Польова сівозміна № 1

№ поля	Культура
1	Чорний пар
2	Озима пшениця
3	Озима пшениця
4	Нут
5	Озимий ячмінь
6	Кукурудза на зерно
7	Ярий ячмінь
8	Соняшник

Отже, я розмістив нут у 4 полі. У четвертому полі сівозміни попередником для нуту є озима пшениця, яка є оптимальним попередником для його вирощування. Таким чином я ввів в сівозміну ПСП «Зоря» поле нуту, так як дана культура є більш адаптивною до існуючих посушливих умов клімату Південного Степу України.

4.3. Система удобрення

Нут при урожайності 20 ц/га виносить з ґрунту 106 кг азоту, 36 кг фосфору, 150 кг калію і 23 кг магнію. Однак його біологічні особливості дозволяють добре використовувати післядію мінеральних та органічних добрив, фіксувати молекулярний азот повітря у симбіозі з азотфіксуючими бактеріями, засвоювати важкодоступні форми фосфору за рахунок мікоризоформуючих грибів. Рослини нуту вступають у симбіоз з бактеріями виду Rhizobium сісегі і шляхом біологічної азотфіксації засвоюють з атмосфери за вегетацію до 150 кг/га азоту, забезпечуючи без використання азотних добрив урожай насіння 20-25 ц/га. Після збирання до 30% біологічно фіксованого азоту залишається у пожнивних і кореневих рештках і використовується наступними культурами. Органічні добрива у кількості 30-50 т/га слід вносити тільки під попередню культуру.

Потреба в азоті за сприятливих умов задовольняється за рахунок дії бульбочкових бактерій. Внесення стартових доз азоту затримує або пригнічує розвиток бульбочкових бактерій і знижує їх нітрогеназну активність. Внесення фосфорно-калійних добрив під основний обробіток ґрунту значно збільшує урожайність цієї культури. Експериментально доведено, що економічно вигідна доза Р_30-60і К_45-60 кг/га д.р. у залежності від родючості ґрунту.

Для збільшення продуктивності рослин і родючості ґрунту за рахунок біологічної азотфіксації насіння нуту перед сівбою слід обробити біопрепаратами селекційних високоефективних штамів. Нітрагінізація нуту збільшує урожай насіння на 1,7-6,5 ц/га (15-39%) і підвищує вміст білка у насінні на 1,3-3,5 абсолютних відсотків [11].

Балансові методи ґрунтуються на порівнянні валового виносу елементів живлення запрограмованою врожайністю з можливим виносом їх за рахунок запасів елементів живлення в ґрунті. Схема розрахунку норм добрив представлена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Схема розрахунку норм добрив на запрограмовану урожайність?

Показники	Символ	N	Р2О5	К2 О
Запрограмована урожайність, ц/га	У
		19,7
Питомий винос елементів живлення, кг/ц	в	5,3	1,8	7,5
Валовий винос елементів живлення урожаєм, кг/га (У ×в)	В	104,4	35,46	147,7
Глибина розрахункового шару, см	h	30	30	30
Об’ємна маса ґрунту, г/см^3	А	1,25	1,25	1,25
Вміст елементів живлення у ґрунті, мг/ на 100 г ґрунту	n	3,6	7,9	17,9
Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га (h x A x n)	ПГЗ	135	296,2	671,2
Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту	КГЗ	0,55	0,18	0,19
Буде засвоєно рослинами з ґрунту, кг/га (ПГЗ х КГЗ )	М	74,25	53,31	127,52
Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га (В-М)	д	30,15	-17,85	20,18
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив	Км	0,8	0,45	0,8
Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га (д : Км)	Д	37,6	-39,6	25,2

Отже, аналізуючи дані таблиці 4.2 можна зробите висновок, що для одержання врожаю нуту на рівні 19,7 ц/га необхідно внести азотні добрива у нормі 37,6 кг/га, калійні 25,2 ц/га. Фосфорні добрива не потрібно вносити, оскільки в грунті їх достатньо.

Розподіл добрив між основним внесенням, припосівним та підживленням представлений в таблиці 4.3

Таблиця 4.3