Методична розробка лекції

НА ТЕМУ:

“Судово-медична експертиза живих осіб. Організація, приводи та особливості її проведення. Експертиза встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження, стану здоров’я, статевих станів та статевих злочинів”.

Лекція розрахована на 2 години

МЕТА: викласти особливості судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачуваних та інших осіб, роз'яснити окремі положення кримінального законодавства України з приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, ознайомити з принципами експертизи встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження, стану здоров’я, віку, втрати працездатності, визначення спірних статевих станів та у випадках статевих злочинів.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Таблиці з текстом статей КПК та КК України.

2. Таблиця “Пошкодження, що небезпечні для життя”.

3. Таблиці з показниками віку.

4. Діапроектор і набір слайдів.

5. Короткометражний відеофільм (при наявності).

ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Експертиза або огляд потерпілих, підозрюваних чи звинувачуваних (загалом — живих) осіб як об'єкт судово-медичної експертизи за важливістю в практиці експерта загального профілю посідає друге місце після розтинів трупів. Судово-медична експертиза живих осіб проводиться звичайно експертами бюро судово-медичної експертизи. Але оскільки закон передбачає, що експертом може бути призначений будь-який спеціаліст, що володіє необхідними знаннями, то для проведення судово-медичної експертизи може бути призначений лікар будь-якої спеціальності. У зв’язку з цим лікарі повинні знати основні положення проведення судово-медичної експертизи живих осіб.

В лекції послідовно розкривають наступні питання:

Регламентація обов’язкового призначення експертизи відповідно до КПК. Приводи проведення судово-медичної експертизи живих осіб – при нанесенні тілесних ушкоджень для визначення механізму і давності їх утворення, розмірів стійкої втрати працездатності, при самоушкодженнях та каліченні членів, для вирішення спірного статевого стану – визначення статевої зрілості, статі, репродуктивної здатності, при статевих злочинах – згвалтуванні, розбещенні неповнолітніх, зараженні венеричною хворобою та ВІЧ-інфекцією, для визначення стану здоров’я, алкогольної або наркотичної інтоксикації. Регламентація проведення судово-медичної експертизи та обстежень, документація, її особливості.

Установи, де може бути проведена судово-медична експертиза живих осіб — відділ експертизи потерпілих звинувачуваних та інших осіб бюро судово-медичної експертизи, суд, прокуратура, відділ внутрішніх справ, кабінет слідчого, дознавача, лікувальний заклад (стаціонар або поліклініка), місця позбавлення волі. Документи, які необхідні для проведення експертизи. Особливості проведення експертизи у разі неповноліття обстежуваного, статевого злочину.

Судово-медична експертиза з визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження як найпоширеніша експертиза живих осіб. Ступені тяжкості тілесних ушкоджень відповідно до КК — тяжкі тілесні ушкодження, середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. Ознаки тяжких тілесних ушкоджень — небезпека для життя в момент спричинення травми, стійка втрата загальної працездатності більше ніж на 1/3, втрата органу або його функції, розвиток психічної хвороби після травми, переривання вагітності внаслідок травми, незгладиме спотворювання обличчя, мордування.

Тілесні ушкодження, що небезпечні для життя: визначення поняття, різновиди таких тілесних ушкоджень. Ушкодження, що спричинило втрату органу або його функцію – втрату зору, втрату слуху, втрату язика та здатності висловлювати свої думки, втрату руки, ноги, втрату репродуктивної здатності, особливості проведення експертизи.

Проведення експертизи у разі спричинення ушкодження, що викликало душевну хворобу, комісійне проведення експертизи, питання, які вирішують члени комісії.

Особливості проведення експертизи у разі переривання вагітності при травмі, комісійне її проведення та питання, які вирішують члени комісії.

Особливості проведення експертизи у разі заподіяння ушкодження, що спричинило розлад здоров’я, поєднаний із стійкою втратою загальної працездатності: визначення поняття працездатності, його різновиди, критерії судово-медичної оцінки відповідно до ступеня тяжкості.

Особливості проведення експертизи у разі незгладимого спотворювання обличчя. Роль судово-медичного експерта у визначенні наявності, локалізації, виду травми, її механізму, давнини виникнення та незгладимості. Особливості встановлення ступеня тяжкості такого ушкодження.

Тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, їх ознаки – відсутність небезпеки для життя та наслідків, що передбачені для тяжких тілесних ушкоджень, тривалий розлад здоров’я на строк більше 21 доби, значна стійка втрата працездатності на 10-33 %.

Легкі тілесні ушкодження, їх розподіл на 2 підгрупи –легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, та легкі тілесні ушкодження. Їх ознаки – короткочасний розлад здоров’я терміном 6-21 доба, незначна втрата працездатності до 10 % та відсутність розладу здоров’я і втрати працездатності.

Особливості встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження у разі надання медичної допомоги та загострення попередньої хвороби.

Особливості проведення судово-медичної експертизи у разі побоїв, мордувань та катувань.

