Міністерство освіти й науки, молоді та спорту України

Азовський морський інститут

Одеської національної морської академії

Кафедра природничо-наукових і гуманітарних дисциплін

Історія України

Методичні вказівки

до семінарських занять та самостійного вивчення з дисципліни

Затверджено

Вченою радою АМІ ОНМА

протокол № 6 від 15.03.2013

Маріуполь

2013

УДК 94(477)

І 85

ББК 63.3(4 Укр.)

Історія України: методичні вказівки до семінарських занять та самостійного вивчення з дисципліни / Укладач: Т.В. Ковальчук. – Маріуполь: АМІ ОНМА, 2013. – 24 с.

Укладач: Т.В. Ковальчук, канд. іст. наук, доцент кафедри ПНіГД

Методичні вказівки містять методичні та інформаційні матеріали до семінарських занять та рекомендації до самостійного вивчення з курсу «Історія України». Хронологічно і послідовно охоплено всі періоди вітчизняної історії починаючи з найдавніших часів і до сьогодення. В окремому розділі подано правила оформлення реферату з дисципліни. Поради розроблено для студентів всіх спеціальностей Азовського морського інституту Одеської національної морської академії.

Методические указания содержат методические и информационные материалы для семинарских занятий, а также рекомендации для самостоятельного изучения курса «История Украины». Последовательно в хронологическом порядке охвачены все периоды отечественной истории, начиная с древнейших времен до современности. В отдельном разделе приведены правила оформления реферата по данной дисциплине. Рекомендации разработаны для студентов всех специальностей Азовского морского института Одесской национальной морской академии.

Рецензент: Нікольченко Ю.М.,

доцент, МДУ

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри ПНіГД

протокол № 8 від 22.02.2013

Рекомендовано методичною

радою АМИ ОНМА

протокол № 5 від 12.03.2013

© Азовський морський інститут ОНМА, 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………….3

1. Підготовка та проведення семінарського заняття…………5

2. Тематика семінарських занять з курсу……………………..7

3. Структура і правила оформлення реферату………………14

Список рекомендованої літератури……………………..………16

Додаток А. Тематика рефератів……………………………........17

Додаток Б. Зразок оформлення титульного листа реферату…..22

Додаток В. Зразок оформлення змісту реферату……………….23

Вступ

Історія України є нормативною дисципліною в усіх вищих навчальних закладах України. Її засвоєння передбачає осмислення майбутніми фахівцями основних етапів історії України, набуття навичок роботи з першоджерелами та критичного аналізу документів.

Особливістю курсу “Історія України” є послідовне вивчення етнічного, державно-політичного, соціально-економічного, духовного та культурного розвитку українського народу у контексті світової історії з урахуванням дисциплін суспільно-історичного, політичного, філософського та культурного профілів.

Історія України як одна з головних складових гуманітарної підготовки, формування свідомості та інтелекту фахівців, сприяє оволодінню навичками і методами наукової полеміки, логіки і культури, вмінню аргументовано та переконливо викласти власні погляди, відстоювати свою позицію.

Вона допомагає навчитися працювати з різноманітними джерелами, здійснювати пошук історичної інформації з відповідної проблематики, систематизувати і аналізувати матеріал, робити узагальнення.

Приєднання України до Болонського процесу та інтеграція її до Єдиного Європейського простору вищої освіти потребує впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП), яка є українським варіантом ECTS. Це вимагає значних змін у навчальному процесі, в тому числі й зменшення аудиторного навантаження і збільшення самостійної роботи студентів.

Підготовлені методичні вказівки допоможуть студентам організувати і забезпечити самостійну роботу під час вивчення курсу “Історія України”.

1. Підготовка та проведення семінарського заняття

Семінарські заняття є обов’язковою сесійною формою навчання студентів. Вони необхідні для закріплення знань, набутих курсантами під час самостійної роботи, сприяння у підготовці до модульного контролю (МКР) з історії України, обговорення назрілих дискусійних тем.

Мета кожного семінарського заняття – поглиблення і закріплення знань, одержаних на лекціях та під час самостійного вивчення рекомендованої літератури, засвоєння найбільш складних питань курсу, проведення консультацій.

Заняття починається з короткого вступу викладача, в якому він розкриває значення теми, пропонує порядок обговорення питань семінару, підкреслює необхідність зв’язку історії з сучасністю. В кінці заняття викладач підводить підсумки роботи, оцінює виступи студентів, акцентує увагу на недостатньо засвоєних питаннях, надає консультації щодо іспиту.

Така форма навчальної роботи може проводитися у вигляді розгорнутих бесід, “круглого столу”, конференції, дискусії та ін. Оцінки, одержані курсантами на семінарському занятті, враховуються викладачем на підсумковому контролі.

