Контрольні питання до лекції

1. Соціальне значення наглої смерті.

2. Вклад судових медиків у наукову розробку проблеми наглої смерті.

3. Поняття наглої смерті та її ознаки.

4. Серцево-судинні захворювання, які призводять до наглої смерті. Значення факторів ризику.

5. Діагностика смерті від гострої форми ішемічної хвороби серця.

6. Діагностика смерті від хронічної ішемічної хвороби серця.

7. Нагла смерть від гіпертонічної хвороби та її ускладнень.

8. Кардіоміопатії як причина наглої смерті.

9. Нагла смерть від захворювань органів дихальної системи.

10. Нагла смерть від захворювань органів травлення.

11. Судово-медична діагностика смерті від грипу.

12. Причини смерті від захворювань ЦНС, їх діагностика.

13. Нагла смерть від захворювань органів сечостатевої системи. Смерть у період вагітності та в пологах.

14. Нагла смерть в дитячому віці. Синдром раптової дитячої смерті. Причини смерті та їх судово-медична діагностика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина // К.: МП “Леся”, 1998. — С.146-167.

2. Завальнюк А. Х. Судова медицина /курс лекцій //Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.399-435.

3. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Под. ред. Концевич И. А. // К.: Вища школа, 1988. С.45-67.

4. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина. // К.: Вища школа, 1990. — С.66-76.

5. Громов А. П. Курс лекций по судебной медицине // М.: Медицина, 1970. — С.165-179.

6. Судебная медицина. Руководство для врачей. Под ред. А. А. Матышева и А. Р. Деньковского // Л-д.: Медицина, 1985. — С.396-415.

7. Хельмут Альтхофф. Синдром внезапной смерти у детей // М.: Медицина, 1983. — 144 С.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

НА ТЕМУ:

“Загальні питання судово-медичної травматології. Поняття про травму. Ушкодження тупими твердими предметами: їх морфологічні ознаки та судово-медичне значення. Ушкодження гострими предметами. Особливості ран, нанесених власною рукою. Визначення зажиттєвості та давнини спричинення ушкоджень шкіри. Причини смерті від дії тупих твердих та гострих предметів”.

Лекція розрахована на 4 години

МЕТА: ознайомити студентів з загальними питаннями судово-медичної травматології та судово-медичними можливостями при експертизі тілесних ушкоджень, що спричинені тупими твердими та гострими предметами.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Таблиці, що демонструють ушкодження тупими твердими та гострими предметами.

2. Слайди, що демонструють морфологічні ознаки синяків, саден, забитих ран, переломів кісток, ушкоджень гострими предметами.

3. Препарати шкіри, внутрішніх органів, кісток з ушкодженнями тупими твердими та гострими предметами.

4. Схема розвитку місцевого запального процесу.

ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

В лекції послідовно розкривають такі питання:

Поняття про судово-медичну травматологію. Класифікація факторів зовнішнього середовища, які діють на організм людини і спричиняють тілесні ушкодження. Визначення тілесного ушкодження. Анатомічні та функціональні тілесні ушкодження. Особливості описання тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження, які спричинені тупими твердими предметами. Класифікація тупих твердих предметів. Механізм їх дії. Ушкодження, які вони спричиняють. Садна, механізм утворення, визначення напрямку дії тупого твердого предмету; динаміка загоєння, значення. Синяки, механізм утворення, їх особливості, динаміка загоєння, їх судово-медичне значення. Забиті рани, механізм утворення ран від дії тупих твердих предметів, морфологічні ознаки, значення. Судово-медична експертиза рубців. Переломи кісток, їх класифікація, механізми формування, особливості морфологічних змін в зруйнованій кістці відповідно до механізму утворення перелому. Значення тріщин, які виникають при переломах плоских кісток.

Поняття про травматизм та його види.

Падіння тіла з висоти. Особливості черепно-мозкової травми у разі падіння з висоти та висоти власного росту.

Ушкодження гострими предметами, їх класифікація. Особливості різаних, колених, колено-різаних та рубаних ран. Судово-медичне визначення ознак ушкоджень, що спричинені власною рукою.

