Вступ до загальної психології
Предмет, завдання, структура сучасної психології. Проблема і природа психічного.
1. Психологія як наука. Відмінність наукової психології від життєвої.
2. Предмет психології.
3. Психіка та її структура
4. Структура курсу «Загальна психологія». Критерії психічного здоров'я особистості.
5. Структура сучасної психології. Зв’язок психології з іншими науками.
Основні поняття: психологія, психологічні знання, психічні явища, психічні процеси, психічні властивості, психічні стани, психіка, особистість, свідомість, несвідоме, підсвідоме, надсвідоме.
Список літератури:
1. Загальна психологія: підручник /за загальною редакцією академіка С.Д. Максименка – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.
2. Кравченко А.И. Общая психология: учеб.пособие /А.И. Кравченко.- М.: Проспект, 2009.-432с.
3. Крысько В.Г. Общая психология в схемах и комментариях: учеб.пособие / В.Г. Крысько.-СПб.: Питер, 2006.-254с.
4. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. — К.: МАУП, 2000. — 256 с.
5.М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – 480 с.
6. Партико Т.Б. Загальна психологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Т. Б. Партико. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. - 416 с.
7. Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология.- М.: Изд-й Центр "Академия", Высшая школа, 2001.- 512с.
8. Психологический словарь.- М.: Педагогика Пресс, 1999.- 440с.
9. Сергєєнкова О.П. Загальна психологія. - К.: Центр учбової літератури, 2012. – 296 с.
10. Савчин М.В. Загальна психологія. – К.: Академвидав, 2011. – 464 с.
1. Психологія як наука. Відмінність наукової психології від життєвої.
У кожного з нас є запас життєвих психологічних знань. Кожна людина в певній мірі може зрозуміти іншого, вплинути на його поведінку, передбачити його вчинки, врахувати його індивідуальні особливості, допомогти йому і т.п.
Існування життєвої психології ставить питання про її взаємини з науковою психологією. Це питання, крім академічного інтересу, має і практичний сенс. Якщо об'єктивно наше життя пронизане психологічними зв'язками і відносинами, якщо існує в специфічних формах життєва психологія, а ми є її живими носіями, то цілком можливо припустити, що психологами ми стаємо (або не стаємо), засвоюючи психологічні уроки повсякденного життя. Адже називаємо ж ми психологом людину, яка володіє мистецтвом розуміти іншу людину, здатну робити на інших психологічний вплив, хоча добре знаємо - психологічної освіти вона не має. Нерідко знавці людської природи зовсім не знайомі ні з теоретичними основами, ні з практичними методами психології.
То чи можна стати талановитим педагогом, майстром педагогічної діяльності, сподіваючись на свої життєві психологічні знання?
Відповісти на це запитання можна лише зафіксувавши відмінності між життєвою і науковою психологією. У психологічних працях виділяють цілий ряд відмінностей; вкажемо на основні з них.
Існують відмінності в об'єкті життєвої і наукової психології, тобто відмінності в тому, хто і що стає джерелом психологічних знань. Об'єктом життєвої психології завжди виступають конкретні люди, з якими ми безпосередньо стикаємося. Індивідуальний психологічний досвід в основному і складається з досвіду спілкування і взаємовідносин з найближчим оточенням. Об'єкт наукової психології історично змінювався і включав в себе різноманітні прояви людської психіки.
Звідси випливає й інше розрізнення життєвої і наукової психології - розходження в рівні узагальненості знань. Знання життєвої психології приурочені до конкретних ситуацій і до конкретних людей, а тому мало узагальнені і ситуативні. Найчастіше вони виражаються образно, метафорично. Знання наукової психології відрізняються узагальненістю, фіксують факти і закономірності поведінки, спілкування, взаємодії людей, їх внутрішнього життя. Як правило, вони виражені в поняттях. Поняття вказує на суттєві і постійні властивості людської психології.
Життєві і наукові психологічні знання розрізняються також і в способах їх отримання. Життєві знання про психологію людини здобуваються шляхом безпосереднього спостереження за іншими людьми і самоспостереження. Наукова психологія для отримання нових знань та їх логічного структурування використовує цілий арсенал методів: цілеспрямоване спостереження, експеримент, тести, інтерпретацію текстів, методи практичної психології і т.д.
