§ 33. Складні речення з підрядними порівняння

та відповідності

У староукраїнський період складні речення з підрядними

порівняння не були ще так розвинені, як тепер. Хоча вже з найдавнішого

часу намітилося вживання двох основних типів цих речень — власне

порівняльного і гіпотетично-порівняльного, але склад сполучників

був обмежений. Власне порівняльні речення приєднувалися

здебільшого сполучником які), який витіснив старокнижні сполучники яко,

как-ь. Іноді використовувалися сполучники нЬжть, нежели, нЬжли

(польськ. пігіі). Наприклад: А тепер сидит соб'Ь, як журавель у просЬ

(Інт., 1737, 364); Лепей в малженство вступовати, нижли запалене

терпіти (КА, 1560, 318); да понеизволять на брани воинскія умерети,

нежели, в"ь бЬгство претворшеся, уподобитися распуженним'ь овцампь

(Л. Граб., 1710, 44). Гіпотетичного відтінку порівняльним реченням

надавали сполучники будто, буцЬмть, нЬби: що Васіл, штукою

зайшовши, будтожони питал... (АПГУ, 1671, II, 88); А щотамь, іо що пакпь

тамі) соні) йди отгадай буцім7» ти не кобзуешь цур пекь тобь бЬгдай

(Інт., 1736, 93); але из обозу по домах, ніби от Хмелницкого упрошеноє,

без вЬдома старших своихть розєздилося (С. Вел., 1720, І, 76).

Приблизно з XVI ст. староукраїнські пам'ятки почали фіксувати

складні речення відповідності, тобто такі конструкції, в яких

зіставляються два явища за їх інтенсивністю. Для них була характерна

наявність форм вищого ступеня і особливого сполучникового

поєднання чим — тим, наприклад: И в томпь гоненю (ч)им болшь гоними и пе-

реследованьї били, тьіммоцпь большь божія над ними оказовалася (Пе-

рест., 1605, 35); Чим болшей нас стискаєш, тим болшей ся пожадливос-

ти наши стирают (КА, 1650, 259); Тим моцнШ окрут стоит, чим

глубий котвица бьівает запущина (Там же, 559). В українській народній

мові міг уживатися і сполучник що (що — то): І що йому міцніша

у голову уступає, то він далі посува (М. Вовчок).