Судово-медична експертиза з визначення віку, тлумачення поняття “вік”, приводи визначення віку згідно КПК. Ознаки для визначення віку – антропометричні дані, показники фізичного розвитку, рентгенологічні ознаки розвитку скелету, тощо.

Судово-медична експертиза стану здоров’я: симуляції, агравації, дисимуляції, штучних та прихованих хвороб, а також самокалічення членів. Визначення понять, особливості її проведення.

Судово-медична експертиза статевих станів – визначення статі, статевої зрілості, факту порушення цілості дівочої пліви, встановлення репродуктивної здатності, особливості проведення експертиз у таких випадках.

Судово-медична експертиза статевих злочинів – згвалтування, розбещення неповнолітніх, зараження венеричною хворобою та ВІЧ інфекцією, визначення понять та особливості проведення експертизи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ

1. Приводи для судово-медичної експертизи (обстеження) потерпілих, звинувачуваних та інших осіб.

2. Характерні особливості експертизи живих осіб.

3. Установи, де може бути проведена експертиза живих осіб.

4. Поняття “тілесне ушкодження” та юридична класифікація тілесних ушкоджень.

5. Ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

6. Тілесні ушкодження, що небезпечні для життя.

7. Ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

8. Ознаки легких тілесних ушкоджень.

9. Особливості проведення експертизи у випадку незгладимого спотворювання обличчя.

10. Поняття втрати органу або його функції.

11. Визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при тимчасовій та при стійкій втраті працездатності.

12. Особливості проведення експертизи при діях, що викликають фізичний біль.

13. Судово-медичне визначення віку людини. Юридичне та медичне значення віку 14, 16 і 18 років.

14. Приводи для визначення стану здоров'я та особливості проведення експертизи при різних видах одурення.

15. Різновиди судово-медичних експертиз при різних спірних статевих станах.

16. Статеві злочини та особливості проведення судово-медичних експертиз.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина // К.: МП “Леся”, 1998. — С.456-517.

2. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина // К.: Вища школа, І980. — С.250–288.

2. Завальнюк А. Х. Судова медицина (курс лекцій) Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.157-228.

4. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Ред.: Концевич И. А. // К.: Вища школа, 1988. — С.157-206.

5. Кримінальний кодекс України (станом на 5 квітня 2001 р.).

6. Кримінальний кодекс України (станом на 21 чарвня 2001 р.)

7. Наказ № 6 “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” // МОЗ, 1995.

8. Трегубов С. Л. Методика и практика судебно-медицинской экспертизы трудоспособности // М., 1960.

9. Герасименко О. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини //Донецьк, 1999. — 292 С.

10. Завальнюк А. Х. Тлумачний словник судово-медичних термінів // Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 351 С.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

НА ТЕМУ:

“Загальні питання судово-медичної танатології. Процес вмирання та смерть. Клінічна та біологічна смерть, їх діагностика. Ранні та пізні трупні явища. Діагностика давності настання смерті”.

Лекція розрахована на 2 години

МЕТА: ознайомити студентів з питаннями судово-медичної танатології, діагностичними критеріями смерті та судово-медичною діагностикою давності її настання.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Таблиці з судово-медичної танатології.

2. Слайди, що демонструють ознаки біологічної смерті.

3. Генератор тестових впливів для визначення давності настання смерті.

4. Динамометри для ліворометрії.

ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

В лекції послідовно розкривають наступні питання:

Діалектична єдність та протилежність процесів життя та смерті. Визначення поняття “життя” та “смерть”. Визначення поняття “танатологія”; загальна, окрема, молекулярна танатологія. Поняття “смерть” та її класифікація.

Перебіг вмирання, термінальний стан та його етапи. Поняття про клінічну, уявну та біологічну смерть, їх діагностика. Значення праць акад. В. О. Неговського з оживлення організму. Зв'язок танатології з реанімацією та трансплантологією. Смерть мозку, її визначення. Застосування трупних органів та тканин для трансплантації, створення “банків” органів та тканин. Правові, морально-етичні та медичні аспекти пересадки органів та тканин, юридична регламентація. Ейтаназія.

Ранні трупні явища: ймовірні та абсолютні ознаки смерті: охолодження трупу, трупне висихання, трупні плями, трупне заклякання, аутоліз. Строки їх появи, механізми розвитку, методи дослідження, значення в експертній практиці.

Пізні трупні явища. Процес гниття трупу, його сутність, вплив різноманітних факторів на розвиток процесів гниття. Гниття окремих тканин. Ентомофауна трупа та її значення. Природна консервація трупів. Муміфікація, жировіск, торф’яне дублення, промерзання тіла трупа. Умови та сутність їх виникнення. Судово-медичне значення. Дослідження муміфікованих трупів багатовікової давнини захоронення, встановлення природи муміфікації, строку захоронення, наявності патологічних процесів.

Судово-медичне визначення часу настання смерті. Суправітальні реакції. Застосування біохімічних, біофізичних, ентомологічних методів встановлення часу настання смерті.