2.3. Застосування нітроцелюлози

Нітроцелюлоза виробляється у великих кількостях у багатьох країнах світу і знаходить багато різних застосувань:

• Бездимний порох, зазвичай піроксилін.

• Вибухові речовини. Нітроцелюлоза в чистому вигляді через низьку

термічної стійкості не застосовується, але існує незліченна безліч реальних і фантастичних вибухових складів з її застосуванням. У 1885 році була вперше отримана суміш нітроцелюлози з нітрогліцерином, названа «гримучий холодець».

• Раніше використовувалася як підкладка фото- і кіноплівки, у зв'язку з

горінням була витіснена ацетилцелюлозою і поліетилентерефталатом (лавсаном).

• Целулоїд. До цих пір кращі кульки для настільного тенісу

виробляються з нітроцелюлози.

• Нітроцелюлозні мембрани для іммобілізації білків.

• В індустрії розваг для виробництва бистросгорающіх предметів в

реквізиті артистів-фокусників.

• Нітроцелюлозні мембрани використовують для гібридизації

нуклеїнових кислот.

• Плівкотвірна основа нітроцелюлозних лаків, фарб, емалей [6].

РОЗДІЛ 3. ЕНАНТ

3.1. Загальні відомості поліамідного волокна - енант

Енант (поліамідне волокно) - поліконденсат аміноенантової кислоти, що містить ланцюг з семи атомів вуглецю.

Волокно енант по волого -, світло - та нагріву-стійкості, еластичності і стійкості до багаторазових деформацій перевершує капрон, термопласти.

Енант, вперше отриманий в СРСР на основі полімерної смоли з аміноенантової кислоти. Формування волокна, як і інших поліамідних волокон, здійснюється з розплаву на тому ж технологічному обладнанні, яке застосовується для виробництва капрону. Смола енант володіє більш високою термостійкістю, ніж смола капролактам, не містить низькомолекулярних фракцій, що спрощує її підготовку до прядіння[7].

За фізико-механічними властивостями волокно енант, яке більш придатне для технічного, а не споживчого призначення і поки не отримало широкого розповсюдження, близько до волокна капрон, а за деякими властивостями перевершує його. Зокрема, волокно енант на 15-20% більше светоустойчивость, воно більш стійке до тривалого впливу високих температур, має велику еластичність і більш високий модуль пружності. Разом з тим волокно енант менш гігроскопічне (його кондиційна вологість 2,4%), більше електризується при переробці, значно слабкіше фарбується.

3.2. Властивості мономеру та добування енанту

Мономером для одержання поліенантлактаму – смоли енант – слугує аміноенантова кислота:

Н2N(CH2)6COOH

або її лактам:

СН2 – СН2 – СН2 – СО

│ │

СН2 – СН2 – СН2 – NН

Для синтезу смоли енант використовують аміноенантову кислоту, а не її лактам так як це очевидно прискорює процес одержання полімеру.

Аміноенантова кислота може бути одержана двома методами: із фурфурола і із етилена і чотири хлористого вуглецю.

В основі другого методу одержання аміноенантової кислоти лежить реакція взаємодії етилена з чотири хлористим вуглецем, в результаті якої утворюється суміш низькомолекулярних продуктів ,склад яких залежить від співвідношення вихідних речовин. Ця реакція отримала назву реакція теломеризації або обірваної полімеризації, так як реакція протікає не до утворення ВМ продукту, а обривається на стадії одержання продуктів з незначною Мr.

Реакція проводиться неперервним способом в трубчастому реакторі при температурі 90-100 оС і тиску 100-150 атм. [1,6,8].

Одним із продуктів реакції теломеризації етилена – тетрахлоргептан, який являється сировиною для одержання аміноетанової кислоти.

Отримання аміноенантової кислоти проходить в дві стадії:

1. При взаємодії трихлоргептана з конц. Н2SO4 при Т = 90-100 оС і при атмосферному тиску, в результаті утворюється хлоренантова кислота:

Cl(CH2)6CCl → Cl(CH2)6COOH

2) При обробці хлоенантової кислоти водним розчином аміака при

Т = 100 оС і р = 5-6 атм. Хлоренантова кислота перетворюється в аміноенантову кислоту

Cl(CH2)6COOH → H2N(CH2)6COOH

Далі поліконденсацією ω-аміноенантової кислоти Н2N–(СН2)6–СООН добувають інший синтетичний поліамід – енант – [–NН–( СН2)6–СО–]n , який за властивостями аналогічний капрону:

2nH2N(CH2)6COOH → n[- НN(CH2)6СОНN(CH2)6СО-]nОН + (2n-1) Н2О