5.Значення органічних добрив в альтернативному землеробстві

Застосування органічних добрив в альтернативному землеробстві – на сьогодні найефективніший засіб оптимізації родючості ґрунтів, підвищення врожайності сільсько-господарських культур та поліпшення їх якості. Використання органічних добрив, дозволяє оптимізувати процеси живлення рослин та умови одержання якісної рослинної продукції, поліпшити фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту.

Ключове значення органічних добрив полягає в насиченні ґрунту органічною речовиною, значна частина якої в процесі біологічної трансформації перетворюється на гумусні сполуки.

При застосуванні органічних добрив накопичуються поживні речовини (макро-, мікроелементи) у ґрунті, знижується кислотність, підвищуються вміст увібраних основ, поглинальна здатність і буферність. Органічні добрива містять біологічно активні речовини, вітаміни групи В та ауксини, необхідні для росту і розвитку рослин та мікроорганізмів, які визначають біосинтетичні реакції і трансформацію органічної речовини. Органічні добрива сприяють оптимізації біорізноманіття та структури ґрунтової мікро­флори, активізується біологічна рослинно-мікробна активність. Збалансоване застосування органічних добрив при механічному обробітку зменшує опір ґрунту та поліпшує його тепловий режим, тому що темнозабарвлений колір трансформованої органічної речовини, що утворюють гумусові сполуки, сприяє підвищенню поглинанню тепла.

6.Вимоги до обробітку грунту в зоні Полісся.

Система обробітку ґрунту в зоні Полісся має забезпечувати прискорене його окультурювання, усувати і запобігати розвитку негативних процесів (ерозії, підвищеної кислотності, погіршення водного, поживного режимів, засміченості, зараженості збудниками хвороб та шкідниками тощо), створення умов для відновлення і підвищення родючості ґрунтів, збільшення продуктивності рослин. Для запобігання водній ерозії ґрунту впроваджують ґрунтозахисні сівозміни з високим насиченням їх багаторічними травами та озимими і з мінімальним — просапними, розміщуючи їх стрічками.

Основний спосіб обробітку ґрунту на Поліссі — оранка на різну глибину, залежно від глибини гумусового горизонту. Ґрунти з глибоким орним шаром під просапні культури орють на глибину26-28, а під решту культур сівозміни — 18-20 см. Для поглиблення й окультурення орного шару під просапні культури застосовують комбінований обробіток, поєднуючи оранку на всю глибину гумусового горизонту з додатковим розпушуванням підорного шару на глибину 8-10 см. Ефективним є також обробіток ґрунту плугами з вирізними полицями.

7.Особливості складання сівозмін для Лісостепової зони України.

Неоднорідність природних умов Лісостепу зумовлює особливості складу і чергування культур у сівозмінах різних районів зони і питання побудови сівозмін слід вирішувати диференційовано.

Науковими установами доведено, що найбільш рентабельними є сівозміни з багаторічними травами, насичені зерновими до 50-60%, в тому числі пшеницею озимою 20-30%, ячменем, горохом, кукурудзою по 10%, просапними до 40%, у тому числі по 20% буряків цукрових та кукурудзи.

Сівозміни з такою структурою посівних площ забезпечують можливий збір з 1 га сівозмінної площі 98-102 ц кормових одиниць, 28-29 ц зерна, 93-96 ц коренеплодів при відносно низькій їх собівартості. Вони будуть доцільними в багатогалузевих господарствах різних форм власності.

У господарствах з виробництва свинини доцільними є плодозмінні польові сівозміни з конюшиною (5-10 %), насичені зерновими до 6075%, у тому числі пшеницею озимою 20-30%, ячменем 10-20%, горохом, кукурудзою на зерно 10-20%, вівсом до 10%, просапними 30-35%, у тому числі буряків цукрових 15-20% та кукурудзи 10-20%.

У господарствах з виробництва молока та яловичини в польових плодозмінних сівозмінах з модерним (20-35%) насичення зерновими рекомендовано до 39-45%, у тому числі пшеницею озимою 10-20%, горохом, ячменем, кукурудзою по 10%.

Структура посівних площ фермерських господарств визначається прийнятою спеціалізацією та ґрунтово-кліматичними умовами.

Приклад: горох; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — ячмінь + конюшина; 5 — конюшина; 6 — пшениця озима; 7 — буряки цукрові; 8 — горох; 9 — пшениця озима; 10 — кукурудза, просо, гречка.