У ході підготовки до семінарського заняття курсанти повинні ознайомитись з рекомендованою літературою до теми, продумати відповіді на кожне питання, скласти план свого виступу. Готуючись до семінару, необхідно засвоїти зміст усіх питань, сформульованих у плані. В ході семінару кожний курсант повинен виявити високу активність, творчий підхід до обговорення питань теми. Готуючись до виступу, слід виходити з того, що він повинен займати 5-8 хв. Виступ бажано починати з оголошення плану, а потім викладати матеріал, можна робити відео презентації. Сам виступ краще присвятити конкретному питанню, окремій проблемі. Якщо доповідачами будуть повідомлені цікаві факти, слід записувати їх на полях зошитів для лекцій. Важливо помічати неточності у доповідях, викладати свою точку зору на будь-яке питання і цим підтримувати атмосферу творчої дискусії на семінарі.

Доповідь, підготовлена одним із студентів, гармонійно входить в коло основних проблем теми, яка розглядається на семінарі. Термін виступу займає не більше 10 хв. Доповідь повинна відрізнятись точністю, повним обсягом, глибиною, конкретністю, оригінальним змістом.

Слід розуміти:

• під точністю змісту – наявність у доповіді лише суттєвих історичних явищ, що аналізуються або теоретично обґрунтовуються;

• під повним обсягом – наявність у доповіді всіх структурних компонентів об’єкта вивчення, його необхідних і достатніх істотних ознак;

• під глибиною – цілісність наукового змісту, його теоретичне обґрунтування, точність доказів, усвідомлення їх значення для визначення об’єкта дослідження, показ їх взаємозв’язку;

• під конкретністю – відсутність у доповіді неістотних деталей, фактів, цифр, надлишку другорядних аргументів і необов’язкових для даної теми доказів;

• під оригінальністю доповіді – відсутність шаблону, штампів у викладанні, “завченості” та “книжності”, одноманітності у стилі доказів і такий виклад матеріалу, який відрізнявся б ясністю та чіткістю.

Таким чином, критеріями оцінки доповіді є:

• чітка структура плану та історіографія проблеми;

• науковий рівень;

• логічність, аргументованість та переконливість;

• зв’язок теоретичних засад з практикою;

• ясність, повчальність прикладів, фактів з життя, практики;

• виразність, емоційність, висока культура мови;

• володіння матеріалом, вільне його викладання;

• використання наочних, теоретичних та інших методичних засобів та прикладів.

Після закінчення доповіді студенти повинні оцінити її, виходячи з цих критеріїв.

2. Тематика семінарських занять з курсу

Заняття №1. Тема:  «Первісне суспільство і перші державні утворення на території України» (2 год.).

План

1.Початок формування людської цивілізації на території України.

2.Кочові племена на території України.

3.Проблема походження слов’ян, їх розселення. Перші державні об’єднання у східних слов’ян.

Мета: з’ясувати основні періоди в історії людства – Кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт) та Бронзовий віки.

Виявити головні концепції етногенезу українців, особливості розселення та занять найдавнішого населення на території України.

Література основна: 1 – 6.

Література додаткова: 7,8,10,12,13.

Заняття №2. Тема: «Середньовічна держава Київська Русь» (2 год.).

План

1. Теорії походження державності у східних слов’ян.

2. Передумови утворення Київської Русі.

3. Становлення Давньоруської держави

(кінець IX – кінець X ст.).

4. Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X – середина XI ст.). Прийняття християнства та його історичне значення.

5. Політична роз’єднаність Київської Русі (кінець XI – середина XIII ст.).

6. Боротьба проти татаро-монгольських завойовників та занепад руських земель.

7. Галицько-волинське князівство. Утворення, розквіт, занепад та історичне значення.

Мета: слухачі повинні з’ясувати передумови виникнення Київської держави, розглянути етапи її соціально-економічного розвитку і зовнішню політику, діяльність київських князів, вплив християнства на зміцнення княжої влади, територіальну цілісність Русі, духовне життя. Виявити роль, що відігравало Галицько-Волинське князівство в історичній долі східнослов’янських народів, боротьбі проти татарської навали і звільнення з під гноблення східнослов’янських народів.

Література основна: 1 – 6.

Література додаткова: 7,8,10,12,13.

Заняття №3. Тема: «Литовсько-Польський період в історії України (друга пол. ХІV – перша половина ХVІІ ст.)» (2 год.).

План

1. Захоплення українських земель сусідніми державами

у ХІІІ – ХVІ ст.

2. Політичне становище українських земель у другій половині ХІV – ХVІ ст. Люблінська унія (1569 р.) та її наслідки для українських земель.

3. Соціально-економічний та культурний розвиток України у другій половині ХІV – ХVІ ст.

Діяльність церковних братств.

4. Причини появи та джерела формування українського козацтва.

5. Запорізька Січ: спроба самоорганізації козацтва.

6. Козацько-селянські повстання наприкінці

XVI – на початку XVII ст.

7. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. 

Мета: висвітлити загарбницькі плани сусідніх держав, що захопили територію України у ХІІІ – ХVІ століттях; надати характеристику політичному та соціально-економічному становищу українських земель у зазначений період; через призму діяльності церковних братств окреслити культурний розвиток українських земель у другій пол. ХІV – ХVІ ст.

На семінарському занятті потрібно з’ясувати причини появи та джерела формування українського козацтва, пов’язати створення запорізьких Січей із першими спробами самоорганізації низового козацтва, виявити передумови розгортання гострої національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Література основна: 1 – 6.

