- •Огляд літератури
- •Походження, поширення і сільськогосподарське значення нуту
- •1.2. Морфо-біологічні особливості нуту
- •1.3.Технологія вирощування нуту
- •2. Природно – економічна характеристика господарства
- •2.1. Місце розташування
- •2.2 Ґрунтово-кліматичні умови
- •Розподіл опадів за даними Снігурівської гідрометеостанції, мм
- •Середньомісячна температура повітря за даними Снігурівської гідрометеостанції
- •3. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства
- •Експлікація земель псп «Зоря» станом на 1 січня 2015 року
- •3. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві
- •3.1. Стан сівозмін господарства
- •Польова сівозміна № 1
- •3.2. Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур
- •Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур
- •4. Проект заходів підвищення врожайності нуту
- •4.1 Розрахунок дійсно можливого врожаю
- •4.2. Місце в сівозміні
- •Польова сівозміна № 1
- •4.3. Система удобрення
- •Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив
- •4.4. Система обробітку ґрунту
- •Система обробітку ґрунту
- •4.5. Районовані сорти нуту та їх характеристика
- •4.6. Підготовка насіння до сівби, сівба
- •4.7. Догляд за посівами
- •Заходи по догляду за посівами нуту
- •Заходи хімічного захисту нуту представлені в таблиці 4.7.
- •Заходи хімічного захисту рослин
- •4.7. Збирання врожаю
- •4.9. Економічна оцінка запроектованих заходів
- •Господарська ефективність запроектованої технології вирощування нуту
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаної літератури
- •Економічні витрати на вирощування нуту
Польова сівозміна № 1
№ поля |
Культура |
1 |
Чорний пар |
2 |
Озима пшениця |
3 |
Озима пшениця |
4 |
Нут |
5 |
Озимий ячмінь |
6 |
Кукурудза на зерно |
7 |
Ярий ячмінь |
8 |
Соняшник |
Отже, я розмістив нут у 4 полі. У четвертому полі сівозміни попередником для нуту є озима пшениця, яка є оптимальним попередником для його вирощування. Таким чином я ввів в сівозміну ПСП «Зоря» поле нуту, так як дана культура є більш адаптивною до існуючих посушливих умов клімату Південного Степу України.
4.3. Система удобрення
Нут при урожайності 20 ц/га виносить з ґрунту 106 кг азоту, 36 кг фосфору, 150 кг калію і 23 кг магнію. Однак його біологічні особливості дозволяють добре використовувати післядію мінеральних та органічних добрив, фіксувати молекулярний азот повітря у симбіозі з азотфіксуючими бактеріями, засвоювати важкодоступні форми фосфору за рахунок мікоризоформуючих грибів. Рослини нуту вступають у симбіоз з бактеріями виду Rhizobium сісегі і шляхом біологічної азотфіксації засвоюють з атмосфери за вегетацію до 150 кг/га азоту, забезпечуючи без використання азотних добрив урожай насіння 20-25 ц/га. Після збирання до 30% біологічно фіксованого азоту залишається у пожнивних і кореневих рештках і використовується наступними культурами. Органічні добрива у кількості 30-50 т/га слід вносити тільки під попередню культуру.
Потреба в азоті за сприятливих умов задовольняється за рахунок дії бульбочкових бактерій. Внесення стартових доз азоту затримує або пригнічує розвиток бульбочкових бактерій і знижує їх нітрогеназну активність. Внесення фосфорно-калійних добрив під основний обробіток ґрунту значно збільшує урожайність цієї культури. Експериментально доведено, що економічно вигідна доза Р30-60і К45-60 кг/га д.р. у залежності від родючості ґрунту.
Для збільшення продуктивності рослин і родючості ґрунту за рахунок біологічної азотфіксації насіння нуту перед сівбою слід обробити біопрепаратами селекційних високоефективних штамів. Нітрагінізація нуту збільшує урожай насіння на 1,7-6,5 ц/га (15-39%) і підвищує вміст білка у насінні на 1,3-3,5 абсолютних відсотків [11].
Балансові методи ґрунтуються на порівнянні валового виносу елементів живлення запрограмованою врожайністю з можливим виносом їх за рахунок запасів елементів живлення в ґрунті. Схема розрахунку норм добрив представлена в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Схема розрахунку норм добрив на запрограмовану урожайність?
Показники |
Символ |
N |
Р2О5 |
К2 О |
Запрограмована урожайність, ц/га |
У |
| ||
19,7 | ||||
Питомий винос елементів живлення, кг/ц |
в |
5,3 |
1,8 |
7,5 |
Валовий винос елементів живлення урожаєм, кг/га (У ×в) |
В |
104,4 |
35,46 |
147,7 |
Глибина розрахункового шару, см |
h |
30 |
30 |
30 |
Об’ємна маса ґрунту, г/см3 |
А |
1,25 |
1,25 |
1,25 |
Вміст елементів живлення у ґрунті, мг/ на 100 г ґрунту |
n |
3,6 |
7,9 |
17,9 |
Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га (h x A x n) |
ПГЗ |
135 |
296,2 |
671,2 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту |
КГЗ |
0,55 |
0,18 |
0,19 |
Буде засвоєно рослинами з ґрунту, кг/га (ПГЗ х КГЗ ) |
М |
74,25
|
53,31
|
127,52
|
Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га (В-М) |
д |
30,15 |
-17,85 |
20,18 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив |
Км |
0,8 |
0,45 |
0,8 |
Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га (д : Км) |
Д |
37,6 |
-39,6 |
25,2 |
Отже, аналізуючи дані таблиці 4.2 можна зробите висновок, що для одержання врожаю нуту у нормі 19,7 ц/га необхідно внести азотні добрива у нормі 37,6 кг/га, калійні 25,2 ц/га і фосфорні добрива не потрібно вносити.
Розподіл добрив між основним внесенням, припосівним та підживленням представлений в таблиці 4.3
Таблиця 4.3