Різноманіття методів отримання знань наукової психології призводить до ще одної суттєвої відмінності від життєвої психології - до наявності великого, різноманітного матеріалу, що відображає психологічні аспекти багатогранної життєдіяльності людини. Цей матеріал узагальнено, систематизовано, представлений у логічно несуперечливих конструкціях, поняттях, теоріях. Психологічній науці властива усвідомлена тенденція опису психологічної реальності. Знання життєвої психології несистематизовані, фрагментарні, часто суперечать один одному.
Істотно різні шляхи і способи передачі знань життєвої і наукової психології. Можливості трансляції повсякденних психологічних знань від однієї людини до іншої, від старших до молодших вельми обмежені. Тут як не можна краще застосовне правило: кожен вчиться на своєму власному досвіді і на своїх помилках. З одного боку, існують труднощі вербалізації індивідуального психологічного досвіду, вираження суб'єктивних переживань у мові для їх передачі, а з іншого - присутній певного роду недовіра до істинності повідомлюваного відомостей. Сказане легко ілюструється одвічною проблемою батьків і дітей, старших і молодших, коли підростаюче покоління не визнає цінностей, норм взаємовідносин, накопиченого досвіду старшого покоління.
Науково-психологічні знання вивірені і впорядковані в наукових теоріях, описані в наукових працях. Існують соціально відпрацьовані і закріплені способи і форми поповнення та збереження, відтворення і передачі науково-психологічних знань; дослідні інститути, навчальні заклади, наукова література та ін
Зіставлення можливостей життєвої і наукової психології показує істотні переваги останньої для людинознавчих професій. Для продуктивної взаємодії з іншими потрібні фундаментальні психологічні знання, які узагальнювали б відповідний досвід всього людського співтовариства, а не тільки особистий досвід зустрічей з іншими і з самим собою. Разом з тим неприпустимо зневажливе ставлення до життєвої психології. Узагальнений і науково виражений досвід спільної життєдіяльності людей отримує свою значимість, коли він «пропущений» через внутрішній досвід, коли він перетворився на особисте надбання.
Розуміння іншого можливо, якщо людина здатна уявити себе іншим, пережити його стан як свій. Не випадково говорять, що гарні батьки і педагоги ті, хто пам'ятають своє дитинство і свої дитячі переживання, і тому здатні уявити себе в дитині. Продуктивна педагогічна діяльність ґрунтується на науковій психології, але педагог, крім цього, повинен бути хорошим життєвим психологом, наступним своїй інтуїції, своєму внутрішньому досвіду. Різні форми позанаукового психологічного знання - народна мудрість, художні твори і т.д. - володіють однією безперечною гідністю - вони достовірно і образно відображають реальні життєві ситуації, цілісність людського життя, зачіпають глибинні шари душі людини, наводять на роздуми про себе, про свою душевного і духовного життя.
Поняття та концепції наукової психології впливають на життєві уявлення людей про своє психічне життя. У розмовну мову проникають наукові поняття психології, і люди починають висловлювати свої суб'єктивні стани через ці поняття. У першу чергу, це ті поняття, які описують динаміку і напруженість психічного життя, такі, як «комплекс», «стрес», «компенсація», «заміщення» та ін.
Ми з вами будемо вивчати наукову психологію і повинні усвідомити, для чого нам потрібні ці знання. Саме усвідомлення особистісного значення психологічних знань сприятиме засвоєнню складних понять і категорій та їх ефективному використанню в житті, навчанні та професійній діяльності.
Психологія (грец. psyche – душа, logos – наука) це наука, яка вивчає факти, закономірності і механізми виникнення, протікання і прояви психічних явищ. Отже, предметом психології є психічна діяльність людини, психічні процеси, стани, властивості людини; розкриття законів виникнення, розвитку і перебігу психологічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; з'ясування життєвого значення психіки.
