Урожайність кормових культур в господарстві

Кормові культури	2008 р.	2009 р.	2010 р.
	ц/га	ц/га	ц/га
Ячмінь	29,7	17,7	7,7
Люцерна на сіно	33,2	43,2	13,4
Кукурудза на силос	156	73,4	32,9
Кукурудза на зелений корм	156	73,4	32,9

Одним iз шляхiв iнтенсифiкацiї кормовиробництва є впровадження високопродуктивних кормових сiвозмiн. Кормова сiвозмiна — це науково обгрунтоване чергування кормових культур (сумiшок) у просторi (на полях) i в часi (по роках), яке забезпечує високу врожайнiсть та родючiсть грунту. Дослiдження та виробнича практика свiдчать, що впровадження кормових сiвозмiн дає можливiсть створити мiцну кормову базу, вирiшити проблему бiлка, забезпечити потребу в зелених, концентрованих, соковитих, грубих та iнших видах кормiв. Господарства, що впровадили кормовi сiвозмiни, за будь-яких погодних умов одержують високi врожаї кормових культур (80—120 ц/га корм. од.). У кормових сiвозмiнах, на вiдмiну вiд польових, створюються можливостi для якнайповнiшого використання бiологiчних особливостей культур та сумiшок. За дотримання належної технологiї забезпечується такий рiвень урожайностi: озимих зернових — 50—70, ярих зернових — 40—60, кукурудзи — 70—90 ц/га, кормового буряку — 1000—1400, травосумiшок однорiчних кормових культур — 350—450 ц/га iз середнiм виходом 60—110 ц/га корм. од. i вмiстом перетравного протеїну 120—140 г/корм. од. Впровадження кормових сiвозмiн дає змогу пiдвищити продуктивнiсть у два-три рази, а кормовi цiнностi рослин — у чотири й бiльше. Забезпечивши високу врожайнiсть кормових культур у сiвозмiнах, можна вивiльнити значну частину родючих земель для вирощування зернових, технiчних та iнших цiнних сiльськогосподарських культур.

Досягнення максимальної врожайності кормових культур можливе лише за умови впровадження зрошувального оброблення грунтів.

3. Тваринництво

Твариинництво, галузь сільського господарства, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами (молоко, масло, сир; близько 60 % білків, що їх споживає людина, — продукти тваринництва), дає сировину для легкої (вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кінь, віл), основне органічне добриво — гній.

Тваринництво тісно повязане з іншими галузями сільського господарства. Так, гній з тваринницьких ферм є цінним добривом для підвищення родючості ґрунтів. Тваринництво дає змогу найбільш раціонально використовувати непридатні для землеробства луки і пасовища. Для годівлі тварин використовують не тільки спеціально вирощені рослинні корми, а й різноманітні відходи зернового господарства, технічних і баштанних культур, овочівництва тощо. Отже, тваринництво перебуває в тісному взаємозв'язку з рослинництвом і саме від їх ефективного поєднання залежить стійке та все зростаюче виробництво у сільському господарстві.

В господарстві значну увагу приділяють годівлі, якості кормів та раціонам, адже від цього залежить продуктивність тварин. Відтворення тварин шляхом штучного осіменіння для ВРХ та природнім шляхом для свиней. Доїння корів механізоване, використовують тритактні доїльні установки, стан зоогігієни задовільний, ветеринарне обслуговування тварин на високому рівні. На підставі статистичних даних, та даних первинного бухгалтерського обліку було розглянуто стан розвитку наявних тваринницьких галузей у досліджуваному господарстві і ефективність виробництва тваринницької продукції. Насамперед було розглянуто та порівняно по минулим рокам кількість поголів'я худоби та птиці (табл.5).

Таблиця 5