передбачав можливість реалізації фіксованого доступу всередині приміщень. Остаточно стандарт 802.16d був прийнятий у липні 2004 року і отримав назву 802.16-2004, після чого необхідність розгляду окремих стандартів, тобто 802.16d і 802.16a, відпала, оскільки остаточна версія стандарту увібрала в себе і стандарт 802.16d, і 802.16a.

Також існують можливості побудови мережі на основі технології Bluetooth та, навіть, екзотичний спосіб побудови мережі, який викладений у стандарті HomePNA — мережа на основі телефонної проводки.

Питання для контролю вивченого матеріалу:

1.Що являє собою стандарт побудови мереж?

2.Для чого потрібні стандарти для побудови мереж?

3.Назвіть основні стандарти побудови мереж на основі дротового сережовища передачі даних.

4.Які існують стандарти для побудови бездротових мереж?

Література:

Ватаманюк А. И. Беспроводная сеть своими руками. — СПб.: Питер. 2006.

— 192 с: ил., стор. 60-73

Урок №23

(згідно робочої навчальної програми)

Принципи передачі даних у оптичному волокні. Типи волоконних світловодів та їх параметри

Питання для вивчення:

1.Поняття волоконно — оптичної лінії зв'язку.

2.Огляд основних типів оптичних волокон.

Поняття волоконно — оптичної лінії зв'язку. Волоконно-оптична лінія зв'язку (ВОЛЗ) - це вид системи передачі, при якому інформація передається по оптичним діелектричним хвилеводам, відомим під назвою "оптичне волокно". Волоконно-оптична мережа — це інформаційна мережа, сполучними елементами між вузлами якої є волоконно-оптичні лінії зв'язку. Технології волоконнооптичних мереж крім питань волоконної оптики охоплюють також питання, що стосуються електронного передавального обладнання, його стандартизації, протоколів передачі, питання топології мережі та загальні питання побудови мереж.

Оптичне волокно являє собою двошарову циліндричну кварцову нитку, що складається з серцевини і оболонки. Оболонка покрита захисним шаром з акрилатного лаку. Серцевина легована германієм, тому її показник заломлення більше, ніж у оболонки. Світло поширюється в серцевині волокна, відчуваючи повне внутрішнє відбиття на границі з оболонкою. Він проникає в оболонку на глибину порядку довжини хвилі, тобто на глибину багато менше її товщини і, отже, не взаємодіє з покриттям з акрилатного лаку. Це покриття необхідно для захисту кварцової оболонки від механічних пошкоджень та дії води.

Огляд основних типів оптичних волокон. Оптичні волокна виробляються різними способами та забезпечують передачу оптичного випромінювання на різних довжинах хвиль, мають різні характеристики та виконують різні завдання. Всі оптичні волокна поділяються на дві основні групи:

–багатомодові MMF (multi mode fiber);

–одномодові SMF (single mode fiber).

Мода представляє собою математичне і фізичне поняття, пов'язане з процесом поширення електромагнітних хвиль у середовищі. Число мод, що допускаються волокном, коливається від 1 до 100 000. Таким чином, волокно дозволяє світлу поширюватися по безлічі траєкторій, число яких залежить від розміру і властивостей волокна.

Багатомодові волокна поділяються на ступінчасті (step index multi mode fiber) і градієнтні (graded index multi mode fiber).

Одномодові волокна поділяються на ступінчасті одномодові волокна (step index single mode fiber) або стандартні волокна SF (standard fiber), та на волокна зі зміщеною з дисперсією DSF (dispersion-shifted single mode fiber), і на волокна з ненульовою зміщеною дисперсією NZDSF (non-zero dispersionshifted single mode fiber).

Кожне волокно складається з серцевини і оболонки з різними показниками заломлення. Серцевина, по якій відбувається поширення світлового сигналу, виготовляється з оптично більш щільного матеріалу. Волокна відрізняються діаметром серцевини і оболонки, а також профілем показника заломлення серцевини. У багатомодовому градієнтному волокні та одномодовому волокні зі зміщеною дисперсією показник заломлення серцевини залежить від радіуса.

Такий, більш складний профіль, робиться для поліпшення технічних характеристик або для досягнення спеціальних характеристик волокна. Якщо порівнювати багатомодові волокна між собою, то градієнтне волокно має кращі технічні характеристики, ніж ступінчасте, по дисперсії. Головним чином це пов'язано з тим, що в градієнтному багатомодовому волокні основне джерело дисперсії значно менше, ніж в ступінчастому багатомодовому волокні, що призводить до більшої пропускної спроможності у градієнтного волокна.

Одномодове волокно має значно менший діаметр серцевини по порівнянні з багатомодовим і, як наслідок, через відсутність міжмодової дисперсії, більш високу пропускну здатність. Однак воно вимагає використання більш дорогих лазерних передавачів.

У ВОЛЗ найбільш широко використовуються наступні стандарти волокон:

–Багатомодове градієнтне волокно 50/125;

–Багатомодове градієнтне волокно 62, 5/125;

–Одномодове ступінчасте волокно SF (волокно з незміщеною дисперсією або стандартне волокно) 8-10/125;

–Одномодове волокно зі зміщеною дисперсією DSF 8-10/125;

–Одномодове волокно з ненульовою зміщеною дисперсією NZDSF (по профілю показника заломлення це волокно схоже з попереднім типом

волокна).

Рисунок 1 — Ступінчасте багатомодове волокно

Рисунок 2 — Градієнтне багатомодове волокно