Робота з бібліотечними каталогами
Бібліотечний каталог – це покажчик творів друку, які знаходяться в даній бібліотеці. Він складається на картках, в яких містяться дані про книги, журнали і статті. Вид карток єдиний для всіх бібліотек країни.
Систематичний каталог. Основним в бібліотеках України є систематичний каталог (СК). Він краще ніж інші розкриває зміст бібліотечних фондів. Перш ніж почати користуватися цим каталогом, варто уважно прочитати бібліотечний плакат, що пояснює розташування матеріалу в каталозі і правила користування ним.
Необхідною умовою успішного пошуку літератури є також засвоєння інформаційно-пошукової мови каталогу (ІПМ), яка передбачає умови розподілення літератури на розділи і підрозділи в межах десяти цифр, що обумовило її назву – десяткова. У бібліотекознавстві ця система поділу має назву універсальної десяткової класифікації (УДК). Суть її полягає в тому, що всі галузі знань у систематичному каталозі розташовуються у певній послідовності відповідно до прийнятої бібліотекою таблиці класифікації.
Крім індексу і найменування поділу на подільнику подаються відомості, що розкривають зв'язок цього підрозділу з іншими підрозділами каталогу. У лівій частині подільника вміщується перелік основних ділень відділу, у правій частині – посилання на ті суміжні галузі знань і наукові дисципліни, де твори знаходяться в інших діленнях систематичного каталогу. Для зручності користування в цьому каталозі застосовуються подільники, різні за формою і кольором. Подільники з виступом у центрі – для ос-новних відділів і розділів, для наступного ступеня ділення – з виступом зліва, для більш дрібних ділень – з виступом справа. Далі застосовуються лівосторонні і правосторонні подільники, але з виступом меншого розміру. За подільниками розміщуються картки з бібліографічними записами творів друку.
Бібліографічний опис, як правило, складають тією мовою, якою надруковано елемент з додержанням сучасної орфографії. У його опис входить декілька елементів, що записуються на каталожній картці у певному порядку. Як перший елемент запису може виступати ім'я автора (заголовок індивідуального автора), а також назва видання.
У систематичному каталозі на перше місце вміщуються картки на керівні і законодавчі матеріали, а потім – картки за алфавітом залежно від першої букви прізвища автора або заголовка книги, якщо вона не має автора. На кожній каталожній картці ставиться шифр (місце книги на полиці) і вказується індекс у каталозі. Систематичний каталог складений із друкованих анотованих і неанотованих карток. Анотація на книгу знайомить з її змістом. У читацькому систематичному каталозі картки заповнюються на останні видання кожного твору. Якщо в бібліотеці є й інші видання цієї книги, то на картці робиться примітка: «У бібліотеці є інші видання цієї книги». Це означає, що для її пошуку потрібно звернутися до алфавітного каталогу.
Алфавітно-предметний покажчик. Для забезпечення пошуку необхідної літератури в систематичному каталозі варто звертатися до алфавітно-предметного покажчика (АПП). Він містить алфавітний перелік предметних рубрик (найменування галузей знань, наукових дисциплін, питань, тем і т.д.) літератури, яка зібрана в каталозі. Предметні рубрики складаються з іменників у поєднанні з прикметником та чисельником у називному відмінку. На картках АПП вказується індекс відповідних ділень каталогу.
Додатком до систематичного каталогу книг служить систематична картотека статей. Картки в цій картотеці розставляються за тими самими правилами, що й картки в систематичному каталозі, тому АПП до систематичного каталогу можна використовувати в роботі з картотекою при пошуку статей із журналів і газет.
Алфавітний каталог. Перш ніж працювати на алфавітному каталозі, дослідник повинен знати, що наукові бібліотеки, які мають книги різними мовами, включають декілька самостійних алфавітних рядів. У зв'язку з цим розподіл алфавітних каталогів здійснюється за одним із таких способів:
1 спосіб: для кожної мови створюється особливий алфавітний ряд;
2 спосіб: для книг мовами, що мають загальний алфавіт (наприклад для мов, в яких використовується латинський алфавіт), створюється єдиний ряд.
Тому перш ніж користуватися алфавітним каталогом дослідник повинен з'ясувати в бібліотечних працівників, який із цих двох способів використовується в даній бібліотеці.
В алфавітному каталозі всі описи розставляються за алфавітом (крім деяких особливих випадків). Це значить, що в межах однієї букви алфавіту, з якої починається прізвище автора (для книг, описаних під заголовком – перші слова назви), вони розташовуються за алфавітом залежно від другої, потім третьої, четвертої і т.д. букви. При збігу прізвищ різних авторів (однофамільців) опис розташовується за алфавітом залежно від першої букви їхнього імені та по батькові (або ініціалів).
