних і мережевих моделей, що з’єднують у єдину систему різні види й етапи виконуваних робіт, які мають певну тривалість і вартість. Основні роботи, що передбачають реалізацію конкретного бізнес-плану на вітчизняних підприємствах, полягають у такому:

• набір і комплектування команди впровадження;

• створення й реєстрація господарської фірми;

• придбання або розроблення прогресивної технології;

• вибір підрядників, консультантів і постачальників;

• підготовка заявкових документів;

• формування й виставлення пропозицій;

• обґрунтування ринкової ціни товару;

• проведення переговорів і укладання контрактів;

• придбання або оформлення оренди землі;

• проведення будівельно-монтажних робіт;

• закупівля й установлення технологічного устаткування;

• укладення договорів про закупівлю матеріальних ресурсів;

• здійснення маркетингових досліджень;

• навчання й розміщення фахівців фірми;

• завершення бізнесу-проекту;

• освоєння виробництва продукції;

• організація ринку збуту товарів.

У процесі реалізації бізнес-проекту розробляється план-графік виконання основних етапів робіт і складається уточнений кошторис витрат.

Планування й управління ходом робіт з реалізації розробленого бізнес-плану припускають створення системи поточного контролю й аналізу усіх витрат ресурсів. Для цього необхідно насамперед установити контрольні значення витрат ресурсів і строку виконання робіт, за якими можна визначити, як йдуть поточні справи, чи всі намічені плани виконуються. Варто перевіряти з певною періодичністю співвідношення доходів і витрат підприємства, стан готівки, рівень складських запасів, якість робіт та інше.

Коректується бізнес-план на основі отриманих контрольних показників. Коректування бізнес-плану дає можливість, не змінюючи загальної стратегічної мети бізнес-проекту, забезпечити в нових умовах оперативне планування й управління виробництвом і досягнення запланованих кінцевих результатів.

МОДУЛЬ 4. Фінансова діяльність Підприємницьких структур