Предмет навчальної діяльності

Предметом діяльності є очікуваний результат (мате­ріальний, ідеальний) цієї діяльності який спонукає суб'єк­та діяти задля його досягнення. Метою і результатом на­вчальної діяльності є зміни суб'єкта, а не зміна предметів, на які спрямовані дії, хоч без цього не обійтися. Зміни суб'єкта неможливі без здійснення ним предметних дій. Ос­новною метою суб'єкта навчальної діяльності є розширен­ня, збагачення його можливостей, розвиток здібностей, за­своєння нових способів дій з науковими поняттями і мате­ріальними предметами.

Навчальна діяльність має змістову та операційну сторо­ни. Особливості змісту та результатів навчальної діяльності залежать від потреб суспільства, конкретизованих у цілях освіти. Аналіз змістової сторони навчальної діяльності — одна з основних проблем сучасної освіти. Основним джере­лом змісту освіти є здобутий попередніми поколіннями со­ціальний досвід. Більшості навчальних предметів відповідає певна галузь наукових знань. У зміст, що підлягає засвоєн­ню у межах конкретної дисципліни, необхідно проектувати не лише знання, але й способи оперування ними.

Зміст освіти має відповідати рівню розвитку науки та техніки, гуманітарного знання, моральної та духовної культури, забезпечувати різнобічний і гармонійний розви­ток учня, створювати умови для самостійного поповнення ним своїх знань, оволодіння новими видами діяльності. Також зміст освіти має відповідати віку, сензитивним пе­ріодам розвитку психічних функцій, новоутворенням, ін­дивідуальним можливостям учня.

У побудові матеріалу навчальних предметів часто дот­римуються принципу хронологізму, коли знання, предста­влені у навчальному предметі, відтворюють не сутність науки, а її історію. Це перевантажує навчальний предмет емпіричними даними, не пов'язаними узагальненнями, спричинює незадовільне їх сприйняття і засвоєння учня­ми. Подібний матеріал швидко забувається, хоч на його вивчення затрачається багато часу, значних зусиль.

Сукупність знань, якими володіє конкретна наука, ме­тоди, якими здобуті ці знання, виявлені при цьому факти і закономірності повинні бути так переформульовані, щоб вони стали доступними для адекватного та ефективного за­своєння школярами.

Особливість навчальної діяльності зумовлюється міс­цем у ній навчального завдання, яке є не метою, а засобом Досягнення навчальної мети (засвоєння теоретичних знань про предмет, вироблення вмінь і навичок, розвиток інте­лекту, здібностей тощо). Там, де вчитель систематично створює у класі проблемно-пошукові ситуації, умови для експериментування і творчого пошуку, школярі є повно­цінними суб'єктами навчальної діяльності.

Основною структурною одиницею навчальної діяльно­сті є навчальне завдання, у розв'язанні якого полягає її суть. Опановані при цьому способи розв'язування учні зго­дом використовують у розв'язуванні споріднених завдань. Ці завдання задаються в певних навчальних ситуаціях і Передбачають певні навчальні дії — предметні, контрольні допоміжні (технічні), розумові (аналіз, узагальнення, схематизація, систематизація, порівняння, класифікація тощо), особистісні (самоконтроль, самооцінка, самодіагностика, самокорекція).