Література додаткова: 7,8,10,12,13.

Заняття №4. Тема: «Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття: причини, суть, наслідки» (2 год.).

План

1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація національно-визвольної війни.

2. Богдан Хмельницький – видатний державний діяч і полководець, фундатор козацької держави.

3. Розгортання національно-визвольної війни

(лютий 1648 – серпень 1657 р.)

4. Формування української козацької державності в ході національно-визвольної війни.

5. Козацька держава у добу Руїни. Андрусівське перемир’я. Вічний мирний договір.

6. Ліквідація Гетьманщини у ХVІІІ ст.

Мета: визначити причини війни, її характер, мету, рушійні сили; окреслити перемоги і невдачі козацьких військ; надати оцінку козацько-московським відносинами – «Березневим статтям».

На семінарському занятті потрібно розкрити історичне значення і наслідки національно-визвольної війни українського народу з Річчю Посполитою у сер. ХVІІ ст., висвітлити основні причини поступової втрати Гетьманщини своєї незалежності; розкрити причини, методи остаточної ліквідації автономії козацької держави Російською імперією.

Література основна: 1 – 6.

Література додаткова: 7,8,10,12,13.

Заняття №5. Тема: «Український національний рух

у ХІХ – на початку ХХ століть» (2 год.).

План

1. Кирило-Мефодіївське товариство, його місце у розвитку українського національного руху.

2. Український національний рух у Західній Україні

(30 – 40-і рр. ХІХ ст.). Руська трійця. Головна руська рада. Антиукраїнська політика царизму.

3. Українські громади у другій половині ХІХ ст.

4. Створення політичних партій в Україні. Особливості національного руху наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Мета: виявити особливості українського національного руху у ХІХ – на початку ХХ ст., проаналізувавши діяльність Кирило-Мефодіївського товариства у Наддніпрянській Україні та Руської Трійці на західноукраїнських землях.

Література основна: 1 – 6.

Література додаткова: 7 – 10,12,13.

Заняття №6. Тема «Національно-демократична революція в Україні (1917 – 1920 рр.)» (2 год.).

План

1. Початок української національної революції, її завдання. Створення Української Центральної Ради.

2. Діяльність Центральної Ради у березні – листопаді 1917 р., відродження державності.

3. Проголошення радянської влади. Війна радянської Росії в Україні проти політики ЦР.

4. Проголошення незалежності УНР. Брестський мирний договір.

5. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

6. Відновлення УНР під владою Директорії.

7. Західноукраїнська Народна Республіка.

Мета: проаналізувати революційні події в Україні після лютневих (l917р.) днів у Петрограді та діяльність УЦР, Генерального секретаріату, державницьке будівництво в Україні УНР, Гетьманської Держави П.Скоропадського, Директорії УНР, Радянської влади. На семінарському занятті необхідно окреслити позитивні сторони та прорахунки влад, причини втрати української державності.

Література основна: 1 – 6.

Література додаткова: 7 – 10,12,13.

Заняття №7. Тема: «УРСР в роки Другої світової війни

(1939 – 1945 рр.)» (2 год.).

План

1. Міжнародні відносини наприкінці 1930-х рр.

2. Початок Другої світової війни. Наслідки входження західноукраїнських земель до СРСР.

3. Радянсько-німецька війна. УРСР в планах гітлерівської Німеччини.

4. Окупація УРСР військами Німеччини та її союзників.

Рух Опору.

5. Визволення УРСР. Закінчення світової війни та її наслідки для України.

Мета: визначити плани агресорів щодо України напередодні війни, складність та суперечливість політики радянської влади в Західній Україні; проаналізувати суть радянсько-німецьких договорів (серпень – вересень 1939р.) та їх наслідки. В семінарському занятті необхідно охарактеризувати становище УРСР в роки радянсько-німецької війни (1941 – 1945 рр.); висвітлити рух опору нацизму та діяльність УПА; показати вклад УРСР в Перемогу, уроки й наслідки. Політика радянської влади на приєднаних до УРСР західноукраїнських землях.

Література основна: 1 – 6.

Література додаткова: 7 – 13.

Заняття №8. Тема: «Україна у 1945 – 1991 рр.» (2 год.).

План

1. Народне господарство в УРСР у 40-х рр. ХХ ст.

2. Відновлення масових репресій. Депортація українців.

3. Часткове розширення прав республіки у першій половині 

60-х рр. Економічне реформування.

4. Культура і духовність в УРСР у 60–80-і рр.

5. «Перебудова» та розпад СРСР.

Мета: охарактеризувати труднощі і недоліки мирного будівництва у 1946р.; розкрити причини опору населення західноукраїнських земель радянській владі; звернути увагу на відновлення сталінського режиму, репресії; проаналізувати процеси суспільного життя в період «відлиги». Дати оцінку дисидентському руху; розкрити наростання кризових явищ радянської системи та особливості процесу «перебудови» в УРСР.

Література основна: 1 – 6.

Література додаткова: 7 – 10,12,13.