Тема 2.1. Організація аграрного бізнесу
Загальна характеристика та особливості малого підприємництва.
Критерії віднесення суб’єктів підприємництва до категорії малих.
Місце та економічна роль малого бізнесу у структурі ринкової економіки.
Питання 1. Загальна характеристика та особливості малого підприємництва.
На початку вивчення теми необхідно акцентувати увагу на тому, що перехід до ринкових відносин об’єктивно пов’язаний зі становленням і розвитком малого підприємництва. Малий бізнес являє собою сектор економіки, розвиток якого має вирішальне значення в перехідний до ринку період. Про роль і місце малого бізнесу в національній економіці свідчить досвід промислово розвинених країн, де на цей сектор припадає до 50—60 % виробництва валового внутрішнього продукту.
Під час вивчення цієї теми необхідно розуміти, що ефективне функціонування сектору малого бізнесу неможливе без глибокого знання теорії і практики прийняття рішень у цій галузі ринкової економіки. Це, у свою чергу, потребує правильного розуміння та однозначного наукового тлумачення поширених і використовуваних у цій сфері термінів (категорій), а саме: мале підприємництво, малий бізнес, мале підприємство, громадянин-підприємець.
Вітчизняна економічна думка досі не має загальноприйнятих підходів до чіткого категоріального визначення цих понять. Така ситуація характерна і для законодавчих та нормативних актів. Отже, вивчаючи зазначене питання, студенти мають орієнтуватися на літературні джерела зарубіжних і вітчизняних фахівців у цій галузі.
Питання 2. Критерії віднесення суб’єктів підприємництва до категорії малих.
З’ясовуючи сутність відповідних категорій щодо малого підприємництва, особливу увагу потрібно приділити класифікації ознак (критеріїв, параметрів) віднесення суб’єктів підприємництва до категорій «мале підприємство» і «мале підприємництво».
Зауважимо, що сьогодні відповідно до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності; юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро [2].
Крім того, відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» малі підприємства класифікуються за показником чисельності зайнятих працівників із градацією за сферами діяльності: у промисловості і будівництві — до 200 осіб; у науці і науковому обслуговуванні — до 100 осіб; у галузях виробничої сфери — до 50 осіб; у галузях невиробничої сфери — до 25 осіб; у роздрібній торгівлі — до 15 осіб [1].
Характеризуючи мале підприємництво, варто дослідити його переваги та недоліки, що об’єктивно існують з огляду на особливості цього сектору.
Під час розгляду цього питання необхідно звернути увагу на такі переваги малого бізнесу, як швидка адаптація до місцевих умов; оперативність у прийнятті і виконанні прийнятих рішень; порівняно невеликі витрати на управління діяльністю; великі можливості для реалізації ідеї; невисока потреба в капіталі; можливість швидко проводити зміни у виробництві, реагуючи на потреби ринку тощо. Не можна обійти увагою й певні недоліки цього сектору, а саме:
обмеженість фінансових ресурсів;
високу чутливість до ринкової кон’юнктури;
нестабільність доходів; обмежену частку ринку; високу вразливість
щодо несприятливих економічних факторів тощо.
Питання 3. Місце та економічна роль малого бізнесу у структурі ринкової економіки.
З’ясовуючи місце та роль малого підприємництва у структурі ринкової економіки, потрібно звернути увагу, що його найбільше характеризують такі кількісні параметри, як кількість малих підприємств у загальній кількості підприємств, зайнятість у секторі малого бізнесу, частка у виробництві валового внутрішнього продукту (ВВП) (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Роль малого підприємництва