Діагностика зажиттєвості та давнини ушкоджень шкіри за динамікою зовнішніх проявів загоєння, гістологічними, гістохімічними та біохімічними змінами, що лежать в основі діагностичних критеріїв.

Причини смерті від дії тупих твердих та гострих предметів та їх судово-медичне обгрунтування. Діагностика смерті при грубому анатомічному руйнуванні тіла, крововтраті, шоку, емболії, аспірації кров’ю, пошкодженні головного мозку. Можливості смертельно поранених до цілеспрямованих дій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ

1. Поняття “травма” та класифікація тілесних ушкоджень.

2. Фактори зовнішнього середовища, від дії яких виникають тілесні ушкодження.

3. Особливості анатомічних та функціональних ушкоджень.

4. Показники, які визначають під час описання тілесних ушкоджень.

5. Поняття про тупий твердий предмет, їх класифікація та механізм дії.

6. Судово-медичні можливості при експертизі синяків, саден, забитих ран, переломів кісток.

7. Падіння тіла, його різновиди та особливості ушкоджень.

8. Ушкодження, що виникають від дії гострих предметів.

9. Особливості ушкоджень, спричинених власною рукою.

10. Судово-медична діагностика зажиттєвості та давнини ушкоджень шкіри морфологічними, гістологічними, гістохімічними та біохімічними методами.

11. Біохімічна динаміка місцевого запалення.

12. Причини смерті від дії тупих твердих та гострих предметів та їх судово-медичне обгрунтування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина // К.: МП “Леся”, 1998. — С.194-270.

2. Завальнюк А. Х. Судова медицина (курс лекцій) // Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С.241-274; 294-318; 364-398.

3. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Концевич И. А. (ред) // К.: Вища школа, 1988. — С.87-115.

4. Сапожников Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина // К.: Вища школа, 1980. — С.77-133.

5. Громов А. П. Курс лекций по судебной медицине // М., 1970. — С.50–64; 82-84.

6. Матышев А. А., Деньковский А. Р. (ред.) Судебная медицина. Руководство для врачей. М., 1985. — С.35-66; 108-120.

7. Судебно-медицинская травматология (рук.). Ред.: А. П. Громов, В. Г. Науменко // М.: Медицина, 1977. — 368 С.

8. Герасименко О. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини //Донецьк, 1999. — 292 С.

9. Завальнюк А. Х. Тлумачний словник судово-медичних термінів // Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 351 С.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

НА ТЕМУ:

“Cудово-медична експертиза вогнестрільних ушкоджень з сучасної зброї. Поняття про вогнестрільні ушкодження, їх частота, правові норми, що регламентують користування вогнестрільною зброєю. Судово-медичне визначення ознак вогнестрільної травми та дистанції пострілу. Ушкодження газовою зброєю. Вибухова травма.

МЕТА: навести сучасні відомості про вогнестрільні ушкодження, їх ознаки та особливості проведення судово-медичної експертизи з приводу вогнестрільних травм.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Таблиці з розділу вогнестрільної травми.

2. Макропрепарати, що демонструють вогнестрільні ушкодження.

3. Слайди.

ТЕЗОВИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

В лекції послідовно розкривають наступні питання.

Поняття про вогнестрільне ушкодження, їх частота в залежності від наявності відповідної зброї у населення. Правові норми, що регулюють користування населення зброєю, кримінальна відповідальність за незаконне зберігання, придбання, виготовлення і збут вогнестрільної зброї.

Характеристика вогнестрільної зброї та її класифікація за виготовленням, призначенням, механізмом пострілу, довжиною ствола і його властивістю, калібром. Патрон та його складові частини у бойовій зброї. Особливості сучасної вогнепальної зброї. Механізм пострілу, головна балістична хвиля, матеріальні та нематеріальні фактори пострілу, додаткові фактори пострілу, вбивча сила кулі, енергія кулі, пояси дії кулі в залежності від її кінетичної енергії — розривний, пробивний, клиноподібний, контузійний; гідродинамічна дія кулі та умови для її прояву.