☺ Слово «психологія» у перекладі з древньогрецького означає «наука про душу». Існує легенда, за якою грецький бог Ерот покохав земну дівчину Психею, що було заборонено небожителям. Тому мати Ерота Афродіта змусила дівчину пройти складні випробування. У процесі їх подолання дівчина вразила богів Олімпу своєю наполегливістю, тому останні звернулись до Зевса з проханням допомогти. Верховний бог дав згоду, і Психея була переведена у ранг богині, що дозволило їй укласти у шлюб із Еротом. Психея, набувши безсмертя, стала символом душі.
Психологія як наука має низку особливостей: по-перше, психологія є наукою про найскладніше, що відоме людству, — вона має справу із властивістю високоорганізованої матерії, що називається психікою; по-друге, завдання психології складніші, ніж будь-якої іншої науки, оскільки тільки в ній зливається об'єкт і суб'єкт пізнання; по-третє, психологія є однією із наймолодших наук, умовно її становлення, як науки, пов'язують із 1879 p.; по-четверте, психологія має унікальне практичне значення для людини. Вона дає змогу: а) глибше пізнати себе, а отже, і змінювати себе; б) навчитися управляти своїми психічними функціями, діями та всією своєю поведінкою; в) добре розуміти інших людей і взаємодіяти з ними.
Таким чином ми можемо вказати важливість для нас психологічного знання та його структуру: по-перше, психологічні знання необхідні для глибшого розуміння себе та інших. Знання власної особистості с необхідною умовою пізнання сенсу життя, місця людини у Всесвіті, розуміння складних світоглядних проблем; по-друге, психологічні знання необхідні для самовдосконалення, пристосування до змін у навколишньому середовищі Без саморозвитку людина не відповідає вимогам сучасності, не може самореалізуватися в суспільстві. Знання психології створює базу для самовиховання та впливу на інших людей.Професія педагога передбачає оволодіння психологічними знаннями. Без психології неможливо реалізувати особистісний підхід у роботі з учнями. "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, - зазначав видатний педагог К. Д. Ушинський, - то вона повинна спочатку пізнати її також в усіх відношеннях"; по-третє, вивчення психології потрібне для підвищення ефективності власної професійної діяльності, найповнішого використання особистісного потенціалу людини, налагодження стосунків між членами трудового колективу та між людиною і технікою, щоб запобігти техногенним та екологічним катастрофам.
Ці чинники визначають незаперечну важливість психологічних знань для кожного студента.
Основними структурними елементами психологічного знання є: 1) базовий світогляд (людина народжується доброю, чи не доброю; головне в людині – це несвідоме чи свідоме; чи залежить людина від духовної сфери; чи важливіше для людини минуле чи майбутнє; що для людини важливіше пристосуватися до умов чи пристосувати умови до себе, створити умови для себе; роль смерті у житті людини та роль страждань у житті людини (базові «ідеології»); моральні вимоги – чи можна порівнювати матерів); 2) категорії (основні поняття – розум, емоції, воля; категорії – відображення та регулювання: свідомість, цінності, ідеали); психологічні теорії; 3) психологічні закони: а) розвиток здібностей залежить від спадковості (задатків), від навчання, виховання; б) існує єдність між розумом та переживанням людини (є холодний розум, є мудрі почуття); в) існує зв'язок між темпераментом людини та її здоров’ям; г) щастя людини залежить від збільшення матеріальних чи духовних цінностей, від присутності іншої людини; здоров’я людини залежить ..; єдність свободи та відповідальності; 4) узагальнення та способи пояснення і трактування психологічних явищ; психологічні прогнози і прогнозування; 5) психологічні факти і феномени (психічні факти виявляються об'єктивно, зовні: в міміці, психомоторних діях, рухах, діяльності, творчості і суб'єктивно, внутрішньо: у відчуттях, сприйманні, увазі, пам'яті, уяві, почуттях, волі тощо. Разом з тим їхній зміст може усвідомлюватися або існувати в неусвідомлюваній формі); 8) знання контексту (встановлення фактів і прояву феноменів); 9) емпірично виявлені зв’язки (кореляції) між феноменами – від чого і наскільки залежить щастя (здоров’я, успіх); 10) описи фактів, явищ; 11) методики та методи дослідження (виявлення психологічних фактів); 12) психологічні практики та психологічні технології; 13) знання, що асимілюються психологією із суміжних наук.