Щоб полегшити пошук книг авторів з поширеними прізвищами, у багатьох бібліотеках наприкінці всіх описів авторів з одним прізвищем вмішується додаткова картотека, розміщена за алфавітом – за першою буквою заголовка. На кожній картці після назви вміщується прізвище, ім'я та по батькові автора. Користуючись цією допоміжною картотекою, можна легко знайти опис потрібної книги в каталозі. Опис творів одного автора розміщується, як правило, за алфавітом їх назв. Допоміжні картки – пояснюючі і довідкові, дають змогу досліднику, який неправильно шукав якусь книгу в каталозі, виправити свою помилку і визначити, де і як знайти її опис.
Усі картки з описом книг розміщуються в ящиках алфавітного каталогу за російським алфавітом. На кожному ящику каталогу вміщена етикетка із зазначенням літер алфавіту або складу, з яких починається перший і останній опис книг у даному ящику. Порядковий номер на етикетці ящика потрібній, щоб поставити його на своє місце після використання. Щоб полегшити пошук потрібної книги в середині ящика, застосовуються кольорові подільні картки з виступами, на яких вказуються склади, а інколи й прізвище особливо відомих авторів або початкові слова заголовків.
Описи офіційних і відомчих видань збираються в алфавітному каталозі під найменуванням організацій і установ – колективних установ цих видань. У заголовках опису колективу дається, як правило, повна форма його офіційного найменування. Тільки в тих випадках, коли скорочені назви установ і організацій широко відомі, вони наводяться в заголовках описів. Матеріали вищих органів влади і управлінь групуються під найменуванням країни. Найменування багатьох установ, що містять у собі слова «дер-жавний» або «академічний», у заголовках випускаються.
Предметний каталог. Опис у предметному каталозі згрупований по предметних рубриках. На відміну від систематичного каталогу, рубрики в предметному каталозі розташовані за алфавітом. Проте алфавітний порядок рубрик приводить до того, що в одному ряді розташовуються неоднорідні поняття. Якщо в систематичному каталозі література, що цікавить дослідника, знаходиться в одному місці, то в предметному поруч будуть знаходитися різні поняття. Для предметних рубрик використовуються подільні картки. У цьому ви-падку описи книг розташовуються за подільною карткою в такому самому порядку, як і в середині ділень систематичного каталогу. На виступі подільної картки вказується предметна рубрика.
Періодичні видання. Для творів періодичних видань також складаються окремі каталоги і картки. Описи всіх періодичних видань, незалежно від виду, тематики і року публікації, розміщуються в цьому каталозі в єдиному алфавіті їх назв. Інколи в цей каталог включаються і описи таких видань, як «Вчені записки», «Повідомлення», «Праці наукових установ і вузів», якщо ці видання публікуються пронумерованими випусками, під загальним заголовком. Однак описи для цих видань складаються під назвою установ, що їх опуб-лікували. На кожне періодичне видання в каталог включається картка з описом усього видання в цілому. Після цієї картки вміщується друга картка, з вказівкою, за які роки і які номери цього журналу є в бібліотеці.
Журнальні і газетні статті. Для дослідників особливо велике значення має картотека журнальних і газетних статей. У ній відбиваються найважливіші матеріали періодичної преси. Кожна із статей представляється в картотеці так, як би вона була представлена у фонді окремою книгою. Статті, написані окремими особами, необхідно шукати за прізвищем авторів; матеріали, опубліковані від імені установ і організацій, – під колективним автором; матеріали, опубліковані без автора, – по заголовку.
Здебільшого картотеки журнальних і газетних статей будуються так само, як і систематичний каталог (за десятковою класифікацією). У ній виділяються відділи основних галузей знань. У середині цих відділів виділяються підвідділи і підрозділи для окремих питань. Організована таким чином картотека журнальних і газетних статей має назву систематичної. Дослідник, який засвоїв будову систематичного каталогу, зможе легко орієнтуватися і в систематичній картотеці журнальних і газетних статей. Алфавітно-предметний покажчик до систематичного каталогу буде служити одночасно і посібником для використання картотеки статей, оскільки індекси відділів каталогу і картотеки збігаються.
У кожному з великих відділів є підвідділи, що позначені цифровими індексами, а далі підрозділи мають літерні позначки. Тому для розшуку в картотеці опису статей з необхідного питання потрібно спочатку визначити, до якого з великих відділів (визначених римськими цифрами) належить це питання, потім знайти потрібний підвідділ, і, врешті-решт, підрозділ.