Перелік питань, що вирішують при судово-медичній експертизі вогнестрільних ушкоджень. Визначення ознак вогнестрільної травми. Класифікація дистанцій вогнестрільного пострілу, принцип, що лежить в її основі – наявність та локалізація додаткових факторів пострілу. Походження додаткових факторів пострілу та дальність їх польоту – кіптяви, незгорівшого пороху та металічних частинок, їх загальна ушкоджуюча дія на шкіру та одяг.

Особливості описання вогнестрільних ран — локалізація рани з визначенням висоти від рівня підошви, загальні форма та розміри рани, наявність дефекту “мінус-тканина”, його розміри, характер країв рани, наявність, форма та колір поясків зсаднення та забруднення, наявність сторонніх частинок у рані, наявність ознак дистанції пострілу: штанц-марки, кіптяви, пороху, пергаментації навколо рани, стан волосся навколо рани, наявність слідів крові та їх форма.

Постріл впритул, його ознаки. Особливості вихідного отвору. Ознаки, що дозволяють припустити самогубство з використанням вогнестрільної зброї.

Вхідний та вихідний кульовий отвір при близькій дистанції пострілу, їх діагностичні ознаки. Ушкодження при пострілах з неблизької дистанції, характеристика вхідного і вихідного кульових отворів.

Особливості ушкоджень при пострілах розривними, трасуючими кулями та кулями зі зміщеним центром тяжіння.

Ушкодження при пострілах із мисливської зброї. Устрій мисливського патрону та його особливості в порівнянні з бойовим. Дистанції пострілів з мисливської зброї — впритул, до 1, 1-2, 2-5 і більше 5 метрів. Особливості вхідних отворів при пострілах контейнерними кулями типу “Стріла”, “Кировчанка”. Ушкодження при пострілах холостими патронами. Ушкодження газовою зброєю, їх особливість, склад та розподіл продуктів пострілу відповідно до дистанції.

Вогнестрільний рановий канал, визначення, його характеристика в м’яких тканинах, плоских і трубчастих кістках. Поняття про напрямок пострілу і напрямок ранового каналу, їх визначення.

Характеристика вогнестрільних ушкоджень одягу при пострілах впритул, з близької і неблизької відстані. Встановлення послідовності вогнестрільних ушкоджень при наявності декількох кульових отворів в різних частинах тіла потерпілого.

Вибухова травма та її характерні особливості в залежності від дії вибухових факторів і відстані від епіцентру вибуху.

Методи дослідження вогнестрільних ушкоджень: фотографування для фіксації ушкодження, рентгенологічне встановлення локалізації снаряду, визначення додаткових факторів пострілу – кіптяви, незгорівшого пороху, металізації, а також напряму ранового каналу, ознак зажиттєвості та давнини спричинення ушкодження.

Особливості огляду місця події – фіксація розташування вогнестрільної зброї на місці пригоди, кулі, гільзи відносно нерухомих орієнтирів, в тому числі і трупа; обережне поводження із знайденою зброєю; обстеження вогнестрільної зброї; вилучення вогнепальних снарядів або їх частин-залишків; огляд трупа та одягу для виявлення слідів, що вказують на дистанцію пострілу; описання вогнестрільних ран, встановлення відповідності ушкоджень на одязі та на тілі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЛЕКЦІЇ

1. Вогнестрільна зброя та її класифікація.

2. Складові частини бойового та мисливського патрона.

3. Механізм пострілу, поняття про головну балістичну

хвилю, вбивчу силу кулі, енергію кулі.

4. Поняття про додаткові фактори пострілу та дальність їх польоту.

5. Особливості кінетичної дії кулі в залежності від її енергії.

6. Гідродинамічна дія кулі.

7. Особливості вхідного кульового отвору при пострілах впритул, з близької та неблизької відстані та їх визначення.

8. Особливості ушкоджень при пострілах з мисливської зброї.

9. Постріл холостим патроном.

10. Ушкодження з газової зброї.

11. Визначення напрямку польоту кулі за особливостями ранового каналу.

12. Характеристика вогнестрільних ушкоджень одягу при пострілах впритул, з близької і неблизької відстані.

13. Встановлення послідовності вогнестрільних ушкоджень при наявності декількох вхідних отворів на тілі пораненого.

14. Лабораторні методи дослідження вогнестрільних ушкоджень.

15. Особливості судово-медичної експертизи вибухової травми.